Зміни в оподаткуванні ПДВ під час воєнного стану

06.05.2022

Починаючи з 24 лютого 2022 року, в Україні діє правовий режим воєнного стану, вперше введений Указом Президента України № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"), і з тих пір неодноразово продовжений (в останнє – до 25 травня 2022 року).

В умовах воєнного стану владою було вже прийнято чимало нововведень, у тому числі у законодавчій формі, метою яких є максимальне спрощення ведення бізнесу в умовах воєнного стану, збереження функціонування підприємств, що мають критичне значення для економіки України, підтримка суб'єктів господарювання та робітників, налагодження механізмів постачання Збройним Силам України та іншим українським воєнізованим формуванням необхідної зброї, техніки та інших засобів тощо.

Зміни, які стосуються оподаткування податком на додану вартість (ПДВ) в умовах воєнного стану, були запроваджені законами:

  • від 3 березня 2022 року № 2118-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану" (Закон 2118, набув чинності 7 березня 2022 року);
  • від 15 березня 2022 року № 2120-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" (Закон 2120, набув чинності 17 березня 2022 року);
  • від 24 березня 2022 року № 2142-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану" (Закон 2142, набув чинності 5 квітня 2022 року); і
  • від 1 квітня 2022 року № 2173-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо адміністрування окремих податків у період воєнного, надзвичайного стану" (Закон 2173, набув чинності 16 квітня 2022 року).

Окрім перерахованих законів, які вже набрали чинності, доцільно також зазначити, що наразі у Верховній Раді України очікує розгляду у першому читанні законопроект № 7311-д "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей справляння окремих податків і зборів у період воєнного, надзвичайного стану" (Законопроект 7311-д). Даний Законопроект було зареєстровано 1 травня 2022 року, він є доопрацьованою версією законопроекту № 7311 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо окремих податків і зборів у період воєнного, надзвичайного стану", зареєстрованого 24 квітня 2022 року.

Законопроект 7311-д, у випадку прийняття, запровадить нові зміни щодо регулювання ПДВ в умовах воєнного стану, у тому числі щодо тих положень, які були введені раніше із набранням чинності вищезазначеними законами.

Надалі у цій статті розглянемо, які саме нововведення щодо ПДВ були запроваджені зазначеними законами, а також які можуть бути запроваджені у випадку прийняття Законопроекту 7311-д.

Особливості оподаткування ПДВ для платників єдиного податку третьої групи за ставкою 2% від доходу

Однією з найсуттєвіших змін, які були внесені до Податкового кодексу України (ПКУ), стало запровадження особливостей оподаткування єдиним податком для платників єдиного податку третьої групи. Ці зміни почали діяти з 1 квітня 2022 року та продовжуватимуть діяти до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану в Україні.

Суть змін полягає в тому, що протягом зазначеного часу будь-які фізичні особи-підприємці та юридичні особи-суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у тому числі ті, які раніше перебували на загальній системі оподаткування (окрім тих, вичерпний перелік яких прямо передбачений у ПКУ), можуть без будь-яких обмежень щодо обсягу доходу, кількості осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, зареєструватися платниками єдиного податку третьої групи за ставкою 2% від доходу, тобто перейти на спрощену систему оподаткування.

У тому числі це стосується платників, які станом на момент такого переходу були також зареєстровані платниками ПДВ. Для таких платників на час перебування ними платниками єдиного податку призупиняється реєстрація платником ПДВ (тобто призупиняються усі права та обов’язки платника ПДВ, встановлені відповідними положеннями ПКУ, у тому числі щодо формування податкового кредиту)[1]. У тому числі, відповідно, передбачається звільнення від обов'язків:

  1. нарахування та сплати ПДВ за операціями з постачання товарів, робіт і послуг на митній території України, а також при ввезенні товарів на митну територію України;
  2. складання та реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до них; і
  3. подання податкової звітності з ПДВ (тобто відсутній обов'язок подання декларації з ПДВ). Останнім звітним (податковим) періодом для платника ПДВ, який обрав спрощену систему оподаткування за ставкою 2% від доходу, є звітний місяць (його частина), у якому платником подано заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування за ставкою 2% від доходу[2].

Зазначені звільнення не поширюються на операції з постачання та ввезення товарів, що мають походження з Російської Федерації, ввозяться з її території та/або з окупованої території України.

