Публікація розміщена на Новое Время. Бізнес.

За останні три роки офшорна індустрія зазнала значних потрясінь. В кінці 2017 року відбувся скандал з витоком даних щодо офшорних компаній, що отримав назву Paradise Papers.

Раніше, в 2015 році, в результаті так званих Panama Papers, стався інший масштабний витік інформації щодо офшорних компаній. Паралельно з цими подіями Організація Економічного Співробітництва та Розвитку (OECD) взагалі оголосила “хрестовий похід” на офшори під назвою BEPS.

Завдяки Panama Papers і Paradise Papers питання офшорів широко висвітлювалося в засобах масової інформації, які буквально створили бренд із назв цих скандалів, особливо це стосується останнього. В результаті у європейському суспільстві ці події викликали значне незадоволення щодо офшорної індустрії в цілому та осіб, які їх використовують.

Однак клієнтам офшорної індустрії нічого пред’явити, крім докорів щодо порушення морально-етичних норм і принципів. І все-таки, якщо немає порушень закону, що не так з офшорами і яка їхня подальша доля?

Причини використання офшорної компанії

Ми розуміємо, що офшор – це певна юрисдикція, яка звільняє від оподаткування доходи компанії, отримані за межами такої юрисдикції. Найчастіше в офшорах відсутній державний реєстр акціонерів, а також вимоги до ведення компаніями бухгалтерського обліку. Через те, що в офшорах часто діє загальна система права (англійське право), такі держави, зазвичай, визнають відносини довірчого володіння (trust). Таким чином, часто акціонери офшорної компанії є номінальними власниками акцій (за законом) і зовсім не є її справжніми власниками.

Отже, можна виділити такі причини для використання офшорної компанії:

  1. Конфіденційність (останнім часом під питанням);
  2. Захист активів;
  3. Якісне корпоративне законодавство;
  4. Можливість врегулювати відносини сторін згідно з іноземним правом;
  5. Низька вартість утримання компанії, порівнюючи з європейськими юрисдикціями;
  6. Можливість проведення загальних зборів і прийняття рішень у будь-якій точці світу;
  7. Відсутність необхідності ведення бухгалтерії та подання фінансової звітності (все частіше ведення бухгалтерії потрібне);
  8. Можливість користуватися корпоративними банківськими картами в будь-якій точці світу (наразі практично відсутня);
  9. Мінімізація оподаткування.

Варто зазначити, що мінімізація оподаткування, як і в списку вище, не завжди є першою причиною для заснування офшорної компанії. Проте, через спекулятивний характер скандалів і недостатню поінформованість населення, офшор сприймається виключно як інструмент ухилення від податків. Та якою є роль офшорів в економіці України насправді?

Скільки коштів виділяється з України в офшорні юрисдикції

За даними Державної служби статистики України за 2016 рік (даних за 2017-ий поки немає), з України в офшори було експортовано послуг на суму $1 млрд 879,3 млн, за той самий період по товарах – $4 млрд 588,28 млн загальною вартістю $6 млрд 467,58 млн. Найчастіше, такі товари і послуги продаються пов’язаним офшорним компаніям за ціною значно нижчою від реальної вартості, щоб у подальшому перепродати їх покупцям за реальною ціною. Можна припустити, що ціна подальшого продажу буде мінімум удвічі більша від тієї, за яку товари і послуги продаються в офшор. Таким чином, з України за скромними оцінками, в 2016 році з-під оподаткування було виведено в офшори $6 млрд 467,58 млн, що відносно податку на прибуток в Україні становить $1 млрд 164,16 млн несплаченого податку. Крім того, ці цифри не враховують дивідендів, виплачених іноземним інвесторам, – компаніям з ЄС, які використовуються як посередники між Україною і офшором, а також відсотків за іноземними позиками аналогічного характеру.

Якою є роль офшорів сьогодні

Варто зазначити, що наразі твердження, що кошти виводяться з України саме в офшор – архаїзм, і що далі, то менше це твердження правдиве.

Кошти, отримані з України як дивіденди або відсотки, рідко піднімаються ланцюжком у офшор. Замість цього такі кошти реінвестуються в бізнес на рівні європейських субхолдінгових (фінансових, інвестиційних) компаній.

Крім того, на міжнародному рівні можливості для переміщення прибутку в офшор скоротилися настільки, що використання офшорів в більшості випадків стало або недоцільним або неможливим.

