23 квітня 2022 року в Європейському Союзі відбулась одна надзвичайно важлива подія для ринку цифрових послуг: досягнуто політичної угоди між Європейським Парламентом та країнами-членами Євросоюзу щодо правил забезпечення безпечного та надійного онлайн-середовища. Мова йде саме про [Закон про цифрові послуги](https://eur-lex.europa.eu/legal-content/en/TXT/?qid=1608117147218&uri=COM%3A2020%3A825%3AFIN) або Digital Services Act (DSA), який був запропонований Європейською комісією ще у грудні 2020 року. Про те, чому DSA стане амбітною реформою цифрового простору, що він змінить для користувачів соціальних медіа, для онлайн-ринків та інших платформ, які діють в ЄС, а також про те, як нові правила онлайн-безпеки у ЄС вплинуть на українській онлайн-простір - читайте далі. ### **Що таке DSA та які його цілі?** Як ідеться у [прес-релізі](https://ec.europa.eu/commission/presscorner/detail/en/IP_22_2545) Європейської Комісії, DSA встановлює безпрецедентний новий стандарт відповідальності онлайн-платформ щодо незаконного та шкідливого вмісту. Він має забезпечити кращий захист користувачів Інтернету та їхніх основних прав, а також визначити єдиний набір правил на внутрішньому ринку, допомагаючи меншим онлайн-платформам розширюватися. Іншими словами, DSA спрямований на встановлення принципово нових правил гри в онлайн-просторі. Більше Інтернет-середовище не буде таким, як раніше. Як зазначає Європейська Комісія на своєму офіційному [сайті, ](https://ec.europa.eu/info/strategy/priorities-2019-2024/europe-fit-digital-age/digital-services-act-ensuring-safe-and-accountable-online-environment/europe-fit-digital-age-new-online-rules-platforms_en)правила DSA будуть стосуватись чотирьох основних категорій учасників онлайн-простору:[](https://www.facebook.com/BIZLIGAZAKON/) * компаній, що надають посередницькі послуги онлайн; * компаній, що надають послуги з хостингу; * онлайн-платформ; * дуже великих або надвеликих онлайн-платформи. ### **Основні завдання DSA, як їх визначає Єврокомісія:** * Удосконалити механізм захисту прав користувачів в інтернеті; * Захистити від небажаної реклами; * Скоротити кількість нелегального контенту в інтернеті, * Покращити умови для запуску та розширення цифрових послуг для учасників онлайн-ринку в ЄС; * Збільшити прозорість онлайн-платформ, зокрема, щодо алгоритмів, які використовуються для реклами; * Запобігти зловживанням «інтернет-владою» з боку надвеликих платформ, які охоплюють аудиторію в понад 10% населення ЄС, шляхом вжиття певних заходів, наприклад, аудиту, звітування; * Сприяти зростанню і розширенню невеликого бізнесу та залученню нових учасників на онлайн-ринку; * Впровадити систему зобов'язань та відповідальності (Розділ III), а також звільнення від відповідальності (Розділ II) для забезпечення прав споживачів цифрових послуг.