При цьому варто звернути увагу, що реєстрація платником ПДВ саме призупиняється, а не анулюється[3]. І після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану платники податків, які з 1 квітня 2022 року перейшли на спрощену систему оподаткування зі сплатою єдиного податку за ставкою 2% від доходу, автоматично вважатимуться такими, що застосовують систему оподаткування, на якій вони перебували до переходу на спрощену систему. Відповідно, для платників ПДВ автоматично буде відновлена реєстрація платником ПДВ із відновленням усіх прав та обов'язків з ПДВ, які вони мали до переходу на спрощену систему оподаткування.

При цьому, на платника ПДВ покладається обов'язок, у разі використання (постачання, реалізації) ним протягом перебування на спрощеній системі оподаткування за ставкою 2% від доходу товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених з ПДВ до моменту переходу на спрощену систему оподаткування, після відновлення реєстрації платником ПДВ не пізніше останнього дня звітного періоду, в якому здійснено таке відновлення реєстрації платником ПДВ, нарахувати "умовні" податкові зобов'язання та скласти і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зведену податкову накладну за такими товарами/послугами, необоротними активами.

Якщо ж платник ПДВ до моменту переходу на спрощену систему оподаткування придбав або виготовив товари/послуги, необоротні активи з ПДВ, але, перебуваючи на спрощеній системі, не здійснював їх постачання до закінчення воєнного, надзвичайного стану, такий платник зберігає право на перенесення сум податкового кредиту за такими товарами/послугами, необоротними активами, на звітні періоди у майбутньому після відновлення реєстрації платником ПДВ. У такому випадку дані рядка 21 ("Сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду") податкової декларації з ПДВ за останній звітний період до переходу на спрощену систему переносяться до рядка 16.1 ("Від'ємне значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду") за перший звітний період після завершення дії воєнного, надзвичайного станів.

Відповідно, у платника ПДВ таким чином зберігається після закінчення воєнного, надзвичайного стану право на податковий кредит з ПДВ, сформований до переходу на спрощену систему оподаткування, у тому числі право використовувати відповідні суми ПДВ, включені до складу податкового кредиту, при обчисленні податкових зобов'язань з ПДВ за звітні періоди після закінчення воєнного, надзвичайного стану.

Стосовно ж товарів/послуг, необоротних активів, придбаних з ПДВ вже під час перебування на спрощеній системі оподаткування за ставкою 2% від доходу, такого права, як, власне, й права на сам податковий кредит, у платника не виникає[4].

Говорячи про можливі зміни у правилах оподаткування ПДВ для платників єдиного податку третьої групи за ставкою 2% від доходу, варто зазначити, що Законопроект 7311-д у його поточній редакції передбачає для таких платників скасування звільнення від обов'язку нарахування та сплати ПДВ при ввезенні товарів на митну територію України (інші елементи пільгового режиму з ПДВ для таких платників податків залишаться в силі). Про причини таких змін буде зазначено надалі у цій статті, у частині "Оподаткування ПДВ операцій з імпорту і постачання товарів".

Надання підтримки Збройним Силам України та іншим воєнізованим формуванням

Зміни щодо ПДВ також стосуються і стимулювання збільшення підтримки, допомоги під час воєнного, надзвичайного стану Збройним Силам України, іншим воєнізованим формуванням, у тому числі підрозділам територіальної оборони. Зокрема, були введені наступні нововведення:

  • режим звільнення від оподаткування ПДВ операцій з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України спеціальних засобів індивідуального захисту (касок), бронежилетів, лікарських засобів та медичних виробів, товарів[5] оборонного призначення (перелік яких визначено у пункті 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ), розповсюджено на операції з ввезення і постачання зазначених товарів, призначених для забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації на всій території України, а не лише у Донецькій та Луганській областях[6];
  • операції з безоплатних передачі товарів та/або надання послуг (тобто безоплатне постачання товарів і послуг) на користь Збройних Сил України, Національної гвардії України, підрозділів територіальної оборони, інших воєнізованих формувань України, а також деяких інших органів, установ та організацій України, відповідальних за забезпечення оборони України, захист безпеки населення та інтересів держави, а також за організацію цивільної оборони та охорону здоров'я населення, визнаються такими, що не є постачанням товарів і послуг для цілей ПДВ, а отже, відповідно, не є об'єктом оподаткування ПДВ[7].

