Владимир Павленко, партнер INTEGRITES, прокомментировал основные изменения в процессуальные кодексы.

Статью опубликовано на ресурсе  Interfax

(This content is available only in original language)

Нові процесуальні кодекси ускладнюють подання позовів, але зроблять процес більш передбачуваним і регламентованим, вважають опитані агентством «Інтерфакс-Україна» юристи.

«Головним правилом буде «спершу всі докази, потім з’ясовуємо по суті». З одного боку, це ускладнює подання позову, з іншого — робить процес більш передбачуваним і сумлінним. Адже тепер у сторін не буде можливості до останнього засідання тримати у себе якийсь документ, як козир у рукаві», — сказав глава судової практики, партнер юридичної фірми Integrites Володимир Павленко.

Він зазначив, що однією з основних змін до процесуальних кодексів є уточнення і велика регламентація ведення процесу, що, з одного боку, зробить процедуру більш жорсткою і зменшить тяганину, але, з іншого, «за настільки ретельної регламентації збільшується значення компетенції і точності адвокатів, які ведуть справу, оскільки їм необхідно дотримуватися жорстких термінів і пам’ятати багато нюансів, порушення яких може зашкодити справі».

За оцінкою В. Павленка, нові процесуальні кодекси «підвищать значення адвоката, який повинен допомогти стороні зібрати всі необхідні докази та якісно опрацювати правову позицію».

Юрист також прогнозує підвищення якості й оперативності роботи касації, оскільки «через суттєве збільшення ставок судового збору та встановлення нових критеріїв недопуску справ до касаційного провадження сама кількість касацій зменшиться, що приведе до розвантаження Верховного Суду».

В. Павленко наголосив на відсутності ризиків для спорів, які були розпочаті до набрання чинності нових редакцій кодексів. «Ні, особливих ризиків для таких спорів ми не бачимо. Можливо, з якихось дуже специфічних питань виникнуть деякі складності. Наприклад, питання про те, що в новому КАСУ немає процедури скасування заходів реагування, застосованих судом. І виникає питання, як бути з тими справами, де такі заходи були застосовані за старим кодексом. Але, по-перше, це не масове явище, а по-друге, з цієї ситуації є інший вихід», — вважає глава судової практики Integrites.

Коментуючи готовність інфраструктури юридичного ринку України до таких змін, юрист підкреслив, що «ринок уже адаптується до вимоги обов’язкового представництва в суді тільки адвокатами».

«Всім судовим юристам доведеться заново перевчатися під правила нових кодексів, але це не вперше», — сказав він.

Юрист також прогнозує, що ключовими ризиками для бізнесу на перших етапах запровадження судової реформи стане непідготовленість юристів і навіть суддів до нових процесуальних реалій, а також подорожчання процесу, який, водночас, стане більш передбачуваним.

Старший юрист юрфірми «Астерс» адвокат Олександр Целевич нагадав, що нова редакція Господарського процесуального кодексу (ГПК) передбачає збільшені процесуальні терміни розгляду позовів. Так, загальний термін розгляду справи в господарському суді першої інстанції збільшено фактично до чотирьох місяців (125 днів), з яких п’ять днів відведено для вирішення питання відкриття провадження у справі і до 90 днів на так зване підготовче провадження.

«Раніше загальний термін розгляду справи в суді першої інстанції не міг перевищувати 2,5 місяців. Але, незважаючи на встановлені часові рамки, справи могли розглядатися до півроку і більше. Тепер же терміни відповідають реальним обставинам розгляду справ», — сказав він.

Юрист зазначив, що збільшення термінів торкнулося і касаційної стадії, де термін розгляду справи збільшено з одного місяця до двох (60 днів). При цьому, по-перше, не всі справи дійдуть до касації — обмежений перелік випадків подачі касаційних скарг. По-друге, на практиці в касації справа розглядалася швидко, в одне-два засідання, але його призначення доводилося чекати по кілька місяців, зокрема й через велику кількість справ у провадженні.

«Таким чином, справи в касації за новими правилами будуть розглядатися швидше за умови зменшення навантаження на суддів і дотримання ними встановлених процесуально-часових рамок», — прогнозує О.Целевич.

Юрист Київського офісу Baker McKenzie Ксенія Погружальська вважає, що новий ГПК надає несумлінному учаснику процесу можливість затягувати розгляд справи, а в деяких випадках навіть уникнути його.

За словами юриста, нова редакція ГПК, зокрема, передбачає можливість застосування заходів процесуального примусу до несумлінних учасників провадження, що, з одного боку, гарантує можливість для сумлінних учасників справи ініціювати визнання судом низки дій опонента зловживанням процесуальними правами, що може мати негативні наслідки для несумлінного учасника.

Разом з тим вона зазначила, що новий ГПК передбачає право суду своєю ухвалою залишити без розгляду або повернути заяву учасника, якщо суд визнає дії щодо подання такого документа зловживанням процесуальними правами.

«Доки не запрацює система «електронного суду» і матеріали судових справ не будуть в електронній формі, оскарження недобросовісним учасником справи кожної ухвали суду про повернення будь-якої заяви такого учасника матиме наслідком зупинку провадження у справі та спрямування всіх матеріалів справи до суду вищої інстанції», — підкреслила юрист.

За її словами, повернення або залишення без розгляду судом заяви несумлінного учасника створює негативні наслідки саме для сумлінного учасника справи і надає його опонентові додаткові можливості для зловживання.

«Виникає питання про те, наскільки ефективними є нововведення ГПК про «зловживання процесуальними правами» для дисциплінування недобросовісних учасників справи. Як свідчить аналіз, ГПК фактично надав учасникам справи мінімум ще один ефективний спосіб уникнути правосуддя», — вважає К.Погружальська.

За прогнозами юриста, ситуація повинна змінитися з моменту початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, оскільки скарги будуть подаватися до суду вищої інстанції безпосередньо, а відправлення матеріалів справи не буде необхідним.

Як повідомлялося, Верховна Рада 3 жовтня 2017 року ухвалила закон про внесення змін до Господарського процесуального, Цивільного процесуального кодексів, Кодексу про адміністративне судочинство та інших законодавчих актів України (законопроект №6232). Закон набув чинності з 15 грудня, коли почав роботу новий Верховний Суд.

Автор — Володимир Павленко, партнер INTEGRITES.

Эта запись также доступна на: Украинский, Английский

Ссылка на ресурс, где находится публикация
http://ua.interfax.com.ua/news...