Євросоюз після початку повномасштабної війни росії проти України тимчасово скасував імпортні мита та квоти на українську продукцію. На перший погляд, шлях наших товарів до європейських споживачів став відкритішим, однак українські виробники все ще можуть зіштовхнутися з новими нетарифними торговельними бар’єрами. Чому так? Упродовж останніх місяців Єврокомісія запропонувала кілька нових законів, які так чи інакше впливатимуть на міжнародну торгівлю з ЄС, обмежуючи комерційну діяльність тих компаній, які не відповідають встановленим вимогам. Запропоновані заходи матимуть обов’язковий характер для українських підприємств з двох причин: 1) положення Угоди про асоціацію з ЄС і 2) застереження в [Регулюванні Європарламенту та Ради про тимчасову лібералізацію торгівлі з Україною](https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=uriserv%3AOJ.L_.2022.152.01.0103.01.ENG&toc=OJ%3AL%3A2022%3A152%3ATOC), де йдеться про зупинку дії преференцій через недотримання певних умов. ## **1. Директива щодо належної перевірки корпоративного сталого розвитку (CSDD)** У лютому 2022 року Європейська комісія запропонувала [Директиву стосовно належної перевірки корпоративного сталого розвитку](https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=COM%3A2022%3A0071%3AFIN) (CSDD). Її мета – сприяти відповідальній корпоративній поведінці, а також врахуванню прав людини та екологічних аспектів у діяльності компаній та корпоративному управлінні. Разом з цією Директивою українським експортерам треба звернути увагу на: Всі вони передбачають встановлення зобов’язань перевіряти корпоративний підхід у деяких галузях задля реалізації Європейської зеленої угоди. Коло застосування пропозиції CSDD досить широке та стосуватиметься компаній з певною пороговою кількістю працівників та чистового обороту. До малих та середніх підприємств зазначені заходи не застосовуватимуться.

### **Вплив на українські підприємства** У випадку, якщо Європарламент і Рада приймуть Директиву CSDD, українські експортери підпадають під дію широкого набору правил, спрямованих на те, щоб виявити і знизити негативний вплив на права людини та навколишнє середовище при здійсненні торгівлі з ЄС. Тоді Директива опосередковано зобов’язуватиме українські компанії, що торгують на внутрішньому ринку ЄС до того, аби: (1) впровадити внутрішню політику належної перевірки, включаючи аудит та моніторинг фактичного та потенційного несприятливого впливу на права людини та навколишнє середовище, що виникають під час економічної діяльності; (2) вжити відповідних заходів, включно із виплатою збитків постраждалим особам, у разі встановлення несприятливого впливу; (3) взаємодіяти з компетентними наглядовими органами ЄС з тим, аби забезпечити повну відповідність новим правилам з CSDD. ## **2. Торгові заходи проти примусової праці** Щоб запобігти використанню примусової праці, Європарламент прийняв [Резолюцію](https://oeil.secure.europarl.europa.eu/oeil/popups/ficheprocedure.do?reference=2021/0406(COD)&l=en), що забороняє імпорт товарів в ЄС, що були виготовлені з використанням примусової праці. Для визначення наявності порушення використовуватимуться показники, вироблені практикою Міжнародної організації праці. Якщо факт порушення встановлять, до компанії-експортера застосують санкції – заборонять доступ на ринок для його товару чи загалом певної продукції з певного регіону, а також включать порушника до загальнодоступного списку порушників, що регулярно оновлюватиметься. ### **Вплив на зобов’язання вітчизняних експортерів** У випадку прийняття даної пропозиції українські експортери будуть зобов’язані: * запровадити внутрішню політику належної перевірки умов праці; * організувати регулярні аудити для забезпечення дотримання нових зобов’язань; * взаємодіяти з компетентними наглядовими органами для відповідності новим правилам. ## **3. Регулювання щодо прикордонного вуглецевого коригування (CBAM)** ЄС планує у 2025 році запровадити механізм прикордонного вуглецевого врегулювання (Carbon Border Adjustment Mechanism – CBAM), що входить до політичного [плану