    Виключення становлять ті операції, які оподатковуються за нульовою ставкою ПДВ (наприклад, постачання товарів для заправки (дозаправки) або забезпечення транспорту Збройних Сил України та інших воєнізованих формувань[8]);
  • стосовно ж інших операцій з передачі (надання) в умовах воєнного, надзвичайного стану товарів для потреб держави, Збройних Сил України, підрозділів територіальної оборони, інших воєнізованих формувань, які з тієї чи іншої причини не потрапляють під дію вищенаведених пільгових режимів, законодавець передбачив, що товари, придбані платником податків в оподатковуваних ПДВ операціях, однак передані ним в державну чи комунальну власність, у тому числі на користь підрозділів територіальної оборони, а також надані на користь інших осіб для потреб забезпечення оборони України у період дії воєнного, надзвичайного стану, не вважаються використаними платником податку в неоподатковуваних ПДВ операціях або операціях, що не є господарською діяльністю платника податку[9].

Відповідно, такі операції не вимагають нарахування "умовних" податкових зобов'язань з ПДВ і складання зведеної податкової накладної, а платник ПДВ зберігає право на використання в повному обсязі сум податкового кредиту, сформованих при придбанні товарів, без необхідності його коригування на "умовні" зобов'язання. Це саме правило застосовується також щодо операцій з безоплатної передачі товарів і надання послуг, зазначених у пункті 2 вище.

Такі нововведення, безумовно, сприяють організації підтримки українських військових на добровільних, безкоштовних засадах. Водночас, з формулювань відповідних положень ПКУ не є цілком очевидним, наскільки зазначені пільгові режими поширюються на операції з оплатного постачання товарів і послуг на користь держави, Збройних Сил України та інших воєнізованих формувань для потреб забезпечення оборони України, у тому числі, якщо мова йде про такий захід, як примусове відчуження відповідного майна[10], яке також є операцією з постачання майна, хоч і в примусовому порядку.

З огляду на це, вважаємо за доцільне надалі конкретизувати положення ПКУ у контексті того, чи поширюється дія вищенаведених пільг на операції з оплатного постачання товарів і послуг для потреб забезпечення оборони України, у тому числі шляхом примусового відчуження майна.

Знищення майна під час воєнного, надзвичайного стану

Внаслідок внесення змін до ПКУ передбачено, що протягом дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану не вважаються використаними в неоподатковуваних ПДВ операціях або операціях, що не є господарською діяльністю, товари, придбані в оподатковуваних ПДВ операціях, але знищені (втрачені) внаслідок дії обставин непереборної сили[11]. Це означає, що у випадку знищення або втрати майна, відсутній обов'язок нарахування "умовних" податкових зобов'язань з ПДВ, а також зберігається право на використання податкового кредиту, сформованого при придбанні знищеного або втраченого майна. При цьому, однак, важливо належним чином задокументувати знищення або втрату відповідного майна шляхом складення відповідних актів або бухгалтерських довідок.

З цього приводу варто зазначити, що ПКУ також вже було передбачено, що ліквідація майна у зв'язку зі знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили не відноситься до постачання товарів[12]. Таким чином, вищезазначене нововведення становить собою додаткове уточнення цього положення стосовно податкових наслідків в контексті ПДВ у випадку знищення майна під час воєнного, надзвичайного стану.

Оподаткування ПДВ операцій з імпорту і постачання товарів

Вище у цій статті ми вже зазначали про зміни щодо оподаткування ПДВ операцій із ввезення на територію України товарів, що мають перш за все оборонне призначення і необхідні для цілей забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії. Разом з цим, Законами 2120 і 2142 було передбачено внесення змін до ПКУ, які стосуються оподаткування ПДВ операцій із ввезення і постачання на території України й інших товарів, зокрема, паливних матеріалів, а також транспортних засобів.

Починаючи з 1 квітня 2022 року, і до моменту закінчення дії воєнного стану в Україні, для суб'єктів господарювання, які зареєстровані платниками єдиного податку першої, другої та третьої[13] групи, передбачено звільнення від оподаткування ПДВ будь-яких операцій з ввезення на митну територію України будь-яких товарів в режимі імпорту. Це положення не поширюється на суб'єктів господарювання, які є платниками єдиного податку третьої групи за ставкою 3% від доходу[14]. Крім цього, протягом зазначеного періоду часу, діє звільнення від оподаткування ПДВ щодо операцій з ввезення фізичними особами на митну територію України фактично будь-яких транспортних засобів в режимі імпорту – вантажних автомобілів, легкових автомобілів (у тому числі кузовів до них), причепів та напівпричепів, мотоциклів, транспортних засобів для перевезення пасажирів[15].