### **Що змінює новий Закон про цифрові послуги для бізнесу?** Фактично, мета DSA - встановити правила ведення онлайн-бізнесу. Однак не варто ототожнювати запровадження чітких та прозорих правил із «закручуванням гайок». Дійсно, ще нещодавно інтернет-простір здавався безмежним з точки зору можливостей і при цьому, вільним від суворого правового регулювання. DSA якраз і стане тією відправною точкою, коли пошукові системи, онлайн-платформи, соціальні мережі повинні будуть взяти на себе відповідальність за якість та зміст інформації, якою вони розпоряджаються, та цифрові послуги, які вони надають напряму або як посередники. Планується запровадити нові правила для компаній: що більший обсяг та масштаб бізнесу, то суворіші вони будуть. Наприклад, для компаній, що надають посередницькі послуги, встановлюються такі вимоги: * прозорість та звітність; * обслуговування з урахуванням основних прав; * співпраця з національними органами; * обрання контактної особи та законного представника (за потреби). Для прикладу, від постачальників посередницьких послуг буде вимагатися встановлення єдиного контактного центру та публікації відповідної інформації, яка має до нього відношення, включаючи мови, які будуть використовуватися в комунікації. Для компаній, що надають послуги хостингу, встановлюються ті ж самі вимоги, а також: * зобов'язання надавати інформацію користувачам; * зобов'язання повідомляти компетентні органи про кримінальні правопорушення. Наприклад, якщо онлайн-платформі стає відомо про будь-яку інформацію, яка дає підстави підозрювати, що кримінальне правопорушення, пов'язане з загрозою життю чи безпеці людей, мало, має або може мати місце, вона повинна негайно повідомити про це відповідні компетентні правоохоронні або судові органи відповідної держави-члена та надати всю відповідну доступну інформацію. Для онлайн-платформ встановлюються всі вище зазначені вимоги, а також: * створення механізму подання скарг та відшкодування, позасудового врегулювання спорів; * запровадження заходів проти повідомлень, що порочать честь, гідність та ділову репутацію, є образливими, а також щодо подібних зустрічних повідомлень; * спеціальні зобов'язання для ринків, наприклад, перевірка повноважень сторонніх постачальників, відповідність за проєктом, можливість проведення вибіркових перевірок; Тепер онлайн-платформи повинні надавати одержувачам послуги доступ до ефективної внутрішньої системи розгляду скарг, що дозволяє безкоштовно їх подавати в електронному вигляді. Поскаржитися має бути можливо у випадках, якщо на платформі розміщено незаконну інформацію, або у разі прийняття адмінстратором рішення про видалення або заборону доступу до інформації, призупинення надання послуги, припинення дії облікового запису користувачів, тощо. Для дуже великих (надвеликих) онлайн-платформ діють усі наведені вище вимоги, а також: * зобов'язання щодо управління ризиками та реагування на кризу; * зовнішній та незалежний аудит, функція внутрішнього дотримання та підзвітність громадськості; * можливість користувача відмовитись від таргетованої реклами; * обмін даними з органами влади; * створення кодексів (політик) поведінки; * співпраця в кризовому реагуванні. Користувачі онлайн-гігантів типу Google, Amazon, Meta і зараз мають дотримуватися досить чітких умов користування цими платформами. А DSA їх уніфікує та гармонізує з європейськими стандартами. Наприклад, онлайн-платформи зобов'яжуть за власний рахунок і принаймні раз на рік проводити аудит. У разі, якщо за результатами такого аудиту будуть встановлені негативні наслідки, компанії повинні належним чином враховувати будь-які адресовані їм рекомендації та вжити необхідних заходів для їх реалізації. За невиконання Закону про цифрові послуги передбачається відчутний штраф - на суму аж до 6% від річного обороту компанії. Для прикладу, для компанії Amazon ця сума була би приблизно 28 млрд доларів. ### **Чому DSA важливий для України?