Заходи для боротьби з офшорами

Офшорна індустрія посідала особливе місце у переміщенні прибутку з-під оподаткування. Йдеться про трильйони доларів у світовому масштабі.Звісно, така ситуація абсолютно не влаштовувала повноподаткові держави, які ці кошти недоотримують у вигляді податків.

Водночас, через ступінь конфіденційності офшори могли використовуватися для фінансування тероризму, а внаслідок відсутності вимог до подачі фінансової звітності – для відмивання доходів.

Таким чином, під приводом боротьби з тероризмом і з відмиванням доходів, Групою розробки фінансових заходів для боротьби з відмиванням доходів (FATF) та OECD була розгорнута глобальна кампанія з деофшоризації, в якій ці організації перемагають.

Міжнародними стандартами FATF керуються всі провідні світові фінансові установи. Ці стандарти і стали причиною посилення банківського контролю під час відкриття рахунку в іноземному банку.

У свою чергу, OECD у добровільно-примусовому порядку зобов’язали 112 держав дотримуватися плану, який передбачає 15 кроків, спрямованих на виключення можливості уникнення оподаткування шляхом переміщення прибутку в низькоподаткові юрисдикції (BEPS).

Україна і деофшоризація

1.01.2017 року Україна приєдналася до плану BEPS і взяла на себе зобов’язання щодо імплементації мінімального стандарту плану. В цьому контексті 2018 рік обіцяє бути переломним і ось чому:

  1. Україна взяла на себе зобов’язання внести зміни в усі угоди про уникнення подвійного оподаткування до кінця 2018 року;
  2. Зміна угод про уникнення подвійного оподаткування буде здійснюватись шляхом приєднання до MLI Convention;
  3. Країни, які не виконують узяті на себе зобов’язання в рамках BEPS, негайно потрапляють до “Чорного списку ЄС”;
  4. Україна вже отримала нагадування від OECD щодо необхідності виконання взятих на себе зобов’язань із внесення змін до податкових угод.

Виходячи з цього, Україна підпише MLI Convention до кінця року. MLI Convention істотно обмежить можливості для переміщення дивідендів, відсотків і роялті в низькоподаткові юрисдикції. Крім того, Україна зможе ефективніше оподатковувати агентські схеми (на базі комісійних угод), визначаючи постійні представництва за новими критеріями.

Це ще не все

Згідно зі звітом Міністерства фінансів України, Україна планує імплементувати і низку інших заходів, передбачених планом BEPS, які, тим не менш, не є обов’язковими і їхнє невиконання не тягне за собою санкції з боку ЄС.

Україна може імплементувати правила контрольованих іноземних компаній (КІК), а також приєднатися до автоматичного обміну інформацією (CRS). Щодо останнього Міністерство фінансів України налаштоване оптимістично, і є ймовірність, що це відбудеться також у 2018 році.

Коли це станеться, фінансові установи держав, які приєдналися до CRS (98 країн), будуть збирати і відправляти дані щодо фінансових рахунків податкових резидентів України (включно з даними щодо корпоративних рахунків) до податкових органів своєї держави, які, у свою чергу, будуть відправляти цю інформацію українським податковим органам.

Другим елементом цього пазла є правила КІК, які припускають, що дохід КІК українського податкового резидента повинен бути задекларований як власний дохід такої фізичної або юридичної особи. Отже, з доходу повинен бути сплачений податок на доходи фізичних осіб або податок на прибуток в Україні.

З урахуванням CRS і КІК, інформація щодо рахунків пасивних офшорних компаній (які понад 50% доходів отримують у вигляді дивідендів, відсотків або роялті) відправлятиметься до податкових органів України, які будуть обкладати дохід офшорної компанії як дохід податкового резидента України – власника компанії.

Таким чином, описані вище інструменти зроблять використання офшорних компаній абсолютно недоцільним з точки зору мінімізації оподаткування, при цьому зберігши за ними майже повний список інших причин для застосування, про які писалося раніше.

В результаті

Офшорною індустрією в світі була створена і підтримувалася система нерівності за податковою ознакою. У відповідь на ситуацію, що склалася, був розроблений план BEPS, з метою ліквідації дискримінації повноподаткових держав. Україна бере участь у деофшоризації і взяла на себе зобов’язання щодо імплементації мінімального стандарту BEPS. Таким чином, через обставини, що склалися, можна стверджувати, що ера офшорів назавжди закінчилася і настала ера прозорості.

Эта запись также доступна на: Російська, Англійська

Посилання на ресурс, де знаходиться публікація
https://biz.nv.ua/experts/kotl...