Зазначені пільги не поширюються на операції з ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту товарів, у тому числі транспортних засобів, які мають походження з Росії, ввозяться з її території та/або з окупованої території України[16].

Зазначені спрощення були прийняті в рамках урядової ініціативи, покликаної, за словами Прем'єр-міністра України Д. Шмигаля, "створити найшвидшу митницю у світі" і максимально спростити митні процедури. Метою таких нововведень є стимулювання, підтримка та налагодження стабільного імпорту товарів в Україну в умовах воєнного стану, які необхідні як для потреб оборони, так і для забезпечення функціонування економіки України в умовах воєнного стану в цілому.

Не зважаючи на те, що розглянуті вище пільги були запроваджені лише на початку квітня із набранням чинності Законом 2142, українські високопосадовці вже визнають, що ініціатива зі спрощенням імпортних процедур та скасуванням пов'язаних з цим податкових та митних платежів, у тому числі "імпортного" ПДВ, себе не виправдовує, і призводить до виникнення більших проблем. Як зазначено у пояснювальній записці до початкового законопроекту № 7311 від 24 квітня 2022 року, за один тиждень в результаті дії звільнення від оподаткування ввізним митом та ПДВ ввезення товарів платниками єдиного податку до державного бюджету не надійшло 417 мільйонів гривень. При цьому в структурі імпорту значну частку займають товари не першої необхідності (тобто фактично ті, що ввозяться для особистих потреб або для перепродажу, однак не для потреб оборони держави).

Та сама ситуація спостерігається з ввезенням до України транспортних засобів. За перший тиждень в результаті дії звільнення від оподаткування ввізним митом, акцизним податком та ПДВ ввезення транспортних засобів до бюджету не надійшло 350 мільйонів гривень. При цьому було ввезено більше 3 тисяч автомобілів, трапляються непоодинокі випадки ввезення авто преміум класу[17]. За словами голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Д. Гетманцева, така ситуація призвела до виникнення черг на кордоні і, відповідно, проблем з доставкою гуманітарної допомоги, пального та інших необхідних товарів.

З огляду на це, Законопроектом 7311-д пропонується скасувати усі вищезазначені пільги та повернутися до загального режиму оподаткування ввезення товарів, у тому числі транспортних засобів, в Україну, який існував до набрання чинності Закону 2142, у тому числі повернути "імпортний" ПДВ. Виключення пропонується лише щодо ввезення повнопривідних автомобілів з кузовом типу "пікап" до 2017 року випуску.

Протягом дії режиму воєнного, надзвичайного стану, операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України моторних бензинів, важких дистилятів та скрапленого газу, які оподатковуються акцизним податком за "нульовою" ставкою[18], а також нафти або сирих нафтопродуктів, одержаних з бітумінозних порід (мінералів), оподатковуються ПДВ за ставкою 7%[19].

Таким чином, як зазначає Державна податкова служба України у своєму роз'ясненні[20], під час дії правового режиму воєнного стану при здійсненні операцій з постачання пального та інших нафтопродуктів до складу вартості таких товарів включається ПДВ, визначений за ставкою 7%. При цьому не має значення, коли саме відбулось попереднє придбання таких товарів для цілей постачання – після запровадження ставки ПДВ 7%, чи ще до того.

Податковий кредит за операціями з придбання, а також ввезення до України зазначених товарів, які у подальшому будуть постачатися в операціях за ставкою ПДВ 7%, формується у загальному порядку – виходячи з суми ПДВ, включеної до складу вартості товарів, сума якої сплачувалася покупцем при придбанні або ввезенні товару. При цьому, контролюючі органи зазначають, що у випадку, якщо товар придбавався у ході операції, яка оподатковувалася ще по попередній, загальній ставці ПДВ 20% (і відповідна сума ПДВ включається до податкового кредиту покупця), а постачається (і відповідні податкові зобов'язання з ПДВ нараховуються) за новою ставкою 7%, у платника ПДВ не має обов'язку коригувати суму податкового кредиту із врахуванням нововведеної ставки ПДВ.

