Публікація розміщена на сайті всеукраїнського юридичного видання “Юридична Газета”

Обираючи місце для коми у цьому реченні, необхідно брати до уваги не стільки теоретичні моделі вільної торгівлі або протекціонізму, скільки керуватися прагматичними міркуваннями з урахуванням того, що роблять наші торговельні партнери по всьому світу. Наша економіка на сьогоднішній день є достатньо відкритою і вразливою, щоб не враховувати торговельну поведінку навколо себе і не вибудовувати свою торговельну політику адекватно ситvації. Після початку фінансово-економічної кризи, подобається це комусь чи ні, всі країни світу почали активно застосовувати торгово-обмежувальні заходи у вигляді антидемпінгових, компенсаційних та захисних заходів. Так, серед 59 видів інструментів торговельної політики, що впливають на міжнародну торгівлю і відслідковуються групою The Global Trade Alert (GTA), на другому місці за частотою використання після імпортних тарифів знаходяться торговельно-обмежувальні заходи, які використовувалися 1566 разів. На частку зазначених заходів припадає 16% від усіх торговельних інструментів, що застосовувалися за період з початку кризи.

Що роблять найпотужніші економіки

Найостанніший приклад протекціоністської поведінки, що без перебільшення може призвести до світової торговельної війни, – застосування Сполученими Штатами Америки, починаючи з 23.03.2018 р., додаткових імпортних мит на металеву та алюмінієву продукцію у розмірі 25% та 10% відповідно походженням зі всіх країн світу, крім Мексики та Канади, та тимчасово – до 01.05.2018 р. – крім Австралії, Аргентини, Бразилії, Європейського Союзу та Південної Кореї. Це має всі шанси викликати хвилю торговельних обмежень у відповідь з боку багатьох країн, а не лише Євро союзу. Навіть ті з них, що не планували застосування таких заходів, будуть вимушені до них вдаватися в умовах загрози нанесення шкоди своїм галузям. ЄС вже відреагував відповідним чином – спочатку опублікував перелік американських товарів, до яких може бути застосовано заходи у відповідь, а незабаром – 26.03.2018 р. – вже офіційно оголосив про початок захисного розслідування проти металевої продукції походженням зі всіх країн світу. До переліку продукції, що підпала під розслідування, входять 26 позицій, включаючи гаряче і холодно катаний прокат, нержавіючі метали, арматуру, кутики, труби та іншу металопродукцію.

Крім цього, ЄС також завершує реформу свого антидемпінгового законодавства, яке повинно вступити в силу з травня поточного року. Ключовим змістом реформи є розширення можливостей Єврокомісії більш оперативно і ефективно для європейської промисловості (у т.ч. для малих і середніх підприємств) застосовувати торгово-обмежувальні заходи щодо імпорту зі всіх країн світу, а не тільки з Китаю, проти якого застосовується левова частка торгово-обмежувальних заходів ЄК. Такі зміни дадуть компаніям-ініціаторам і Єврокомісії істотно більше можливостей і підстав для застосування захисних заходів. На додаток до звіту по Китаю, який вже опублікований і є підставою для вжиття захисних заходів, готується аналогічний звіт по Російській Федерації, що також стане приводом для захисту європейського ринку.

Що робимо ми

Очевидно, що Україна повинна якомога швидше модернізувати власне відповідне законодавство та забезпечити себе сучасним інструментарієм, який дозволить ефективно захистити свій внутрішній ринок від недобросовісного імпорту, але робити це обґрунтовано, з урахуванням інтересів як виробників, так і споживачів імпортованої продукції, а також національних інтересів.

Виходячи із зазначеного, на думку автора, у назві статті необхідно ставити кому після слова «захищати» та додати запитання: «Як захищати внутрішній ринок?». На це вкрай актуальне питання відповідають три дуже своєчасних законопроекти, розроблені Міністерством економічного розвитку і торгівлі України (МЕРТ) спільно з експертами проекту USAID з торговельної політики України (якщо ці законопроекти будуть не менш своєчасно прийняті Верховною Радою), зареєстровані та оприлюднені 07.03.2018 р. на сайті ВРУ за №8102 «Про захисні заходи», №8103 «Про захист від субсидованого імпорту» та №8104 «Про захист від демпінгового імпорту». Крім цього, у пакеті з зазначеними законопроектами проектом закону №8105 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері торговельного захисту» вносяться зміни і до Господарського кодексу України та Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», а також проекту закону №8106 «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо торговельного захисту».

