Cтворення Американсько-українського інвестиційного фонду відбудови: Вплив на бізнес

30 квітня 2025 року у Вашингтоні Україна та США підписали Угоду про створення Американсько-українського інвестиційного фонду відбудови (далі – "Угода"). Верховна Рада України ратифікувала документ 8 травня 2025 року. Очікується підпис відповідного закону Президентом України та подальше завершення процедури набрання чинності. 

Ми проаналізували текст Угоди, зосередившись на тому, як вона вплине на ведення бізнесу у сферах, що нею охоплюються. 

Суть Угоди

Предметом документа є майбутнє створення та функціонування Американсько-українського інвестиційного фонду відбудови у формі партнерства (далі – «Партнерство»), у тому числі внески до нього, питання тарифів та оподаткування. Важливо зазначити, що сама Угода не засновує Партнерство, а лише фіксує ключові домовленості Сторін щодо його майбутньої діяльності.

Формально Партнерство буде створене визначеними в Угоді партнерами: від України – Державною організацією «Агенція з питань підтримки державно-приватного партнерства», від США – Корпорацією Сполучених Штатів Америки з фінансування міжнародного розвитку. Ці два суб’єкти мають укласти окрему Угоду про обмежене партнерство, яка деталізуватиме всі аспекти співпраці, багато з яких наразі залишаються невисвітленими.

Сфера діяльності Фонду

З тексту Угоди випливає, що діяльність Фонду зосередиться на двох основних напрямах:

1. Природні ресурси: Угода охоплює надрокористування щодо широкого переліку корисних копалин: алюмінію, сурми, миш'яку, бариту, берилію, вісмуту, церію, цезію, хрому, кобальту, міді, диспрозію, ербію, європію, фтору, плавикового шпату, гадолінію, галію, германію, золота, графіту, гафнію, гольмію, індію, іридію, лантану, літію, лютецію, магнію, марганцю, неодиму, нікелю, ніобію, паладію, платини, калію, празеодиму, родію, рубідію, рутенію, самарію, скандію, танталу, телуру, тербію, тулію, олова, титану, вольфраму, урану, ванадію, ітербію, ітрію, цинку, цирконію, нафти, природний газу (включаючи скраплений природний газ). Цей перелік може бути доповнений.
2. Державно-приватне партнерство (ДПП): Угода стосується проектів ДПП щодо будівництва чи експлуатації "значних" об'єктів інфраструктури, без подальшої деталізації критеріїв "значущості" (її слід очікувати в Угоді про обмежене партнерство).

Ключові права Партнерства

Угода передбачає для Партнерства два важливих пріоритетних права:

1. Право на інвестиційні можливості (right of first refusal): Якщо існує намір залучити капітал у будь-який проект, що підпадає під сферу інтересів Партнерства (користування ділянками з визначеними ресурсами або значні інфраструктурні проекти), ініціатори завжди зобов'язані першочергово поінформувати Партнерство. У разі зацікавленості Партнерства, з ним мають бути проведені добросовісні переговори. При цьому забороняється пропонувати третім сторонам істотно вигідніші умови для аналогічної інвестиційної можливості.
2. Право на купівлю видобутку (offtake right) Партнерство отримує переважне право викуповувати на комерційних умовах протягом терміну дії відповідної ліцензії чи спецдозволу продукцію, видобуту під час користування згаданими вище природними ресурсами. Надрокористувач буде обмежений у можливості пропонувати третім сторонам значно вигідніші умови продажу продукції. 

Ці права та порядок і спосіб їх реалізації мають бути врегульовані в Угоді про обмежене партнерство, тому до її укладення можливість реалізації цих прав буде відсутня. Важливо, що такі права Партнерства, як наразі слідує з Угоди, не застосовуватимуться до проектів, які розпочалися до набрання нею чинності.  Тобто проекти, які вже мають ліцензії на добування корисних копалин та відповідна продукція не є предметом угоди та відповідно надрокорисувачі не будуть зобов’язані пропонувати таку продукцію Партнерству. 

Імплементація Угоди

Оскільки підписана Угода має рамковий характер, її повноцінна реалізація залежить від укладення детальної Угоди про обмежене партнерство між українським та американським партнерами. Саме цей документ має визначити процедури реалізації прав Партнерства, його взаємодію з третіми сторонами та внутрішні операційні питання.

Відкритим питанням є обсяг змін до вітчизняних нормативно-правових актів. На сьогодні Кабінет Міністрів України зареєстрував лише проект змін до Бюджетного кодексу щодо механізму перерахування внесків України у Партнерство (імплементація Статті VI Угоди). 

Подальші зміни до законодавства у будь-якому випадку варто очікувати, оскільки без них, навіть за умови наявності Угоди про обмежене партнерство, досить складно уявити  належне виконання Угоди як державою, так і бізнесом. Більше того, реалізація прав Партнерства прив'язана до Угоди про обмежене партнерство, де будуть викладені "детальні процедури". Однак у статтях VIІ та VIIІ Угоди, які встановлюють ці права, вказується також, що її положення мають впроваджуватися відповідно до законодавства України та зобов'язань України у зв’язку із її вступом до  Європейського Союзу. 

Також в тексті основної Угоди згадується "Генеральний партнер", але його правовий статус та роль не розкриваються. Залишається до кінця незрозумілим, чи передбачає його залучення укладення ще однієї, третьої угоди.

Висновки

На цьому етапі можна констатувати факт досягнення домовленості між Україною та США про створення інвестиційного фонду у формі Партнерства, діяльність якого буде зосереджена на інвестиціях у видобуток стратегічних природних ресурсів та реалізації великих інфраструктурних проектів. Партнерство матиме суттєві пріоритетні права у цих сферах. Однак реальний вплив Угоди на бізнес-середовище в Україні стане зрозумілим лише після укладання та публікації Угоди про обмежене Партнерство, а також внесення відповідних змін до національного законодавства, без яких важко уявити її належну реалізацію. 

Команда INTEGRITES уважно слідкує за процесом укладення та імплементації Угоди й оперативно інформуватиме про подальші зміни.

---

Автори огляду:

• Олексій Фелів, Керуючий партнер

• Тетяна Сторожук, Радник

• Сергій Даців, Старший юрист

• Максим Миколюк, Юрист