Багатостороння угода CRS в дії: ДПС отримає дані про рахунки українців за кордоном

З вересня 2024 року Державна податкова служба України (далі - ДПС) отримує дані про фінансові рахунки українських громадян у 118 юрисдикціях. Обмін став можливим завдяки участі України у Загальному стандарті звітності (CRS) – глобальній ініціативі, спрямованій на автоматичний обмін інформацією для податкових цілей.

Що таке CRS?

Common Standard on Reporting and Due Diligence for Financial Account Information (Загальний стандарт звітності CRS) – міжнародний стандарт, затверджений Радою ОЕСР 15 липня 2014 року. Завдяки CRS країни автоматично передають країнам-партнерам інформацію про стан фінансових рахунків фізичних та юридичних осіб-нерезидентів, а також щодо юридичних осіб, кінцеві бенефіціарні власники яких є нерезидентам. Обмін відбувається в рамках Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки (Multilateral Competent Authority Agreement on Automatic Exchange of Financial Account Information).

19 серпня 2022 року Державна податкова служба України (далі – ДПС України) підписала Багатосторонню угоду компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки, яка забезпечує можливість щорічного автоматичного обміну інформацією про визначені види фінансових рахунків між компетентними органами юрисдикцій, які є сторонами вказаної угоди.

За інформацією ДПС України, 26 червня 2024 року Україна отримала схвалений Глобальним Форумом ОЕСР Звіт щодо зрілості системи управління інформаційною безпекою в Україні за результатами проходження оцінювання щодо дотримання конфіденційності та захисту інформації для цілей автоматичного обміну інформацією.

Хто обмінюватиметься даними з ДПС України?

Обмін даними про рахунки зобов’язані здійснювати наступні іноземні фінансові установи:

• Банки
• Кредитні спілки
• Платіжні системи
• Компанії-емітенти електронних грошей
• Учасники ринку цінних паперів та інвестицій (брокери та компанії з управління активами)
• Недержавні пенсійні фонди
• Компанії зі страхування життя
• Фонди фінансування будівництва

Які дані підлягають автоматичному обміну в рамках CRS?

Перш за все, кожна підзвітна фінансова установа зобов’язана повідомляти наступну інформацію щодо підзвітного рахунку:

• Ім’я, адресу, юрисдикцію (юрисдикції) резидентства, ІПН та дату і місце народження (для фізичної особи) кожної підзвітної особи;
• Номер рахунку (або функціональний еквівалент у разі відсутності номеру рахунку); 
• Найменування та ідентифікаційний номер (за наявності) підзвітної фінансової установи;
• Залишок чи вартість рахунку (у тому числі, у випадку Договору Страхування з Викупною Сумою або Договору Ануїтету ‒ Викупну Суму або вартість, що підлягає відшкодуванню) станом на кінець відповідного календарного року чи іншого звітного періоду або, якщо рахунок був закритий протягом такого року чи періоду − на дату закриття рахунку;

Також, у випадку Кастодіального рахунку повідомлятиметься:

• Загальна валова сума відсотків, загальна валову сума дивідендів та загальна валова сума іншого доходу, згенерованого стосовно активів на рахунку, які виплачено або зараховано на рахунок (або щодо рахунку) протягом календарного року або іншого відповідного звітного періоду; та 
• Загальна валова сума надходжень від продажу чи викупу фінансових активів, сплачених або зарахованих на рахунок протягом календарного року або іншого відповідного звітного періоду щодо якого підзвітна фінансова установа виступала як зберігач, брокер, номінальний утримувач, або діяла іншим чином як агент власника рахунку;

У випадку Депозитного рахунку повідомлятиметься:

• Загальна валова сума відсотків, сплачених або зарахованих на рахунок протягом календарного року чи іншого відповідного звітного періоду;

У випадку будь-якого іншого рахунку, не зазначеного вище, повідомлятиметься:

• Загальна валова сума, сплачена або зарахована власнику рахунку щодо такого рахунку протягом календарного року або іншого відповідного звітного періоду, стосовно якого підзвітна фінансова установа є боржником або дебітором, у тому числі сукупну суму будь-яких викупних виплат, сплачених власнику рахунку протягом календарного року чи іншого відповідного звітного періоду.

Які рахунки не підлягають перевірці?

