З 1 вересня 2023 року набуває чинності Конвенція про визнання та виконання іноземних судових рішень у цивільних або комерційних справах (між Україною та ЄС)

24 квітня 2023 року Рада ЄС встановила договірні відносини з Україною в рамках Конвенції про визнання та виконання іноземних судових рішень у цивільних або комерційних справах (далі за текстом -  «Конвенція»). Це дозволить українським та іноземним громадянам та підприємствам визнавати та виконувати українські судові рішення у цивільних та комерційних справах, процеси у  яких були ініційовані після 1 вересня 2023 року, в країнах ЄС (окрім Данії). В перспективі кількість країн-учасниць Конвенції буде збільшуватись.

Конвенція не поширюється на податкові, митні чи адміністративні справи та не застосовується до певних питань, серед яких:

• статус фізичних осіб
• аліменти
• сімейні справи, спадкування
• неплатоспроможність
• перевезення пасажирів і товарів
• інтелектуальна власність
• діяльність збройних сил, включаючи діяльність їхнього особового складу при виконанні службових обов’язків
• антимонопольні справи
• арбітраж

Для визнання та виконання судового рішення серед іншого необхідно буде встановити наявність однієї з таких умов, як:

• певне резидентство відповідача у державі ухвалення рішення
• явна згода відповідача на юрисдикцію суду (чи надання заперечень по суті спору за відсутності оскарження юрисдикції)
• судове рішення винесено щодо договірних зобов’язань і ухвалено судом держави, в якій виконання таких зобов’язань відбулося або повинно було відбутися відповідно до угоди сторін, або права, що застосовується до договору
• судове рішення постановлено щодо оренди нерухомого майна та ухвалено судом держави, в якій знаходиться це майно
• судове рішення постановлено стосовно позадоговірного зобов’язання, що виникло внаслідок смерті, фізичного ушкодження, пошкоджень або втрати рухомого майна, та дія чи бездіяльність, які безпосередньо спричинили таку шкоду, мали місце в державі ухвалення рішення, незалежно від того, де саме наступили шкідливі наслідки такої дії чи бездіяльності; тощо

Разом з тим Конвенція містить досить обмежений перелік підстав для відмови у визнанні та виконанні судових рішень. Зокрема, суд може відмовити визнавати та виконувати рішення, якщо:

• інша сторона була неналежним чином повідомлена про розгляд справи у державі ухвалення рішення
• таке визнання та виконання є несумісними з публічним порядком запитуваної держави
• мало місце порушення основоположних принципів процесуальної справедливості при отриманні рішення
• судове рішення є несумісним з судовим рішенням, ухваленим раніше судом третьої держави між тими самими сторонами з того самого предмету
• наявне провадження між тими самими сторонами і з того самого предмету у суді запитуваної держави

Конвенція не тільки забезпечить універсальний підхід до визнання та виконання українських судових рішень у різних країнах ЄС, а й зменшить ризики паралельних судових процесів та конкуруючих рішень, чим полегшить міжнародну торгівлю та сприятиме залученню інвестиції.

Автори

Олена Перепелинська Партнер Кристина Хріпкова Радник Анастасія Ільяшенко Юрист