Замість цього, як зазначено в ПКУ, відповідна сума від'ємного значення, яка становить різницю між сумою податкового зобов'язання за ставкою 7% і сумою податкового кредиту за ставкою 20%, не підлягає бюджетному відшкодуванню (і, відповідно, не може бути задекларована до бюджетного відшкодування, у тому числі в рахунок погашення податкового боргу з ПДВ чи іншого податку), а зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Внаслідок цього, таким чином, зменшуватиметься сума податкових зобов'язань з ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету в наступних звітних періодах.

Варто зазначити, що до набрання чинності Законом 2142, зазначене правило щодо неможливості бюджетного відшкодування не розповсюджувалося на експортерів, тобто платників податку, які здійснювали у відповідному звітному (податковому) періоді операції з вивезення товарів за межі митної території України. Однак із набранням чинності зазначеним Законом, дію цього обмеження було поширено на всіх платників ПДВ без виключення.

Законопроектом № 7311 від 24 квітня 2022 року пропонувалося скасувати пільгову 7-відсоткову ставку ПДВ на усі вищеперераховані товари, і повернути загальну ставку ПДВ 20%. Причини для такого кроку не зазначалися у пояснювальній записці до законопроекту і не були до кінця зрозумілі. Однак у доопрацьованій редакції законопроекту – Законопроекті 7311-д – відповідне положення щодо скасування пільгової ставки відсутнє. Таким чином очікується, що вищезазначені паливні матеріали й надалі оподатковуватимуться ПДВ за пільговою ставкою 7%.

Інші питання з адміністрування ПДВ: формування податкового кредиту на підставі первинних документів та бюджетне відшкодування

Враховуючи умови воєнного стану, а також неможливість багатьох платників податків належним чином скласти та зареєструвати податкові накладні за операціями з постачання і придбання товарів і послуг, законодавець пішов назустріч платникам і дозволив протягом дії воєнного стану включати до складу податкового кредиту звітного періоду суми ПДВ на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, які відповідають вимогам Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Необхідною умовою для цього є відсутність зареєстрованих податкових накладних та/або розрахунків коригування щодо відповідних операцій в Єдиному реєстрі податкових накладних[21].

Після закінчення воєнного стану, протягом шестимісячного строку, платники зобов'язані зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних всі податкові накладні та розрахунки коригування, реєстрація яких була унеможливлена під час воєнного стану. Податковий кредит, задекларований під час воєнного стану на підставі первинних (розрахункових) документів, підлягає обов'язковому уточненню з урахуванням даних зареєстрованих податкових накладних та розрахунків коригування.

Таким чином, за відсутності можливості скласти та зареєструвати податкову накладну, продавець та покупець повинні зафіксувати факт здійснення операції шляхом складання та підписання відповідних первинних (розрахункових) документів для того, щоб покупець мав змогу задекларувати відповідні суми в якості податкового кредиту.

Такі суми покупець повинен відобразити у таблиці 2.1. «Відомості про операції з придбання з податком на додану вартість, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою та ставками 7% і 14%» додатку 1 до податкової декларації з ПДВ, а також включити їх до Заяви про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної та/або порушення продавцем граничних термінів реєстрації в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування (додаток 7 до податкової декларації з ПДВ)[22]. Протягом шести місяців з моменту припинення воєнного стану, продавець товарів / послуг повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних усі податкові накладні та розрахунки коригування до них за операціями, що мали місце під час воєнного стану, а покупець повинен уточнити (привести у відповідність) показники податкового кредиту з урахуванням даних зареєстрованих податкових накладних та розрахунків коригування до них.

Стосовно бюджетного відшкодування ПДВ, то наразі таке відшкодування можливе лише у випадку узгодження контролюючим органом заявленої у декларації з ПДВ суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки. Камеральні перевірки проводяться лише щодо тих декларацій або уточнюючих розрахунків (у разі їх подання), до яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, і показники яких сформовані виключно на підставі[23]:

  • податкових накладних та/або розрахунків коригування, складених та зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та/або
  • митних декларацій, за виключенням наступних товарів: етиловий спирт, алкогольні напої, пиво, тютюнові вироби, сигарети, рідини, що використовуються в електронних сигаретах.