Вищезазначені загальносвітові тенденції добре розуміють в МЕРТ, тому у пояснювальних записках до трьох ключових законопроектів зазначено, що вони розроблені з урахуванням викликів сьогодення, оскільки політика «відкритості» України у торговельній сфері має як переваги від вільної торгівлі та відкритого ринку, так і свої недоліки. Зокрема, в умовах зниження Україною торговельних бар’єрів зростаючий імпорт може завдавати шкоди галузям вітчизняної промисловості. У цьому контексті торгово-обмежувальні розслідування є одним із кількох інструментів, до якого можуть звернутися вітчизняні товаровиробники для захисту від недобросовісного імпорту.

Що передбачає реформа системи торговельного захисту

Зміни та нові положення законопроектів можна умовно розділити на інституціональні, процесуальні та матеріально-правові. Розглянемо основні нововведення і яке практичне значення вони матимуть.

Інституціональні зміни та вдосконалення:

  • уточнено функції та повноваження Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі в частині прийняття рішень та МЕРТ – у частині проведення розслідувань або переглядів;
  • докладніше визначено інформацію, яку необхідно надавати МЕРТ для ініціювання та/або проведення розслідування або перегляду;
  • передбачено розроблення регламенту роботи Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі. Процесуальні зміни та вдосконалення:
  • розроблений механізм проведення розслідування щодо обходу заходів (anticircumvention) – одна з найнеобхідніших новацій, оскільки неодноразово виникали ситуації, коли іноземні експортери або імпортери товару, до якого застосовувалися заходи, тим або іншим способом обходили встановлені обмеження, продовжуючи наносити шкоду галузі вітчизняного виробництва. При цьому у МЕРТ не було правових інструментів відповідним чином реагувати на такі факти.

Цілком можливо, що однією з причин намірів ввести заборону на імпорт в Україну мінеральних добрив походженням з РФ, про які заявили 14.03.2018 р. в Кабінеті Міністрів України, є саме обхід антидемпінгових заходів, які було застосовано проти цієї продукції у попередні роки. За словами представників галузі, що неодноразово лунали протягом останніх років, російські постачальники часто успішно ухилялися від сплати антидемпінгових мит.

Для цілей проведення такого виду розслідування практикою обходу заходів вважаються:

1) незначна модифікація товару, внаслідок якої він підпадає під код товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності або опис товару, до якого не застосовуються обмежувальні заходи за умови, що така модифікація не змінює істотних характеристик цього товару;

2) відправлення через треті країни товару, щодо якого застосовуються обмежувальні заходи;

3) певні види складальних операцій в Україні або інших країнах;

4) реорганізація експортерами або виробниками їх звичайної структури і каналів збуту в країні, щодо якої застосовуються антидемпінгові заходи, з метою експортувати свій товар до України через експортерів або виробників, для яких встановлена нижча індивідуальна ставка антидемпінгового мита.

Цей перелік не є вичерпним і можуть розглядатися інші практики та процеси щодо обходу заходів.

  • удосконалено процедуру формування репрезентативної вибірки.
    Процедура передбачає, що у разі, коли кількість вітчизняних виробників, іноземних виробників чи експортерів, видів товару є надто значною, у розслідуванні можна обмежитися: помірною кількістю сторін, видами товару, відібраному на основі статистично обґрунтованої інформації, яка є у розпорядженні Міністерства; найбільш репрезентативним обсягом виробництва, продажу чи експорту товару, який можна дослідити з урахуванням строків проведення розслідування. Така процедура дозволить ініціювати розслідування на конкурентних ринках, на яких діє велика кількість учасників, що інколи унеможливлює групування та координацію дій не менш ніж 50% учасників ринку. Досить багато галузей мають саме таку структуру ринків, як, наприклад, текстильна галузь, виробництво одягу, взуття, молочних продуктів. Зазначене нововведення дозволить цим галузям ефективно захищати свої інтереси на внутрішньому ринку.
  • запроваджено механізм проведення переглядів, розслідування щодо повернення сплачених сум антидемпінгового мита.
    Імпортер може вимагати повернення сплачених сум антидемпінгового мита, якщо доведено, що демпінгова маржа, на підставі якої справлялося таке мито, була усунена або знижена до рівня, нижчого за розмір діючого антидемпінгового мита.
  • розроблено механізм перегляду для нових експортерів.
    Цей механізм передбачає, що будь-який іноземний виробник або експортер має право звернутися до МЕРТ з вимогою про прискорений перегляд з метою встановлення індивідуального антидемпінгового або компенсаційного мита за умови, що такий іноземний виробник не експортував в Україну товар, що є об’єктом розгляду, протягом періоду розслідування та не пов’язаний з будь-якими експортерами або виробниками у країні експорту товару, що є об’єктом застосування відповідних заходів.
  • уточнено процедуру проведення виїзних перевірок.
    Детальніше описані строки, послідовність, зміст та процесуальні дії органу, що проводить розслідування під час проведення виїзних перевірок (верифікаційних візитів) для визначення правдивості та відповідності фактам даних та інформації, наданої будь-якою зацікавленою стороною.
  • врегульовано питання збору інформації з метою ініціювання та проведення розслідування. Встановлено чіткі вимоги до інформації для цілей розслідування та її використання.
  • запроваджено механізм порушення розслідування ex officio (за ініціативою державного органу, а не галузі вітчизняного виробництва).
    В окремих випадках МЕРТ може рекомендувати порушити розслідування без отримання письмової заяви від галузі вітчизняного виробництва за наявності достатніх доказів існування демпінгу, шкоди і причинно-наслідкового зв’язку між ними для обґрунтування порушення такого розслідування. Крім того, будь-який орган виконавчої влади України за наявності достатніх доказів факту демпінгу та шкоди, заподіяної галузі вітчизняного виробництва, може подати МЕРТ заяву про порушення розслідування.
  • введено правила та процедури стосовно виконання рішень та рекомендацій, затверджених Органом врегулювання суперечок СОТ.
    У разі, якщо Орган врегулювання суперечок СОТ затверджує звіт, що стосується антидемпінгового заходу, застосованого Україною (оспорюваного заходу), МЕРТ та Комісія вживають необхідні заходи для імплементації рекомендацій і висновків зазначеного органу шляхом скасування або зміни оспорюваного заходу або вчинення дій, застосування яких вважатиметься доцільним з метою приведення заходів у відповідність до зобов’язань України з урахуванням рекомендацій і висновків, що містяться у звіті.

