27 березня Кабінетом Міністрів України (далі – КМУ) було схвалено постанову, розроблену Міністерством економічного розвитку, з метою підвищення сприятливості бізнес клімату в Україні, та покращення іміджу держави в рамках рейтингу легкості ведення бізнесу ‘Doing Business’.

Серед ряду змін, прийнятих на користь бізнесу, Уряд схвалив рішення про спрощення імпорту автомобільних запчастин. Саме завдяки такому кроку імпортери зможуть ввозити автозапчастини до України, маючи сертифікати типу і якості, видані в країнах ЄС. Нагадаємо, що раніше імпорт автомобільних запчастин передбачав отримання сертифікатів типу і якості виключно від уповноважених органів України.

Ознайомитись із офіційним прес-релізом новини можна за посиланням.

Державна фіскальна служба (ДФС) в індивідуальній податковій консультації 866/6/99-99-15-02-02-15/ІПК від 04.03.2019 розглянула звернення платника податків, який зараховував проценти за кредитом від нерезидента як додатковий внесок нерезидента у статутний капітал. Зокрема, ДФС надала відповідь щодо оподаткування таких процентів.

ДФС зазначила, що доходи, у тому числі проценти, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, підлягають оподаткуванню податком на репатріацію та утримуються резидентом під час здійснення виплати доходу. Надалі ДФС наголосила, що відповідно до положень господарського законодавства, господарське зобов’язання припиняється, серед іншого, зарахуванням зустрічних однорідних вимоги.

За результатами розгляду, ДФС вказала: «Якщо проценти, які підлягають виплаті нерезиденту, зараховуються у рахунок збільшення статутного капіталу, то такі проценти оподатковуються податком на доходи нерезидентів».

Отже, ДФС фактично визнала, що така операція прирівнюється до виплати нерезиденту доходів, отриманих з джерелом походження з України, та за своєю природою є зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

Вчора, 17 березня 2019 року, набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 27 лютого 2019 р. № 144 , яка передбачає, що старий Перелік виробничих та технологічних операцій, за якими визначається країна походження при імпорті в Україну товару та регулюється видача сертифікатів походження товарів, зміниться на новий, встановлений Регламентом Комісії (ЄС) № 2015/2446 від 28 липня 2015 року.

Зокрема, змінено наступне :

  1. Додано 465 нових товарних позицій згідно з УКТ ЗЕД ( а саме кондитерські вироби, текстильна продукція, кухонні прилади тощо).
  2. Передбачено нові критерії достатньої переробки на рівні перших 4,6,8 знаків згідно з УКТ ЗЕД та додаткові (альтернативні) правила походження.
  3. Новий перелік застосовується до товарів, походженням з країн, з якими Україною не укладено угоди про вільну торгівлю з метою справляння ввізного мита відповідно до Митного тарифу України.

 

Метою прийняття даної Постанови було виконання Україною зобов’язань у сфері гармонізації митного законодавства, взятих відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами.

Ознайомитись із першоджерелом новини можна за посиланням.

У вівторок, 12 березня 2019 року Рада Європейського Союзу затвердила новий список країн, що ухиляються від співробітництва у податкових питаннях, до якого були додані 10 нових юрисдикцій.

Зокрема, в Чорний Список ЄС були додатково внесені наступні юрисдикції: Аруба, Барбадос, Беліз, Бермудські Острови, Домініка, Фіджі, Маршалові Острови, Оман, Об’єднані Арабські Емірати, Вануату.

Окрім цього, у даному списку продовжують перебувати Американське Самоа, Гуам, Самоа, Тринідад і Тобаго, Американські Віргінські Острови.

Таким чином, наразі Чорний Список ЄС включає 15 юрисдикцій.

Окрім розширення переліку країн, ЄС планує також визначити, які заходи мають вживатись стосовно країн із Чорного Списку. Зокрема, про всі податкові структури із залученням країн із Чорного Списку потрібно буде звітувати у податкові органи. Також, компанії з Чорного списку будуть піддані посиленому моніторингу, додатковим вимогам щодо документування трансакцій, виконанню додаткових положень про недопустимість зловживань тощо. На додаток, такі юрисдикції не зможуть отримувати фінансування від інституцій ЄС.

Нагадаємо, Чорний Список ЄС був вперше опублікований у 2017 році та являє собою список юрисдикцій, у яких присутні шкідливі податкові режими та які не виконують зобов’язань щодо усунення таких режимів та практик, а також юрисдикцій, які не дотримуються базових міжнародно визнаних правил стосовно оподаткування та обміну інформацією .

Ознайомитись зі списком можна за посиланням.