Розпив косметики: як виробнику заявити про порушення

Стаття опублікована на медіа-ресурсі the page.

Автори статті - старший юрист Дар'я Ганзієнко і юрист Дар'я Зима.

Багатьом дівчатам знайома ситуація, коли косметолог пропонує вигідно купити маленький обсяг улюбленого крему з великої упаковки або перукар — випробувати маску для волосся, придбавши тільки 100 мл із контейнера. У професійному середовищі таку діяльність називають розпивом косметики. У звичайних на перший погляд угодах приховані ризики репутації для виробника, а для продавця вони взагалі можуть спричинити адміністративну, цивільну й навіть кримінальну відповідальність.

У яких ситуаціях виробникам важливо й потрібно припиняти розпив косметики? І як це зробити в правовому полі? Спробуємо розібратися.

Зміна складу косметичного засобу та порушення стандартів щодо упаковки

Виробник косметики не може заборонити перепродувати його продукцію, за винятком випадків, коли дії продавця порушують права самого виробника. Розпив косметики можна віднести до такого порушення з кількох причин.

ДСТУ ISO 22715: 2019 щодо пакування та маркування косметичної продукції передбачає вимогу вказувати на упаковці назву та адресу організації, яка відповідає за маркетинг продукту; перелік інгредієнтів; умови зберігання; інструкції із застосування тощо. Зазвичай під час розпиву косметики продавці ідентифікують продукт не більш як нанесенням торгової марки (ТМ) виробника на тару, у яку розливається косметика. Інші вимоги ігноруються.

Таке порушення держстандартів тягне за собою адміністративну відповідальність для розпивщиків у вигляді штрафів від 340 до 1700 грн. Безумовно, відчутніші штрафи й активна позиція виробників дали б змогу обмежити таку діяльність.

Іноді продавці здешевлюють косметику на розпив, додаючи до її складу олію або дешевий крем для збільшення обсягу, не кажучи вже про небезпечніші речовини, що спричиняють алергічні реакції та інші неприємні відчуття. Постраждати в такому разі може не тільки покупець, але й виробник, і продавець, до яких покупець може подати позов щодо компенсації моральної та заподіяної здоров'ю шкоди. А штраф за таку самодіяльність може сягати 300% вартості «виготовленої» в такий спосіб продукції. Продавець ще й ризикує бути притягнутим до кримінальної відповідальності.

Безумовно, у виробника є всі шанси перекласти всю відповідальність на продавця, якщо він доведе, що стався несанкціонований розпив косметики й змінився її склад. Але зазвичай постфактум зробити це вкрай складно. Тому виробникові потрібно використовувати всі доступні засоби, щоб припинити такі ситуації або принаймні мати на руках докази своєї непричетності:

• фіксувати факти розпиву косметики, здійснюючи контрольну закупівлю з отриманням чека, фіксувати вебсторінки, якщо така діяльність відбувається через інтернет-магазини;

• провести експертизу засобу, що продається на розпив, особливо якщо є вагомі сумніви щодо цілісності продукту (наприклад, занижено її вартість);

• ініціювати залучення продавців до адміністративної відповідальності;

• у разі встановлення експертизою зміни складу продукту забороняти перепродаж товару під його ТМ.

Використання торгової марки виробника

Ще одне суттєве порушення, на яке варто реагувати виробникам, — це незаконне використання розпивщиками ТМ виробника на упаковці (контейнерах, баночках), у які переливається вміст з оригінальної упаковки косметичного засобу. Навіть якщо назву (ТМ) косметичного засобу роздруковано на принтері й наклеєно на чистий контейнер, такі дії вважаються використанням ТМ без згоди правовласника, а отже, порушенням його прав інтелектуальної власності.

Щоб захистити себе, правовласнику варто в судовому порядку вимагати припинити використовувати його ТМ, а також відшкодувати збитки, завдані її незаконним використанням.

Несумлінна конкуренція на ринку

Часто салони краси або інтернет-магазини косметики видають себе за офіційних дистриб'юторів певного бренду й позиціюють розпив косметики як діяльність, що санкціонована й заохочувана виробником. У такому разі можна говорити про цілий комплект порушень законодавства про економічну конкуренцію:

(1) порушення прав на ТМ, яка наноситься на упаковку поділених засобів або взагалі використовується в домені інтернет-магазину;

(2) заподіяння шкоди діловій репутації виробника косметики;

(3) нечесну підприємницьку практику, оскільки такі дії можуть призвести до плутанини з діяльністю справжнього виробника/офіційного продавця — приписування відносин із виробником, у яких не перебувають;

(4) введення в оману споживачів через поширення неправдивої інформації, яка може вплинути на вибір покупців.

У такій ситуації виробнику варто захищати свої права на підставі законодавства про захист економічної конкуренції. Штраф за порушення може сягати 5% доходу від реалізації продукції за минулий звітний рік.

Введення споживачів в оману

Коли продавець відкрито говорить про те, що діяльність із розпиву косметики заохочується виробником і дозволяє не переплачувати за дорогу упаковку, це вважається введенням споживача в оману, яке можна розцінити як нечесну підприємницьку практику. У таких випадках виробник може пригрозити продавцеві штрафом до 30% вартості партії товару, отриманої для реалізації.

Законодавство України прямо не передбачає відповідальності за розпив (розподіл і продаж) косметичних засобів, але розпив часто супроводжується або порушеннями прав інтелектуальної власності виробника косметики, або порушенням державних норм і стандартів щодо маркування та пакування продукції, або законодавства про захист прав споживачів і економічну конкуренцію. Ці випадки загрожують продавцям чималою відповідальністю, а виробникам — репутаційними ризиками й фінансовими втратами. Тому виробникам та їхнім офіційним дистриб'юторам не варто ігнорувати таку діяльність, а використовувати законні механізми боротьби, щоб убезпечити себе від можливих наслідків розпиву, що лише на перший погляд здаються дрібницями, які не впливають на репутацію бренду.