Європейської комісії "Fit for 55 Package"](https://data.consilium.europa.eu/doc/document/ST-7226-2022-INIT/en/pdf). Мета – поступово скоротити викиди СО² в атмосферу. За цим механізмом ЄС здійснюватиме оподаткування викидів парникових газів щодо імпортної продукції, яка постачається на його територію з країн, де відсутнє врегулювання емісійних викидів вуглецю під час виробництва. У такий спосіб ЄС водночас стимулюватиме своїх торговельних партнерів переглянути політику боротьби зі зміною клімату та зрівняє комерційні умови, в яких перебувають європейські імпортери та виробники аналогічного товару. Адже за загальним правилом, європейські підприємства, чий процес виробництва продукції пов’язаний із викидами СО², мають придбати дозвільну емісійну квоту за системою торгівлі викидами вуглекислого газу ЄС (EU ETS). Це впливає на кінцеве ціноутворення їхнього товару та створює для виробників з ЄС менш вигідні комерційні умови порівняно з іноземними виробниками подібного товару. ### **Вплив CBAM на експорт української вуглецевмісної продукції** Є технічні та економічні наслідки, яких зазнають українські експортери від імплементації механізму CBAM. До технічних наслідків для українських постачальників товару в ЄС належатимуть: (1) необхідність призначити митного брокера в ЄС або створити місцевий офіс для цілей CBAM; (2) необхідність зареєструватися в базі даних CBAM та надавати інформацію щодо обсягу викидів вуглекислого газу імпортерам, споживачам товару та відповідальним органам влади ЄС; (3) активно співпрацювати з Європейською комісією в разі проведення розслідування щодо уникнення виконання обов’язків за CBAM. До економічних наслідків можна віднести: (1) необхідність сплачувати так званий вуглецевий податок, який буде розраховувати індивідуально. Наприклад, за орієнтовними підрахунками, щорічне податкове навантаження на українських виробників сягне 1 млрд євро. [За попередніми оцінками](https://eba.com.ua/ponad-1-mlrd-yevro-podatku-na-vuglets-shhoroku-splachuvatymut-ukrayinski-eksportery-v-yes-v-ramkah-svam/), враховуючи середню ціну за тонну викидів СО², а також минулорічні обсяги експорту до ЄС, українські постачальники металургійної продукції сплачуватимуть 960 млн євро, полімерної – 160 млн, добрив – 75 млн, органічної хімічної продукції – 18 млн, а цементної продукції – 3 млн. ## **4. Торгові заходи щодо посилення регулювання іноземного субсидування** Наприкінці червня 2022 року Парламент та Рада ЄС погодили [пропозицію Єврокомісії](https://ec.europa.eu/competition/international/overview/proposal_for_regulation.pdf) контролювати надходження іноземних субсидій, що надаються компаніям на території ЄС та спотворюють внутрішній ринок. Протягом наступних місяців почнеться імплементація цієї пропозиції. Мета ЄС – усунути викривлення ринкової конкуренції, які спричинюються субсидіями для країн, що не є членами ЄС, але працюють на його єдиному ринку. Євросоюз також має на меті відновити чесну конкуренцію між усіма підприємствами — як європейськими, так і неєвропейськими — які працюють на внутрішньому ринку. Наслідком імплементації нововведення, ймовірно, стане надання Єврокомісії усіх можливостей для того, аби перевіряти будь-яку економічну діяльність, що отримує користь від субсидії, наданої країною, що не входить до ЄС і здійснюється на його внутрішньому ринку. Якими можуть бути ці субсидії? Серед найпоширеніших – фінансова допомога у формі експортного фінансування, списання боргу, податкові пільги, та усі субсидії, що за своєю суттю безпосередньо сприяють придбанню товарів іноземного виробництва, а також будь-які інші форми субсидій, що на підставі індивідуальної оцінки будуть визначені як такі, що мають спотворюючий торговельний ефект. Як протидію іноземному субсидуванню пропонується запровадити додаткові розслідування у випадку наявності у компанії іноземної фінансової допомоги під час надання дозволу на концентрацію та участі в процедурі державних закупівель на внутрішньому ринку ЄС. Такі розслідування зосереджуватимуться на аналізі трьох основних питань: 1. чи здатна іноземна