Інші зміни з точки зору процесуальних вимог стосуються:

  • розмежування етапів порушення, проведення розслідування, застосування заходів, переглядів;
  • чіткої послідовності процесуальних дій у первісних розслідуваннях: розподіл на стадії – попередні та остаточні;
  • чіткого положення щодо строків для процесуальних дій в межах проведення розслідувань для усіх зацікавлених сторін, МЕРТ та Комісії;
  • обов’язкової підготовки Міністерством попереднього та остаточного звітів про результати розслідування та публікації інформації про попереднє рішення;
  • введення форми забезпечення попередніх заходів шляхом гарантування у формі депозиту або боргового зобов’язання;
  • визначення особливості проведення слухань та консультацій в рамках розслідування;
  • визначення механізму розкриття розрахунків демпінгової маржі та інших калькуляцій зацікавленим сторонам;
  • встановлення вимоги до визначення періоду розслідування та направлення запитальників.

Матеріально-правові зміни та вдосконалення:

  • закріплено критерії та особливості визначення галузі вітчизняного виробництва.
    Поняття «національний товаровиробник» замінено поняттям «галузь вітчизняного виробництва», оскільки саме галузь, а не окремий товаровиробник, як може здаватися з діючого на сьогодні визначення, є, відповідно до міжнародної правозастосовчої практики, об’єктом захисту. Таке визначення відповідає практиці ЄС та СОТ і використовуєть ся для цілей підготовки заяви про проведення розслідування.
  • введено поняття та можливість застосування захисної тарифної квоти.
    Захисна тарифна квота – захід, відповідно до якого до імпорту товару, який є об’єктом застосування захисного заходу, застосовується диференційована тарифна ставка в залежності від обсягів імпорту такого товару. На сьогоднішній день діючим законом прямо не передбачено і не заборонено застосування такого інструменту. На практиці застосовується або квотування імпорту, або встановлення імпортного мита. Можливість застосування захисної тарифної квоти також передбачена нормами і практикою Європейського Союзу і СОТ та надасть більшу гнучкість і варіанти захисту галузям вітчизняного виробництва.
  • встановлено засади порівняння нормальної вартості та експортної ціни;
  • чітко викладено фактори та механізм коригування та розподілу витрат;
  • у багатьох положеннях всіх законопроектів закладені ключові елементи прецедентної практики органу з врегулювання суперечок СОТ.

Що робити вже сьогодні

Варто зазначити прогресивність запропонованих законопроектів та їх потенціал до підвищення можливостей захисту внутрішнього ринку від недобросовісного імпорту. Залишається сподіватися, що народні депутати розуміють необхідність якомога швидшого схвалення і введення в дію зазначених законопроектів.

У свою чергу представникам національного бізнесу слід вже сьогодні детальніше ознайомитися з переліченими у цій статті нововведеннями, які однозначно розширюють можливості захисту його інтересів на внутрішньому ринку з урахуванням ситуації у своїх галузях, та готувати свої власні захисні ініціативи.

Эта запись также доступна на: Російська, Англійська

Посилання на ресурс, де знаходиться публікація
http://yur-gazeta.com/publicat...