Пошук нових джерел фінансування для аграріїв змусив українських парламентарів знову зайнятися розпочатою кілька років тому реформою інституту аграрних розписок. 22 лютого 2024 року Верховна Рада прийняла законопроєкт №9266, який запроваджує в Україні бездокументарні аграрні ноти. Цей крок є важливим на шляху до адаптації українського інституту аграрних розписок до європейського ринку, а також у контексті глобалізації торгівлі та ринків капіталу, переходу до електронного документообігу і сучасних безпекових ризиків.
Після підписання Президентом для українського аграрного сектору настане новий етап розвитку. Разом із ним прийдуть і нові виклики.
Закон «Про аграрні розписки» існує в Україні з 2013 року. Статистика ДП «Аграрні реєстри», що адмініструє реєстр аграрних розписок, свідчить про те, що за більш як 10 років в Україні видали 9554 аграрні розписки у відносинах з 417 кредиторами на загальну суму 66,1 млрд. грн. Чинний закон висуває доволі обтяжливі вимоги до форми аграрних розписок: вони мають бути випущені тільки у паперовому вигляді, складатися винятково на спеціальному бланку та підлягати нотаріальному посвідченню. Також існують обмеження щодо предмету та строку дії нот, і все це на практиці перешкоджає їх активному застосуванню.
Прийнявши законопроєкт №9266, парламент схвалив принципово новий підхід. Тепер поряд із аграрними розписками існуватиме новий інструмент так званих аграрних нот, які існують в електронній формі та користуватимуться перевагами ринків капіталу і депозитарної системи. Цю зміну можна порівняти з 2010 роком, коли всі без винятку акції підприємств були переведені з документарної форми на бездокументарну. Повідомляється, що технічну інтеграцію Реєстру аграрних нот (РАН) з іншими реєстрами та системою депозитарного обліку буде здійснено коштом Міжнародної Фінансової Корпорації у партнерстві зі Швейцарською Конфедерацією. Наразі заплановано, що Реєстр аграрних нот запрацює з 1 січня 2025 року.
Аграрні розписки бувають двох видів — товарні та фінансові, і дотепер обидва види могли існувати лише у паперовій нотаріальній формі. Новий закон не скасовує традиційну форму, а додає до них нову — аграрну ноту, яка не вимагає документарної форми. Ці ноти як неемісійні цінні папери також зможуть видаватися, передаватися та погашатися через депозитарну систему. При цьому в коментарях до законопроєкту йдеться про те, що аграрні ноти перебуватимуть в обігу як на неорганізованому, так і на організованому ринку капіталу (регульованому ринку або багатосторонньому торговельному майданчику). Передбачені кілька різних режимів обігу аграрних нот залежно від можливості та обсягу передачі прав на них. Тобто новий закон надаватиме українським агровиробникам та їх потенційним інвесторам більшу свободу дій в обранні методів залучення фінансування та забезпечення зобов’язань.
Для внесення змін до аграрної ноти боржникам та кредиторам тепер не потрібно буде звертатися до нотаріуса. Більшість дій з ними можна буде вчиняти самостійно, використовуючи електронні підписи та онлайн доступ до РАН. Видавцю ноти (боржнику) потрібно буде мати рахунок у цінних паперах. Аграрна нота вважатиметься виданою з моменту депонування документа та його введення до системи депозитарного обліку в Центральному депозитарії після укладення боржником відповідного договору з Центральним депозитарієм.
Держателем та адміністратором РАН буде Центральний депозитарій цінних паперів. Розробники закону обіцяють, що РАН буде інтегровано для автоматичного обміну інформацією з державними реєстрами, зокрема:
Також передбачаються зміни в частині валютного регулювання: імпортну операцію резидента можна буде вважати завершеною без ввезення на територію України товару, за який нерезиденту видана фінансова аграрна нота, у зв’язку зі зворотнім придбанням такої ноти боржником. Знову ж таки, нормативна база щодо технічної інтеграції реєстрів та обміну інформацією з різними стейкхолдерами ще підлягає розробці. Водночас зазнають змін Господарський та Цивільний кодекси України, Закони України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», «Про кредитні спілки», «Про адміністративні послуги», «Про виконавче провадження», «Про депозитарну систему України», «Про інститути спільного інвестування» та «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки».
