Форс-мажор: кейси і практичні поради

07.07.2022

Війна вже змушує суб’єктів господарювання переглядати договірні відносини, і перегляд положень про форс-мажор або обставини непереборної сили - один із важливих пунктів плану. Тепер можна забути про шаблонні застереження про форс-мажор і врахувати судову практику щодо застосування таких положень упродовж останніх 8 років. У нинішніх реаліях війна як форс-мажор вже не буде безумовною підставою для звільнення від відповідальності за невиконання чи несвоєчасне виконання зобов’язань, особливо щодо договорів, укладених після 24.02.2022. Укладаючи будь-який договір в період військової агресії, сторони мають усвідомлювати всі можливі наслідки (наприклад, зруйнування підприємства, знищення посівів, перебої з поставками тощо).

Тож головне в таких умовах - правильно зафіксувати у застереженні про форс-мажор ключові питання:

  1. Яким документом має посвідчуватись форс-мажор? Вказуйте, що це має бути сертифікат торгово-промислової палати (ТПП) та назву відповідної ТПП. Враховуйте положення законодавства, що регіональні ТПП можуть посвідчувати форс-мажор не за всіма договірними зобов’язаннями.
  2. Якщо договір укладається в період ведення війни, вона за замовчуванням вже не буде для сторін форс-мажором. Тоді що буде? Наприклад, окупація території, де знаходиться підприємство однієї зі сторін, примусове вилучення майна окупантами тощо.
  3. Як довго діють форс-мажорні обставини? Візьмімо, до прикладу, анексію Криму: ТПП посвідчувала форс-мажор з 27.02.2014, але ці обставини діють і до сьогодні. Тож у поточних умовах варто зафіксувати, що форс-мажор діє протягом, наприклад, 60 чи 90 днів, після чого сторони мають право розірвати договір.
  4. Коли сторона повинна повідомити про форс-мажор? Обов’язковою умовою застереження про форс-мажор має бути повідомлення контрагента. Необхідно визначити, в який строк та в якій формі таке повідомлення має бути направлено, які наслідки його не направлення.
  5. Яким чином потрібно повідомляти про форс-мажор? Звісно, ідеальним варіантом, особливо для суду, є направлення цінного листа з описом вкладення. Однак це не спрацює на територіях, куди доставка Укрпоштою буде неможлива. Тож необхідно прописати кілька альтернативних варіантів, зокрема, вказати імейл, лист на який буде вважатись належним повідомленням. На практиці зустрічались випадки, коли такі повідомлення публікувалися в газеті.
  6. Яким чином підтвердити, що повідомлення відбулось? Якщо повідомлення направлялось імейлом, обов’язково потрібно подбати про докази його отримання адресатом (автоматичний звіт про доставку). Або ж варто безпосередньо в договорі прописати, що відправка повідомлення на вказану адресу є достатнім підтвердженням повідомлення без необхідності отримання відповіді.
  7. Які наслідки несвоєчасного повідомлення? Зазвичай сторона, яка не повідомила іншу про настання форс-мажорних обставин, втрачає можливість посилатись на такі обставини як на підставу для звільнення від відповідальності. Та не забувайте, що ми живемо у воєнний час і всіляке може статись. Наприклад, уявіть ситуацію: підприємство знищене внаслідок обстрілу, а інформація щодо контрагентів зберігалась на комп’ютерах, які теж знищені. Об’єктивно сторона не має інформації, кому, куди і на яку адресу направляти повідомлення. Тож не варто робити це положення в договорі категоричним. У застереженні слід згадати про виключення: наприклад, випадки, коли сторона не могла повідомити про форс-мажор через незалежні від неї обставини, з необхідністю повідомити у розумний строк після усунення таких обставин.
 

А що із чинними договорами, укладеними до оголошення воєнного стану?

Як показує практика судових спорів 2014–2015 рр., суди розглядатимуть факт військової агресії як загальновідому обставину, що не потребує доказування. І оскільки така обставина відома обом сторонам за договором, то вони повинні проявити розумну обачливість та внести зміни до договору. Оскільки війна триває вже чотири місяці і може тривати ще довго, невжиття такий тривалий час сторонами діючого договору будь-яких заходів щодо врегулювання питань з відтермінування виконання зобов’язань чи інших змін умов договору, а також відсутність ініціатив з боку сторін щодо врегулювання відносин у воєнний час (у тому числі і розірвання договору), свідчитиме про те, що його умови повністю відповідають меті його укладення та є прийнятними для сторін. А отже, навряд чи сторони зможуть посилатись на форс-мажор, якщо за 4 місяці війни не виявили жодних ініціатив.

