Публікація розміщена на сайті бізнес-порталу Mind

Девальвація гривні у 2015 році спонукала українців віддавати перевагу доступнішим вітчизняним лікам замість дорогих імпортних. Це не забарилося позначитися на кон’юнктурі всього фармацевтичного ринку: збільшення частки в натуральному вираженні (за кількістю проданих упаковок) стимулювало місцеві компанії, незважаючи на кризу, вкладати додаткові кошти у виробничі потужності та нові продукти. Тепер же черговим імпульсом для вітчизняної фарміндустрії стала програма реімбурсації – відшкодування державою вартості деяких препаратів. Чим живе український фармринок, яку динаміку показував у гривнях, доларах та упаковках за останній рік, з якими нововведеннями виступили провідні компанії і яким препаратам віддають перевагу споживачі, вивчав Mind.

Підсумки року

Наскільки зросли? У 2017 році вітчизняний фармацевтичний ринок нарешті почав відновлюватися. За даними компанії SMD, яка займається маркетинговими дослідженнями у фармацевтиці, за підсумками минулого року обсяг ринку України в закупівельних цінах склав $2,1 млрд, або 53 млрд грн. До довоєнного показника в $4,1 млрд йому ще крокувати й крокувати, але вперше з 2013-го зафіксовано зростання в доларах (+11%). У фармацевтичних компаніях з оптимізмом дивляться і на поточний рік, прогнозуючи збільшення обсягів ще на 20%, щоправда, поки в гривні.

«Протягом усього минулого року приріст ринку забезпечувався переважно збільшенням обсягу продажів в упаковках і перерозподілом споживання в бік дорожчих препаратів. Зростання, яке намітилося, втім, є відносним. Якщо порівнювати з періодом 2010–2014 років, то поточна ситуація виглядає, швидше, як початок відновлення ринку», – коментують у фармацевтичній фірмі «Дарниця».

Торгівля із зовнішнім світом також показала позитивну динаміку. У натуральному вираженні експорт українських ліків виріс на 17%, а імпорт – на 12%.

У чому просіли? Водночас, згідно з інформацією SMD, в упаковках ринок уже четвертий рік поспіль показує негативну динаміку. За підсумками 2017 року падіння склало 5% – до 1,42 млрд упаковок. Щоправда, ця тенденція не стосувалася БАДів (біологічно активних добавок) – ця група товарів зросла на 2%, тим самим збільшивши свою ринкову частку до 6,4% у гривні і 5,4% в упаковках.

«Зростання спостерігалося в грошовому вираженні. Передусім у Rx – рецептурному сегменті. І в сегменті БАДів. В останні роки є тенденція – реєструвати продукти в категорії БАДи, що відповідає загальносвітовим тенденціям, спрощує процес реєстрації для компаній і просування. Також йдеться про профілактику захворювань з використанням БАДів», – пояснює директор компанії SMD Ірина Горлова. Разом з тим до офіційно затверджених протоколів лікування БАДи поки не включаються.

Що рухало ринок? Минулого року основними рушійними силами в галузі були рецептурні ліки і препарати локальних виробників. Розподіл ринку між національними виробниками та закордонними в натуральному вираженні склав 68 і 32% відповідно. У грошовому еквіваленті ситуація дещо інша. У гривні розподіл ринку залишився на рівні 2016 року – 33 і 67%.

«Зарубіжні виробники домінують у сегментах, де зберігається ексклюзивність на продукти або де існують технологічні бар’єри в створенні і виробництві. Або коли відсутня економічна доцільність входу в сегмент для вітчизняних компаній», – кажуть у «Дарниці».

Ціни на ліки у 2017 році порівняно з 2016-м зросли в цілому на 20%. Середньозважена вартість однієї упаковки українського лікарського засобу збільшилася на 14,7% і склала 31,4 грн. А середня вартість імпортного препарату зросла на 8,8% – до 128,3 грн.

Які ліки найбільш затребувані? «Українці віддають перевагу лікам з середнього цінового діапазону. Разом з тим вони все ще купують переважно те, що можуть собі дозволити за ціною, а не те, що хочуть або до чого звикли. Найбільшим попитом користуються дешеві ліки (52% всіх продажів) з середньою вартістю 13 грн/упаковка», – коментує генеральний директор аналітичної компанії Pro-Consulting Олександр Соколов.