Отже, камеральні перевірки не проводяться щодо декларацій з ПДВ і заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, в яких значення сум для бюджетного відшкодування сформовані із врахуванням сум податкового кредиту, задекларованого на підставі первинних документів за відсутності зареєстрованих податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Строк проведення камеральної перевірки – 90 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання декларації або уточнюючого розрахунку (або за днем фактичного подання цих документів, якщо вони були подані пізніше). Якщо за результатами камеральної перевірки виявлено порушення законодавства, контролюючий орган складає та направляє платнику податків до його електронного кабінету акт перевірки. Після цього, у зв'язку з умовами воєнного стану, перебіг строків подання та розгляду заперечень платника до акту перевірки, додаткових документів та пояснень, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення зупиняється.

Необхідно також звернути увагу, що за загальним правилом, в звичайних умовах, невідшкодування державою ПДВ у передбачений ПКУ строк вважається заборгованістю бюджету з відшкодування ПДВ, що призводить до нарахування на суму такої заборгованості пені на рівні 120% облікової ставки Національного Банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення. Однак, із набранням чинності Закону 2120, було встановлено, що зазначена пеня не нараховується, якщо заборгованість по бюджетному відшкодуванню ПДВ зумовлена виникненням форс-мажорних обставин, у тому числі у зв'язку з введенням воєнного, надзвичайного стану[24]. Враховуючи наявність станом на сьогодні таких форс-мажорних обставин, невиплата державою бюджетного відшкодування з ПДВ під час воєнного стану навіть у випадку узгодження відповідної суми за результатами камеральної перевірки, у тому числі внаслідок протиправних рішень, дій чи бездіяльності контролюючих органів, не вважається заборгованістю, і, відповідно, не обкладається пенею. З огляду на це, можна констатувати, що платнику ПДВ отримати від держави наразі, під час воєнного стану бюджетне відшкодування з ПДВ є практично неможливим.

Положеннями Законопроекту 7311-д пропонується змінити розглянуту вище процедуру бюджетного відшкодування ПДВ та фактично обмежити можливість отримання такого бюджетного відшкодування лише одним конкретним звітним (податковим) періодом, а саме – за січень 2022 року. При цьому, положення поточної редакції Законопроекту передбачають, зокрема, такі зміни:

  • повернення суми бюджетного відшкодування за деклараціями з ПДВ за звітний (податковий) період січень 2022 року, поданими до 1 травня 2022 року, та уточнюючими розрахунками (у разі їх подання), поданими до 1 травня 2022 року до цих декларацій, здійснюється шляхом видачі облігацій внутрішньої державної позики строком обігу три роки в межах сум, визначених Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», для чого платник ПДВ подає заяву про оформлення бюджетного відшкодування сум ПДВ облігаціями внутрішньої державної позики;
  • оформлення бюджетного відшкодування сум ПДВ облігаціями внутрішньої державної позики прирівнюється до повернення платнику податку суми бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на банківський рахунок платника податку;
  • порядок розміщення (емісії), обігу, погашення зазначених облігацій внутрішньої державної позики для бюджетного відшкодування сум ПДВ, основних умов їх розміщення (емісії), а також форма заяви про оформлення бюджетного відшкодування сум ПДВ облігаціями внутрішньої державної позики повинні бути затверджені Кабінетом Міністрів України;
  • камеральні перевірки зазначених декларацій з ПДВ за січень 2022 року та уточнюючих розрахунків (у разі їх подання) до них проводитимуться лише щодо декларацій та уточнюючих розрахунків, до яких подано заяву про оформлення бюджетного відшкодування сум ПДВ облігаціями внутрішньої державної позики, і показники яких сформовані виключно на підставі податкових накладних та/або розрахунків коригування, складених та зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та/або митних декларацій, за виключенням деяких товарів (етиловий спирт, алкогольні напої, пиво, тютюнові вироби, сигарети, рідини, що використовуються в електронних сигаретах);
  • строк проведення таких камеральних перевірок – 30 календарних днів, що настають за днем подання заяви про оформлення бюджетного відшкодування сум ПДВ облігаціями внутрішньої державної позики. Камеральні перевірки, які станом на день подання заяви про оформлення бюджетного відшкодування сум ПДВ облігаціями внутрішньої державної позики розпочаті, але не завершені, можуть бути продовжені до 30 календарних днів, що настають за днем подання такої заяви;
  • заяву про оформлення бюджетного відшкодування сум ПДВ облігаціями внутрішньої державної позики можна буде подати до контролюючого органу за основним місцем обліку платника до 30 вересня 2022 року включно;
  • якщо до декларацій з ПДВ за січень 2022 року після 1 травня 2022 року подаватимуться уточнюючі розрахунки, показники яких призведуть до зменшення суми бюджетного відшкодування, такі показники враховуватимуться під час проведення камеральних перевірок.