Для роботи над помилками пропоную вашій увазі огляд найбільш релевантної судової практики з застосуванням положень про форс-мажор в найбільш поширених ситуаціях ведення господарської діяльності.

Ситуації з судової практики

Висновки, які варто врахувати

ОРЕНДА ТА ФОРС-МАЖОР: ОГЛЯД ПРАКТИЧНИХ СИТУАЦІЙ

Оренда кафе

ДП «МА Бориспіль» просив стягнути з ТОВ «Кофе Бар Плюс» орендну плату за користування приміщеннями кафе у період карантину. «Кофе Бар Плюс» наполягало на звільненні від орендної плати, оскільки не могло користуватися орендованим майном внаслідок заборони діяльності закладів харчування в період карантину. На підтвердження своєї позиції надало суду листи до орендодавця про неможливість використовувати орендоване майно через запроваджений урядом карантин та обмежувальні заходи; повідомлення про звільнення орендованого приміщення та сертифікат ТПП про форс-мажорні обставини.

 

Суд зазначив, що для звільнення наймача від орендної плати наймач повинен довести: (1) об'єктивну неможливість використовувати орендоване майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати речі тощо) і (2) те, що орендар не відповідає за ці обставини (зокрема, і через дію непереборної сили). При цьому умови користування майном та стан об’єкта оренди мають бути незмінними. Якщо орендар з незалежних від нього обставин протягом певного часу був повністю позбавлений можливості користуватися орендованим майном, то він вправі порушувати питання про повне звільнення його від внесення орендної плати.

 

Запровадження КМУ обмежувальних заходів під час карантину (у тому числі заборона роботи, яка передбачає приймання відвідувачів) не свідчить про принципову неможливість використання відповідачем орендованого майна, а «Кофе Бар Плюс» не довело повного припинення ним господарської діяльності у період карантину, оскільки в цей період мало доступ до орендованого майна, а Бориспіль фіксував прохід працівників кафе до приміщення терміналу D аеропорту. Тож «Кофе Бар Плюс» фактично користувалося майном. У зв'язку зі встановленими обставинами фактичного користування орендованим майном суд відхилив довідку про форс-мажорні обставини.

 

 

Наймач при настанні обставин, за які він не відповідає, може  розраховувати на: (1) зменшення орендної плати, якщо можливість користування майном істотно зменшилася; (2) звільнення від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане.

Наявність сертифіката про форс-мажор (чи листа ТПП України) не гарантує повного звільнення від орендної плати, навіть якщо в приміщенні знаходились меблі, техніка, продукти орендаря. Особливо, якщо заклад не працював для відвідувачів, але готував їжу на виніс.

Звільнення від орендної плати може застосовуватись лише за виключних обставин. Наприклад, якщо ресторан знаходився на окупованій території (в Ірпені), вірогідність звільнення від орендної плати висока – але лише на період окупації, та, можливо, на період розмінування територій.

Суд при вирішенні питання про звільнення від орендної плати оцінює два фактори: (1) незмінність умов користування майном чи стану об'єкта оренди та (2) неможливість використовувати орендоване майно, якщо воно, наприклад,  пошкоджене артилерійським снарядом.

Також варто враховувати законодавчі зміни, продиктовані умовами воєнного часу, зокрема Постанову КМУ «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану», яка передбачає випадки звільнення орендарів державного і комунального майна від орендної плати в період воєнного стану та 3-х місяців після.

Оренда спорткомплексу

 

ТОВ «Петрохолдинг-Інвест» звернулося з позовом до ТОВ «Спорт-Комфорт» про стягнення заборгованості з орендної плати, пені та штрафу за прострочку її оплати за договором оренди приміщення для розміщення спорткомплексу «Спорт Лайф». Судами у задоволенні вимог було відмовлено, оскільки відповідно до умов договору оренди сторони звільняються від відповідальності та обов'язку щодо виконання зобов'язань внаслідок дії обставини непереборної сили.

 

Вирішальне значення в цій справі мало доведення того факту, що приміщення фітнес-клубу «Спорт Лайф» не використовувалося за цільовим призначенням, що було підтверджено такими доказами: (1) Постановою КМУ від 22.07.2020 N 614 про запровадження посилених протиепідемічних заходів зі змінами та доповненнями, які передбачали заборону на приймання відвідувачів спортивних залів, фітнес-центрів, басейнів (карантин вихідного дня); (2) повідомленням орендодавця про настання форс-мажорних обставин; (3) сертифікатом ТПП про форс-мажорні обставини; (4) актом про неможливість використання об'єкта оренди за призначенням та тимчасове припинення функціонування фітнес-клубу «Спорт Лайф».