У грошовому вираженні найбільш продаваними стали препарати, що впливають на травну систему і метаболізм, а також ліки для серцево-судинної і нервової системи. За даними SMD, у топ-20 лікарських препаратів, що лідирують за обсягами продажів у гривневому обчисленні, засоби для лікування серцево-судинних захворювань Ксарелто і Кардіомагніл зайняли відповідно 5 і 15 місце, а препарат для лікування бронхіальної астми Серетид закріпився на дев’ятому рядку. При цьому багаторічний лідер цього рейтингу – Актовегін (ранозагоювальний засіб) поступився місцем Німесилу (нестероїдні протизапальні).

За рецептом чи без? Як відзначають в аналітичній компанії Pro-Consulting, темпи зростання продажів рецептурних препаратів стали випереджати темпи зростання продажів безрецептурних, що свідчить про стабілізацію і оздоровлення ринку. Усього протягом минулого року за рецептом було продано 423 500 упаковок ліків (38,5% у структурі продажів в упаковці). Частка рецептурних ліків у грошовому вираженні склала 59%. Однак в цілому продажі в упаковках імпортних препаратів зростають швидше продажів препаратів вітчизняного виробництва: +11,2% проти +5,1% у 2017 році. У той же час за темпами зростання виручки українські препарати йдуть приблизно нарівні з імпортними: 20,6% проти 21% відповідно.

«Продажі лікарських засобів українського виробництва збільшуються переважно за рахунок рецептурних препаратів. Лікарі сьогодні більше дотримуються схем лікування і призначають потрібні препарати, пацієнти менше реагують на агресивну рекламу різних лікарських засобів», – коментує гендиректор Pro-Consulting Олександр Соколов.

Реімбурсація як двигун прогресу

Що компенсує держава? У 2016 році 90% ліків українці купували за свій рахунок (9 з 10 упаковок). На лікарні припадало 5% закупівель у грошах і 7,5% в упаковках. Централізовані закупівлі в загальному обсязі зайняли лише 4,3% в гривні й 0,3% в упаковках.

У квітні 2017 року в Україні стартувала програма реімбурсації, яка передбачає безкоштовне відпускання окремих препаратів для лікування серцево-судинних захворювань, діабету II типу і бронхіальної астми.

За 9 місяців минулого року за програмою «Доступні ліки» пацієнтами було отримано препаратів на 614 млн грн. На тлі сукупного річного обсягу ринку ця цифра поки не дуже вражає, але якщо дивитися на окремі категорії ліків, позитивна динаміка однозначно присутня.

Як це вплинуло на ринок? Наприклад, якщо до старту програми реімбурсації «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» (БХФЗ) в середньому продавав 180 000 таблеток гідрохлортіазиду (діуретик, призначений для зниження артеріального тиску) на місяць, то вже в травні 2017-го, на другий місяць проекту, обсяг продажів збільшився вдесятеро – до 1,8 млн таблеток.

Ще один приклад – Клопідогрель, лікарський препарат проти тромбозу, звичайний рівень продажів якого з 1,7 млн таблеток на місяць збільшився у травні минулого року до 5,4 млн. За оцінками експертів, таким чином відбувається істотне перегрупування гравців усередині ринку. Так, Клопідогрель виробництва міжнародної фармкомпанії «Тева» випередив багаторічного лідера в даній категорії – препарат, що випускається компанією «Фармак», обсяг продажів якого збільшився майже вп’ятеро (станом на травень порівняно з березнем 2017 року).

Як розвивається ця програма? У лютому 2018-го Міністерство охорони здоров’я розширило і затвердило новий реєстр препаратів, вартість яких підлягає відшкодуванню: до нього увійшло 239 лікарських засобів від 48 виробників. Фінансування програми цього року також збільшилося. В українському держбюджеті-2018 на її реалізацію закладено 1 млрд грн. Для порівняння: минулого року на ці цілі було виділено спочатку 500 млн грн, і пізніше ще 200 млн грн.