Щодо можливості отримання під час дії режиму воєнного стану бюджетного відшкодування з ПДВ за інші звітні (податкові) періоди, у випадку прийняття Законопроекту 7311-д такої можливості не передбачається.

Висновок

Загалом, аналізуючи розглянуті вище нововведення щодо оподаткування ПДВ в умовах воєнного стану, можна стверджувати, що переважна більшість з них спрямована на стимулювання і підтримку функціонування економіки України в умовах війни, бізнес-середовища, а також забезпечення потреб оборони України, навіть попри те, що деякі нововведення не спрацювали так, як того очікували (перш за все, скасування "імпортного" ПДВ на ввезення товарів платниками єдиного податку та ввезення транспортних засобів). Дещо було вирішено вдосконалити, а саме процедуру бюджетного відшкодування ПДВ, надавши платникам можливість отримувати таке відшкодування за січень 2022 року у формі облігацій внутрішньої державної позики. Наскільки така процедура буде ефективною на практиці, зможемо побачити вже після прийняття Законопроекту 7311-д та відповідних підзаконних актів, необхідних для її впровадження.

У будь-якому випадку, подальше ведення військових дій, а отже й продовження воєнного стану, вимагатиме надалі додаткових заходів від держави у сфері податкової політики, у тому числі щодо адміністрування ПДВ, кінцевою метою яких буде максимальне збереження економічного потенціалу країни, підтримка функціонування підприємств, особливо малого та середнього бізнесу, забезпечення подальшого оборонного потенціалу, а також створення передумов для економічного відновлення країни після війни (свідченням чого наразі є робота над Законопроектом 7311-д). А отже, нас і надалі чекатимуть нові зміни податкового законодавства України в контексті воєнного стану. У зв'язку з цим, команда INTEGRITES надалі слідкуватиме за ходом розгляду і прийняття Законопроекту 7311-д, іншими подальшими змінами, які обов'язково матимуть місце, і буде рада познайомити і Вас з ними.

 

[1] Підпункт 9.5 пункту 9 підрозділу 8 розділу XX ПКУ.

[2] Див. роз'яснення Державної податкової служби України за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/578879.html

[3] Підпункт 9.9 пункту 9 підрозділу 8 розділу XX ПКУ.

[4] Див. роз'яснення Державної податкової служби України за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/578879.html

[5] Застарілий термін "продукція оборонного призначення" було замінено терміном "товари оборонного призначення" з набранням чинності Закону 2120. Таким чином, термінологію ПКУ було приведено у відповідність до наразі чинного Закону України від 17 липня 2020 року № 808-IX "Про оборонні закупівлі".

[6] Пункт 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ.

[7] Пункт 32¹ підрозділу 2 розділу XX ПКУ.

[8] Постанова Кабінету Міністрів України від 2 березня 2022 року № 178 "Деякі питання обкладення податком на додану вартість за нульовою ставкою у період воєнного стану".

[9] Пункт 32¹ підрозділу 2 розділу XX ПКУ.

[10] Згідно з Законами України від 12 травня 2015 року "Про правовий режим воєнного стану" і від 17 травня 2012 року "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану".

[11] Пункт 32¹ підрозділу 2 розділу XX ПКУ.

[12] Підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 ПКУ.

[13] Щодо змін, пов'язаних з оподаткуванням ПДВ для платників єдиного податку третьої групи за ставкою 2% від доходу, у тому числі, щодо операцій із ввезення і постачання товарів в Україні, ми вже зазначали вище у цій статті.

[14] Підпункт 69.23 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ.

[15] Підпункт 69.24 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ.

[16] Підпункт 69.25 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ.

[17] Див. пояснювальну записку до законопроекту № 7311 від 24 квітня 2022 року за посиланням: https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/pubFile/1280143

[18] Ставка у розмірі 0,00 євро за 1000 літрів (перелік відповідних товарів, які оподатковуються акцизним податком за такою ставкою, наведено в пункті 41 підрозділу 5 розділу XX ПКУ).

[19] Пункт 82 підрозділу 2 розділу XX ПКУ.

[20] Див. за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/577187.html

[21] Пункт 32² підрозділу 2 розділу XX ПКУ.

[22] Див. роз'яснення Державної податкової служби України за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/576990.html

[23] Підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ.

[24] Пункт 200.23 статті 200 ПКУ.