Автор – Костянтин Харченко, юрист податкового та митного права INTEGRITES Ukraine.

Усі намагання ЄС вирішити проблему порушень права інтелектуальної власності досі завершувалися безрезультатно. Стурбованість ЄС можна зрозуміти. Зокрема, частка ввезеної контрафактної продукції вже досягла рівня 5% від загального об’єму імпорту в ЄС.

І от 9 жовтня Радою ЄС було схвалено план дій щодо боротьби з порушеннями прав інтелектуальної власності на 2018-2022 роки.

Звичайно, прогнози щодо його впливу можливо буде зробити не раніше весни 2019 року, коли завершиться підготовка “дорожньої карти”. Але, швидше за все, цей план у першу чергу буде спрямований на удосконалення адміністрування митних процедур, пов’язаних з переміщенням таких об’єктів через митний кордон ЄС, а не на боротьбу з торгівлею контрафактною продукцією.

Незважаючи на це, деякі із нововведень все-таки варті нашої уваги.

По-перше, новий план передбачає розширене використання функцій пошуку та звітності Інформаційної системи захисту інтелектуальної власності та торговельних марок – COPIS (англ. anti-Counterfeit and anti-Piracy Information System).

Система покликана забезпечити реєстрацію та міждержавний обмін заявами власників інтелектуальних прав щодо забезпечення їх належного захисту митними органами країн-членів ЄС.

Більше того, з метою переведення митного оформлення в електронну форму та економії часу роботи митних органів посилюється інтеграція системи COPIS з базою даних для захисту прав інтелектуальної власності – EDB (англ. Enforcement Database), яка є своєрідною системою реєстрації інформації про об’єкти права інтелектуальної власності, що переміщуються через митний кордон країн ЄС.

Мета EBD, у першу чергу – забезпечити митні (правоохоронні) органи ЄС ефективним механізмом виявлення контрафактної продукції. До речі, в Україні вже діє схожа система – Митний реєстр об’єктів права інтелектуальної власності, яка має не допустити перетину кордону контрафактною продукцією на підставі заяв власників об’єктів права інтелектуальної власності.

Неможливо залишити поза увагою й пункти, пов’язані з посиленням митного контролю при здійсненні інтернет-торгівлі (електронної комерції), включаючи протидію інтернет-злочинам у межах митного регулювання.

Зокрема, планом ЄС передбачається використання технології “блокчейн” під час митного оформлення окремих товарів, яка забезпечує захист від підробки та переробки переліку записів, так званих блоків, кількість яких постійно збільшується. Кожен блок містить інформацію щодо часу, дати створення блоку та посилання на попередній блок, що суттєво знижує ризик несанкціонованого внесення недостовірної інформації до бази даних, яка формується із вказаних блоків за допомогою технології “блокчейн”.

Іншими словами, весь пакет документів для митного оформлення, складений з використанням технології “блокчейн”, знаходитиметься під захистом та контролем митних органів ЄС.

Крім того, суб’єкти господарювання зможуть скоротити витрати коштів та часу на надання митним органам всіх необхідних документів для митного оформлення товарів, зокрема сертифікатів, довідок, ліцензій. Це в свою чергу також забезпечить скорочення часу на адміністрування митних процедур та перевірку достовірності наданих для митного оформлення товаросупровідних документів. Проте допоки не буде розроблена вже згадана “дорожня карта”, важко говорити про конкретні заходи ЄС в цій частині.

Окрім цього, згідно з п. 2.2.2 плану ЄС передбачається оптимізація системи управління митними ризиками CRMS (англ. Customs Risk Management System), яка дозволяє митним органам ідентифікувати ризиковані операції, що можуть призвести до порушень митних правил та потребують посилення митного контролю.

Постійний обмін накопиченою інформацією щодо митних ризиків за допомогою CRMS допомагає державам ЄС зупиняти порушення митних правил на початкових етапах.

Який вплив це матиме на Україну?

Звичайно, що всі вищевказані факти мають важливе значення для українських підприємців, які здійснюють зовнішньоекономічну діяльність, пов’язану з об’єктами прав інтелектуальної власності. Боротьба із контрафактною продукцією має допомогти українським компаніям, які у своїй діяльності не порушують права інтелектуальної власності.

Втім, ключовий вплив має бути у адаптації українського законодавства до нових вимог ЄС.

Але тут залишається питання: чи готова до цього Україна?

Значною мірою – так. Тут варто нагадати, що 4 жовтня набрав чинності закон щодо запровадження механізму “єдиного вікна”, мета якого – спросити митне оформлення. Вказаний закон хоч і не впроваджує технологію “блокчейн” в українську митну систему, однак спрощує процедуру митного оформлення товарів та є суттєвим кроком у виконанні зобов’язань країни у рамках СОТ.

Є в Україні і аналог системи CRMS – Автоматизована система аналізу та управління ризиками (далі – АСАУР). Сьогодні Україна робить впевнені кроки у напрямку вдосконалення функціоналу АСАУР відповідно до стандартів ЄС.

Схвалена Кабміном у грудні 2017 року Стратегія розвитку системи управління ризиками до 2022 року передбачає досить прогресивні механізми, зокрема запровадження автоматичного формування списку добросовісних експортерів/імпортерів й надання їм певних пільг під час митного контролю. Стратегія також передбачає впровадження механізму надання перевізниками інформації про товари і транспортні засоби задля здійснення оцінки митних ризиків до їх прибуття.

Україна активно співпрацює з ЄС у митних питаннях, зокрема в межах Рамкової стратегії митного співробітництва з ЄС, двосторонніх угод з окремими країнами ЄС про митне співробітництво та контроль тощо.

Що тут може змінитися?

Новий план ЄС передбачає розширення обміну митною інформацією з іншими країнами. А відповідно – і з Україною.

Звичайно, що згоду на розширення обміну має дати й Київ. Втім, курс на євроінтеграцію не залишає нам іншого вибору.

Окрім цього, цілком можливою є імплементація на території України технології “блокчейн” для цілей митного оформлення товарів. Тим більше, що ця технологія уже використовується в Україні, зокрема для захисту даних Державного земельного кадастру України з червня 2017 року.

Саме тому введення в дію нового плану ЄС на 2018-2022 роки стане підґрунтям і для поступової імплементації в українські реалії практик ЄС щодо боротьби з порушеннями прав інтелектуальної власності.

 

Эта запись также доступна на: Російська, Англійська

Посилання на ресурс, де знаходиться публікація
https://www.eurointegration.co...