** В першу чергу тому, що Україна прагне стати повноцінним членом Європейського Союзу. Навіть на даному етапі, коли Україна отримала статус держави-кандидата на членство в ЄС, останнє зумовлює необхідність імплементації підходів актів права ЄС у національне законодавство України із впровадженням відповідних стандартів у даній сфері. По-друге, ще в грудні 2021 року очільник Мінцифри Михайло Федоров чітко [визначив](https://www.pravda.com.ua/columns/2021/12/10/7316920/) основну мету вітчизняного цифрового ринку - стати частиною Єдиного цифрового ринку ЄС. За [словами](https://www.pravda.com.ua/columns/2021/12/10/7316920/index.amp) Федорова, така інтеграція України призведе до зростання ВВП України на 12,1 %, а також до зростання обсягів експорту українських товарів та послуг. Відтак, інтеграція України в Єдиний цифровий ринок ЄС неможлива без адаптації національного законодавства до стандартів та правил ЄС. ### **Які кроки вже зробила Україна для інтеграції в Єдиний цифровий ринок ЄС?** Варто зазначити, що протягом останніх років Україна активно та успішно рухається у цьому напрямку. Ще у 2006 році схвалено [Концепцію розвитку телекомунікацій в Україні](https://ips.ligazakon.net/document/view/KR060316?utm_source=biz.ligazakon.net&utm_medium=news&utm_content=bizpress01). В подальшому набувають чинності такі важливі рамкові закони, як: [ЗУ «Про електронні довірчі послуги»](https://ips.ligazakon.net/document/view/T172155?utm_source=biz.ligazakon.net&utm_medium=news&utm_content=bizpress01), який регулює відносини у сферах надання електронних довірчих послуг та електронної ідентифікації; [ЗУ «Про платіжні послуги»,](https://ips.ligazakon.net/document/view/T211591?utm_source=biz.ligazakon.net&utm_medium=news&utm_content=bizpress01) що регулює випуск та використання в Україні електронних грошей та цифрових грошей НБУ; [ЗУ «Про електронні комунікації»](https://ips.ligazakon.net/document/view/T201089?utm_source=biz.ligazakon.net&utm_medium=news&utm_content=bizpress01), який визначає правові та організаційні основи державної політики у сферах електронних комунікацій. Боротьба з кіберзлочинністю вже регулюється [ЗУ "Про основні засади забезпечення кібербезпеки України"](https://ips.ligazakon.net/document/view/T172163?utm_source=biz.ligazakon.net&utm_medium=news&utm_content=bizpress01). Із позитивних і значущих кроків варто відзначити й запровадження електронного сервісу державних послуг [Дія](https://diia.gov.ua/), за допомогою якою українці зараз можуть зареєструвати бізнес, сплачувати податки, підписувати будь-які документи, змінювати місце реєстрації, отримувати виплати, тощо. І все це в режимі онлайн. Те що, здавалося фантастикою ще навіть 10 років тому, зараз є реальністю. Крім того, наприкінці 2021 року Верховна Рада [ухвалила законопроєкт про регулятора у сфері електронних комунікацій](https://www.kmu.gov.ua/news/vru-uhvalila-zakonoproekt-pro-regulyator-u-sferi-elektronnih-komunikacij), що є важливим кроком до входу України в Єдиний європейський цифровий ринок, адже сфера електронних комунікацій - це основа для розвитку цифрових послуг. Всі перелічені ініціативи то вже є немало, однак інтеграції України до цифрового ринку ЄС ще передуватиме багато роботи всередині країни. ### **На завершення** Після того, як його ухвалили всі законодавці країн ЄС, Закон про цифрові послуги набуде чинності через 20 днів після публікації в Офіційному журналі Європейського Союзу та почне діяти на території ЄС через 15 місяців після набуття чинності або з 1 січня 2024 року. Відтак, перший досвід застосування нового законодавства про цифрові послуги може з'явитися в Європі не раніше 2024 року, а механізми вдосконалення та завдання для «роботи над помилками», скоріше за все, пізніше. Тим часом Україна має пришвидшитися з прийняттям необхідної законодавчої та регуляторної бази для прискорення членства в ЄС. Разом з тим, війна та завдана нею шкода зараз виходять на перший план, уповільнюючи український поступ у багатьох сферах економіки. Тим не менш, ринок цифрових послуг продовжить свій розвиток навіть в умовах воєнного стану, а отже, буде існувати потреба в його упорядкуванні та створенні відповідного правового поля, що буде суміжним зі стандартами та правилами ЄС. За умови збалансованого й виваженого підходу, який не буде шоковим для суспільства, за наявності належного інформування та підготовки суспільства до змін, на нас чекає позитивний результат.

*Автори:
Юрій Сівовна, старший юрист, адвокат
Алла Борисенко, помічник юриста

* *Опубліковано Liga Zakon*

New EU Online Security Rules: How the Law on Digital Services Will Affect the Ukrainian Online Space