Обіг аграрних нот у системі депозитарного обліку потребуватиме від аграріїв більшої підкованості в плані взаємодії з інфраструктурою ринку. Потрібно не тільки розумітися на відкритті та функціонуванні рахунків у цінних паперах, а й взаємодіяти із професійними учасниками цього ринку, зокрема депозитарними установами, а у перспективі — також і гравцями на вторинному ринку. Вже зараз доцільно почати готуватися до роботи за нових умов, принаймні шляхом отримання електронних цифрових підписів.
У новому законі наразі є певні суперечності із законодавством, яке регулює пріоритети обтяжень майна, і парламенту потрібно буде попрацювати над їх усуненням. Чинне законодавство не надає жодної переваги саме аграрним розпискам і встановлює пріоритет не за типом інструменту, а за часом його внесення до реєстру обтяжень. Тож кредиторам варто буде проаналізувати свої наявні та майбутні вимоги до боржників на предмет захисту їхнього пріоритету і приділяти ретельну увагу структуруванню обтяжень у разі множинності вимог.
Питання викликає й порядок звернення стягнення за аграрними нотами. Агровиробникам, що є потенційними боржниками за нотами, варто звернути увагу на те, що підтвердженням безспірності вимог кредитора за аграрною нотою буде просто відсутність запису в РАН про припинення зобов’язань за нею (повністю або частково). Тобто від кредитора не надійдуть жодні підтвердні документи (втім, наразі це положення суперечить чинному законодавству щодо порядку здійснення примусового стягнення у безспірному порядку).
Якщо врожаю виявиться недостатньо для задоволення вимог кредитора, він буде вправі стягнути на свою користь іншу агропродукцію боржника з цієї самої земельної ділянки, приміщень, територій, виробничих потужностей і не очікувати наступних урожаїв, як це відбувається зараз. Водночас кредитор матиме право вимагати дострокового виконання зобов’язань за аграрною нотою та звернення до суду за стягненням іншого майна боржника, штрафних санкцій (штрафу та пені) та витрат. Така можливість теоретично існувала й за класичними аграрними розписками, але чітко закріпили її лише в новому законі.
Також варто зважати, що законопроєкт №9266 забороняє одночасне використання аграрних нот з аграрними розписками одним і тим самим боржником щодо одного і того самого предмета застави. Тобто фактично сторонам потрібно обрати один спосіб оформлення відносин — або паперовий, або електронний.
У матеріалах законопроєкту №9266 вказано, що до цього часу 90% аграрних розписок були видані малими та середніми агровиробниками. Тому цілком імовірно, що після набрання чинності новим законом аграрні ноти залишаться нішевим інструментом фінансування, який буде помічним переважно для невеликого бізнесу. Для великих гравців та інвесторів усе ж основним методом залучення інвестицій залишатиметься торгове та проєктне фінансування у формі кредитування та капітальних інвестицій. Проте переведення аграрних розписок у бездокументарну форму, безперечно, є кроком вперед. Це потенційно зможе пожвавити ринок, особливо зважаючи на можливість залучати іноземних інвесторів через кореспондентські відносини між Центральним депозитарієм цінних паперів та іноземними депозитарними установами.
Якщо прийняття нового закону допоможе здешевити випуск та обіг аграрних нот і надати суб’єктам ринку та їхнім потенційним інвесторам мотивацію збільшити обсяги виробництва й торгівлі, це буде дійсно велика допомога українському агросектору.
Автор:
Олена Савчук, радник
Опубліковано AgroPortal