субсидія спотворити внутрішній ринок; 2. якщо так, то чи має іноземна субсидія, незважаючи на це, позитивний вплив у межах ЄС або на інтереси державної політики; 3. якщо спотворення переважує будь-який позитивний вплив на ЄС, який є відповідний засіб правового захисту. ### **Вплив нових інструментів контролю на українських виробників** Українські підприємства та їх дочірні компанії, що здійснюють торговельну діяльність в ЄС та отримують державну допомогу, можуть бути зобов’язані надавати релевантну інформацію органам, що проводять розслідування, проводити аудити і самостійний аналіз на предмет того, чи спотворюватиме отримана субсидія торгівлю. Важливо: такі розслідування призупинятимуть дію угоди злиття чи поглинання чи процедури публічних закупівель, а отже, матимуть суттєвий вплив на ведення господарської діяльності. ## **5. Регулювання щодо захисту від економічного примусу з боку третіх країн** 8 грудня 2021 року Комісія запропонувала так званий "[інструмент боротьби з економічним примусом](https://trade.ec.europa.eu/doclib/docs/2021/december/tradoc_159958.pdf)", Регулювання для захисту держав-членів ЄС від економічного примусу з боку третіх країн. Мета полягає в тому, щоб надати ЄС гнучкий інструмент, який можна було б використовувати для реагування на заходи, вжиті певними третіми країнами, щоб вплинути на рішення щодо торговельної та інвестиційної політики ЄС та держав-членів (так званий "економічний примус"), з кінцевою метою захистити суверенні права та інтереси ЄС та його держав-членів. Інструмент боротьби з примусом буде являти собою крайній захід, який може бути використаний також за відсутності будь-якої міжнародної угоди, що діє між ЄС і відповідною третьою країною. Яскравим прикладом наявності підстав для застосування цього інструменту є заборона Китаю на імпорт з Литви або заборона Росії на сільськогосподарські товари з ЄС. Згідно з чинною версією пропозиції, наявність економічного примусу буде визначено в кожному конкретному випадку. Комісія матиме право реагувати декількома способами, шляхом переговорів з країною, що здійснює економічний примус, з пошуком взаємоприйнятного результату, а у випадку безуспішності, Комісія може застосувати інвестиційні обмеження та торговельно-обмежувальні заходи Наприклад, запровадити імпортні квоти та мита, обмежити надання фінансових послуг, доступ до державних закупівель ЄС та дослідницьких програм, заборонити прямі інвестиції у випадку безуспішності переговорів. Поки зазначена пропозиція ще обговорюється. За [оприлюдненою інформацією](https://trade.ec.europa.eu/doclib/docs/2021/december/tradoc_159958.pdf), 10 жовтня 2022 року парламентський комітет з міжнародної торгівлі має за неї голосувати. ### **Вплив інструменту боротьби з економічним примусом на інші країни поза ЄС** Від запропонованого інструменту опосередковано можуть постраждати українські підприємства-експортери. Це станеться у випадку, якщо Комісія встановить наявність економічного тиску з боку уряду, що, чесно кажучи, поки видається малоймовірним результатом подій. Однак у такому разі комерційна діяльність компанії, яка заснована в країні, де здійснюється економічний тиск (навіть якщо вона не є державним підприємством), зазнає негативного впливу від запроваджених торговельних та інвестиційних обмежувальних заходів ЄС. ## **Висновок** Беручи до уваги потенційні наслідки від вищезгаданих інструментів, можна стверджувати про появу нових бар’єрів для торговельної діяльності українських підприємств на європейському ринку, попри чинне тимчасове полегшення умов з ведення торгівлі. Все ж таки, наші торговельні партнери в ЄС не поступаються своїм правом відстоювати національні інтереси шляхом запровадження відповідних обмежень у міжнародно-торговельній сфері, а Україна як кандидат до вступу в ЄС, а відтак і українські експортери, мають їх дотримуватися та виконувати, аби не зазнати торговельно-обмежувальних заходів.

*Автори:
Іван Єфіменко, молодший юрист
Діана Депутат, помічник юриста

* *Опубліковано Економічною правдою*

New Hidden Challenges for Ukrainian Exporters to the EU