Загальний стандарт звітності має певні виключення щодо рахунків, які не підлягають перевірці, виявленню або звітуванню. До таких належать, зокрема, існуючі рахунки фізичних осіб, що є:

• Договором страхування з викупною сумою; або
• Договором ануїтету за умови, що законодавство фактично забороняє підзвітній фінансовій установі продавати такий Договір резидентам підзвітної юрисдикції. 

Також, якщо підзвітна фінансова установа не прийме іншого рішення щодо всіх існуючих рахунків організації, то не підлягає перевірці, виявленню або звітуванню існуючий рахунок:

• Сукупний залишок або вартість якого не перевищує 250 000 доларів США станом на 31 грудня звітногороку, до тих пір, поки сукупний залишок або вартість рахунку не перевищить 250 000 доларів США станом на останній день будь-якого наступного календарного року.

Коли відбудеться перший обмін інформацією?

4 жовтня 2024 року ДПС України повідомила про перший міжнародний автоматичний обмін інформацією за Стандартом CRS.​

Так, податкова отримала інформацію про нові рахунки ​(відкриті після 1 липня 2023 року) та рахунки фізичних осіб з залишком або вартість яких понад 1 млн доларів США станом на 30 червня 2023 року.​

За результатами інформаційного обміну CRS ДПС забезпечено: 

• отримання інформації від понад 50 іноземних юрисдикцій. 

Наступний обмін заплановано на 30 вересня 2025 року – ​про рахунки фізичних осіб із залишком або вартістю менше 1 млн доларів США станом на 30 червня 2023 року та про рахунки організацій сукупний залишок або вартість якого перевищує 250 тис. доларів США станом на 30 червня 2023 року.​

На офіційному сайті ДПС оприлюднено перелік підзвітних юрисдикцій (юрисдикцій-учасниць) для цілей подання звіту про підзвітні рахунки (CRS), до якого входить 118 юрисдикцій.

У списку зазначені зокрема, але не виключно: Австрія, Віргінські острови, Болгарія, Канада, Кіпр, Німеччина, Італія, Латвія, Польща, Швейцарія, Сполучене Королівство Великобританії та Північної Ірландії тощо.

З повним переліком підзвітних юрисдикцій можна ознайомитись за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/crs/perelik-pidzvitnih-yurisdiktsiy

Однак, у 2024 році автоматичний обмін відбувся не з усіма 118 юрисдикціями. Так, 30 вересня 2024 року Україна отримала інформацію, зокрема, але не виключно, від таких країн: Австрія, Бельгія, Болгарія, Кайманові острови, Кіпр, Естонія, Греція, Італія, Литва, Польща, Іспанія, Великобританія. Утримались від автоматичного обміну з Україною у 2024 році, зокрема, Німеччина та Швейцарія.

Як це відбуватиметься на практиці?

Перш за все, отримана Україною інформація від країн, держав-учасниць CRS, може бути використана з метою виявлення доходів фізичних осіб, які особа отримувала на іноземний рахунок, однак, не оподатковувала. 

Так, податківці будуть спиратися вже наявні дані про податкових резидентів України та дані, отримані від держав-учасниць CRS про податкових резидентів України. Наприклад, особа отримала дохід з усіх джерел в розмірі 2 млн. гривень за 2023 звітний рік. Однак, завдяки автоматичному обміну інформацією про фінансові рахунки, податкова отримала дані про те, що ця ж особа має кошти в закордонному банку в розмірі 3 млн. гривень, що свідчить про значні розбіжності між наявною та отриманою інформацією. Така ситуація дасть привід податковій ініціювати більш детальну перевірку та спричинить направлення відповідних листів-запитів платнику податків.

Зокрема, отримана інформація щодо фінансових рахунків сприятиме виявленню контрольованих іноземних компаній (далі – КІК) завдяки рахункам кінцевих бенефіціарних власників, які є їх контролюючими особами.

Якщо після належної комплексної перевірки рахунку фізичної особи її буде визнано контролюючою особою, підзвітна іноземна фінансова установа також повідомить ДПС України найменування компанії, адресу, юрисдикцію резидентства, ІПН та дату і місце народження кожної підзвітної особи.

Наслідки для платників податків

Відтепер ДПС України матиме дані про кошти та активи, які знаходяться у будь-якій з 118 юрисдикцій з вищезазначеного переліку.

Відповідно, наявність прихованих рахунків може призвести до донарахування податкових зобов’язань в частині іноземних доходів.