Судові засідання в умовах війни. Які справи розглядають та в якому порядку

Воєнний стан, який введено в Україні з 24 лютого 2022 р., триватиме до 26 квітня 2022 р., а далі, цілком ймовірно, буде продовжений. Формально війна в країні не має впливати на процес здійснення судочинства чи перешкоджати захисту прав осіб та бізнесу. Закон визначає, що правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється (ч. 1, 2 ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»). Відповідно, суди, де це можливо, мають працювати у штатному режимі.

Водночас забезпечити стабільну та безперебійну роботу всіх судів в умовах війни вкрай складно. Для прикладу, довоєнна статистика свідчить, що щодня до Єдиного державного реєстру судових рішень вносились близько 30 тис. судових рішень, тоді як зараз, за даними Голови Ради суддів України, цей показник складає близько 11 500 судових рішень на день.

Розглянемо найпоширеніші питання громадян, які мають необхідність звернутись до суду під час війни або чиї справи вже перебувають на розгляді в судах.

1. Що буде з моєю справою, якщо суд припинив роботу?

З початку війни десятки судів у різних областях України, де ведуться бойові дії, були вимушені припинити роботу. Однак припинення роботи конкретного суду не свідчить про припинення розгляду вашої справи. Замість таких судів правосуддя починають здійснювати інші найбільш територіально наближені суди.

Верховний Суд своїми розпорядженнями змінив територіальну підсудність більше 100 українських судів, які з тих чи інших причин не можуть працювати під час воєнного стану. З єдиним переліком таких судів станом на 7 квітня 2022 р. можна ознайомитись тут. Додатково 8 квітня Верховний Суд змінив підсудність окремих судів Донецької та Харківської областей. Також у нагоді може стати Карта територій України, де у зв’язку з війною не здійснюється правосуддя судами загальної юрисдикції, яку Верховний Суд востаннє оновив 7 квітня.

Отже, незважаючи на те, що певний суд припинив роботу через військові дії, розгляд вашої справи гарантовано буде здійснювати інший суд.

2. Чи відбудеться розгляд моєї справи, якщо суд не припинив роботу?

Більшість українських судів знаходяться в населених пунктах, де активні військові дії не ведуться, однак, наприклад, загроза ракетних ударів все ще залишається. Також велика кількість учасників судових процесів, працівників суду не можуть брати участь у розгляді справ через задіяння до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав ЗСУ, ТрО, або не можуть прибути до суду через небезпеку для їх життя й здоров'я.

Тому в умовах війни кожен суд на власний розсуд може вирішувати, в якому режимі працювати та чи зупиняти тимчасово роботу. Переважно суди відкладають розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів). Наприклад, Господарський суд Києва повідомив, що доступ до приміщень суду тимчасово обмежено, а судові засідання будуть перенесені на інші дати. На противагу, Господарський суд Львівської області продовжує роботу у штатному режимі та лише рекомендує учасникам судових проваджень брати участь у розгляді справ в режимі відеоконференції.

3. Які особливості розгляду моєї справи в умовах війни?

З цього приводу 2 березня 2022 р. Рада суддів України видала Рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану. Серед основних рекомендацій щодо розгляду судових справ є такі:

• суди по можливості мають відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів);
• суди мають розглядати справи, які не є невідкладними, за наявності письмової згоди на це усіх учасників судового провадження;
• суди мають виважено підходити до питань, пов’язаних з поверненням процесуальних документів, залишенням їх без руху тощо;
• суди мають продовжувати процесуальні строки щонайменше до закінчення воєнного стану.

Варто враховувати, що запровадження воєнного стану на певній території є поважною причиною для поновлення процесуальних строків, про що зазначив Верховний Суд.

3. Які особливості розгляду кримінальних справ?

Рада суддів України також визначила рекомендації, що стосуються безпосереднього розгляду кримінальних справ:

• суд (слідчий суддя) не має відкладати розгляд таких питань, як взяття під варту, обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Такі питання вважаються невідкладними;
• слідчий суддя може продовжити строк тримання під вартою, якщо підстави для застосування запобіжного заходу все ще існують, а також з’явились нові ризики. До таких нових ризиків належить військова агресія проти України, яка суттєво обмежує діяльність органів влади на певних територіях та погіршує криміногенну обстановку;
• слідчий суддя (суд) з урахуванням обставин воєнного стану може ухвалити рішення про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов’язання, якщо підозрюваний бажає перевести кошти, передані в заставу, на оборону України. Також доречно змінювати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на особисте зобов’язання, якщо підозрюваний перебуває у місцях ведення активних бойових дій;
• при обранні запобіжного заходу суди мають відходити від формалізованих підходів та не вимагати надання копій матеріалів провадження, які очевидно не можуть бути надані через військові дії;
• якщо за об’єктивних обставин учасник провадження не може прибути на судове засідання, суди мають допускати участь такого учасника в режимі відеоконференції з використанням у т.ч. власних технічних засобів;
• якщо справа розглядається колегіально, проте колегія суддів не може зібратись в одному приміщенні, допустимий розгляд справ з різних приміщень судів, у т.ч. з використанням власних технічних засобів;
• якщо суддя або колегія суддів не можуть вчасно розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, таке клопотання може бути розглянуте іншим суддею, а при колегіальному розгляді справи — головуючим або, за його відсутності, іншим суддею зі складу колегії;
• інформація про реєстрацію кримінального правопорушення та початок досудового розслідування може підтверджуватись постановою органу досудового розслідування, якщо внесення відомостей до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань та формування витягу з нього неможливі.

Переважна більшість таких рекомендацій викладені також у листіВерховного Суду. Окремих листів або рекомендацій щодо розгляду інших категорій справ, як от цивільних чи господарських, наразі немає.

4. Чи є якісь особливості розгляду справи Верховним Судом?

У Верховному Суді в умовах воєнного стану встановлено особливий режим роботи — тимчасово зупинено розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участі сторін судового процесу. Такий режим роботи встановлено до усунення обставин, які в умовах воєнної агресії проти України зумовлюють загрозу життю, здоров’ю та безпеці відвідувачів, суддів і працівників апарату суду.

Приймання вхідної кореспонденції, яку доставляє АТ «Укрпошта», здійснюватиметься за надходженням, якщо буде така можливість. Приймання іншої кореспонденції здійснюватиметься в електронному вигляді на електронні адреси Верховного Суду.

Додатково Верховний Суд запровадив телеграм-канали для оперативного отримання інформації про стан розгляду справ, приймання і відправлення кореспонденції, організацію роботи суду та іншої довідкової інформації:

• центральний апарат (Велика Палата Верховного Суду) — @vp_supremecourt;
• Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду — @kas_supremecourt;
• Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду — @kgs_supremecourt;
• Касаційний кримінальний суду складі Верховного Суду — @kks_supremecourt;
• Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду — @kcs_supremecourt.

Інші суди наразі не запровадили схожі телеграм-канали.

5. Чи приймають суди нові позови, та як їх подати?

Ви маєте право подати позов під час війни, і суд формально має прийняти його до розгляду. Новий позов має бути поданий з дотриманням нових правил територіальної підсудності (див. перше питання). Документи не обов’язково направляти суду поштою, якщо такої можливості немає. Достатньо буде направити їх електронною поштою з дотриманням вимог щодо підписання документів за допомогою ЕЦП або з використанням підсистеми «Електронний суд».

Треба розуміти, що строки розгляду вашої справи в умовах війни є непередбачуваними. Зокрема, авторозподіл вашої справи, відкриття провадження у справі, призначення справи до розгляду та інше може тривати довше, ніж це передбачено процесуальним законодавством та зазвичай відбувалось на практиці.

Поради

Ситуація в Україні в умовах війни дуже мінлива. Керівництво країни, зокрема й судова гілка влади намагаються якомога швидше адаптуватися до розвитку подій. Кожному учаснику судового розгляду теж варто їх відстежувати. Декілька порад:

1. Слідкуйте за оновленнями, які публікуються на сайтах Судової влади України, Верховного Суду та безпосередньо суду, який розглядає вашу справу. Звертайте увагу на новини, що стосуються зміни територіальної підсудності суду та порядку розгляду вашої справи (така інформація може постійно оновлюватись).
2. Скопіюйте та надійно збережіть матеріали вашої судової справи на випадок їх пошкодження або втрати.
3. Якщо суд, що розглядає вашу справу, продовжує функціонувати, надайте перевагу участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції або подайте заяву про відкладення розгляду справи на той час, коли воєнний стан буде скасовано/припинено.
4. По можливості узгодьте порядок участі у розгляді справи з вашим опонентом або навіть розгляньте можливість укласти мирову угоду.

Автор:
Дарина Васильєва, старший юрист, адвокат

Опубліковано Юридичною газетою