«На глобальному рівні така сума не зможе покрити витрати кожного хворого в Україні, однак певною мірою допоможе покрити витрати найбільш незахищеним пацієнтам. А ось виробники, враховуючи збільшення фінансування, будуть більш зацікавлені у виробництві ліків. У МОЗ очікують, що споживання безкоштовних лікарських засобів в упаковках виросте на 30%», – відзначає радник практики Антимонопольного та конкурентного права юридичної компанії INTEGRITES Сергій Шершун.

«Через те що в Україні до сьогодні відсутня система медичного страхування (вона зараз імплементується), рівень діагностики та лікування найпоширеніших захворювань вкрай невисокий. На мій погляд, у фокусі уваги будуть нозології (хвороби), що лідирують у структурі смертності та захворюваності (гіпертонія, інсульт, астма, діабет, онкологія). І відповідно, ліки для боротьби з цими недугами», – прогнозує Ірина Горлова.

Груповий портрет ринку

Станом на 2017 рік в Україні налічувалося 135 підприємств, що займаються випуском ліків.

Перше місце за реалізацією в упаковках займає «Дарниця». «Наша ринкова частка становить 15% і вдвічі перевищує найближчого конкурента. На аптечних полицях кожна сьома упаковка лікарських засобів – нашого виробництва», – коментують у «Дарниці». На другому місці йде «Фармак» з часткою в 8,4%, за ним – «Артеріум» з 7,6%.

У 20-ку ж лідерів за обсягами продажів входять дев’ять українських виробників. У грошовому вираженні перше місце за часткою ринку залишається за компанією «Фармак» (5,6%), на другому – «Артеріум» (3,5%), третє місце – у «Дарниці» (3,4%). А ось «Санофі» (3,3%) опустилася з третього на п’яте. «Байєр» піднявся на одну сходинку і тепер йде відразу за «Санофі» з часткою у 2,9%.

Згідно з даними SMD, найвище відносне зростання за рік продемонстрував Черкаський завод «Юрія Фарм», який обзавівся виробничими потужностями за кордоном і піднявся з 17-го місця на 15-те, показавши найбільший темп приросту (+29%).

Лідерами рейтингу дистриб’юторів за обсягом продажів усіх категорій товарів «аптечного кошика» в грошовому вираженні залишилися три українські компанії: «Фармак», «Артеріум» і «Дарниця».

Маяки для інвестицій

Які тенденції наявні? Головний тренд 2016 року – високі темпи зростання вітчизняних компаній порівняно із зарубіжними – і в 2017 році стимулював національних виробників до випуску нових препаратів та інвестицій у виробництво.

«Наразі близько 60% роздрібних продажів «Дарниці» складають середньо- і високовартісні препарати. Але входження в цей сегмент препаратів є не самоціллю, а наслідком поновлення продуктового портфеля за рахунок виведення нових високотехнологічних і оригінальних продуктів у сфері кардіології та неврології. Ми розглядаємо продуктові новації як драйвер для посилення ринкових позицій компанії», – розповіла в інтерв’ю Mindгендиректор фармфірми  «Дарниця» Світлана Діденко. Наприклад, за останні три роки «Дарниця» впровадила у виробництво 25 готових лікарських засобів, 12 найуспішніших лончів забезпечили компанії 212 млн грн вторинних продажів.

У що вкладаються фаркомпанії? У 2017 році вітчизняні фармацевти активно модернізували виробництво. Так, «Дарниця» минулого року зареєструвала сім найменувань лікарських засобів (у різних формах і дозуваннях), і ще 20 заплановані для впровадження цього року. Ще 66 продуктів знаходяться на стадії фармрозробки. Загалом за останні 10 років компанія інвестувала в технології та обладнання 200 млн євро.

Компанія «Фармак» у 2017 році інвестувала понад 500 млн грн у технічне переоснащення і вивела на ринок 21 продукт. На різних етапах розробки знаходяться ще 125 проектів.

БХФЗ планує до кінця 2018 року вкласти в свою модернізацію 317 млн грн, «Біофарма» має намір в липні-2018 запустити в роботу завод-фракціонатор плазми крові. У його будівництво вже було інвестовано $35 млн.

Эта запись также доступна на: Російська, Англійська

Посилання на ресурс, де знаходиться публікація
https://mind.ua/publications/2...