 

Також суд зазначив, що можливість доступу орендаря до приміщення, в якому знаходиться його майно, за схоронність якого несе відповідальність лише орендар, не є доказом використання приміщення за цільовим призначенням та наявності підстав для нарахування орендної плати.

 

 

Які корисні висновки варто зробити з аналізу цієї справи:

 

Як правило, всі договори оренди містять застереження про необхідність повідомити іншій стороні про неможливість виконання зобов’язань та настання форс-мажорних обставин. Обов’язково такі умови мають виконуватися в порядку і в строки, визначені в договорі.

 

Для забезпечення доказами відправки такого повідомлення рекомендується направляти його цінним листом з описом вкладення.

 

Можливість доступу орендаря до приміщення, в якому знаходиться його майно, за схоронність якого несе відповідальність лише орендар, не є доказом використання приміщення за цільовим призначенням та наявності підстав для нарахування орендної плати. Має бути доведено, що орендар не мав можливості використовувати приміщення і не робив цього в інших цілях.

Оренда майна на територіях, що знаходяться в тимчасовій окупації

 

ФОП (орендар) звернувся до суду з позовом до ПАТ «Платинум Банк» (суборендар) про стягнення заборгованості з орендної плати за договором суборенди нежитлових приміщень в м. Донецьк. Договором передбачено, що сторони звільняються від відповідальності за невиконання, несвоєчасне чи неналежне виконання зобов'язань, якщо вони спричинені форс-мажорними обставинами. Суди відмовили у задоволенні позову ФОП, виходячи з наступних переконань:

 

Сертифікатом ТПП встановлено обставини про те, що події в м. Донецьку, які спричинили невиконання обов’язків за договором оренди, є форс-мажорними обставинами з 01.08.2014 і продовжують діяти досі. Дату закінчення їх терміну дії на момент видачі даного сертифіката встановити неможливо.

 

Відповідно до постанови правління НБУ № 466 «Про призупинення здійснення фінансових операцій» з 24.07.2014 на території Донецької області запроваджено надзвичайний режим роботи банківської системи.

 

Такі обставини унеможливлюють використання Банком об'єкта оренди, оскільки приміщення знаходиться на території проведення антитерористичної операції та надзвичайного режиму роботи банківської системи.

 

 

З аналізу практики виконання зобов’язань підприємствами на території проведення АТО вбачається за можливе, що подібний підхід буде застосовуватися й до тимчасово окупованих у 2022 р. територій за період, коли робота банківських відділень була неможливою.

 

Але варто враховувати, що вже сьогодні деякі банки заявили, що їх відділення на півдні продовжують працювати, тоді як інші опублікували оголошення про закриття відділень, відсутність можливості доступу тощо.

 

Тож у будь-якому разі суд у кожному конкретному випадку оцінюватиме, чи повинен був Банк сплачувати оренду, якщо його відділення працювало, або якщо не сплачував – то чи дійсно не мав об’єктивної можливості працювати (захоплення чи знищення приміщення, виїзд працівників тощо).

 

Фонд державного майна України (ФДМУ) звернувся до суду з позовом про стягнення з ТОВ «Пан Укрейн» заборгованості з орендної плати та пені за невиконання зобов'язань за договором оренди щодо своєчасної та повної оплати за користування майновим комплексом в м. Ялта. «Пан Укрейн» просило відмовити у задоволенні позову, посилаючись на неможливість використовувати орендоване майно відповідно до його призначення через настання форс-мажорних обставин, а саме – анексію Кримського півострова.

«Пан Укрейн» посилалося на сертифікат ТПП України про підтвердження на території АР Крим форс-мажорних обставин з 27.02.2014; листи до ФДМУ, в яких повідомляло, що діяльність підприємства фактично зупинена, а вказані події мають надзвичайний та невідворотний характер, та просив врегулювати питання про повернення орендованого майна.

 

ФДМУ наполягав на тому, що сертифікат про форс-мажорні обставини не підтверджує неможливості користування об'єктом оренди. Настання форс-мажорних обставин в АР Крим не містить прямого причинно-наслідкового зв'язку між настанням обставин непереборної сили і неможливістю виконати зобов'язання через цю обставину. Суди не погодились з ФДМУ та відмовили у задоволенні позову, зазначаючи наступне.

 

Для звільнення від відповідальності особа, яка порушила зобов'язання, повинна довести: (1) наявність обставин непереборної сили; (2) їх надзвичайний характер; (3) неможливість попередити за даних умов завдання шкоди; (4) причинний зв'язок між цими обставинами і понесеними збитками. Всі чотири складові були доведені «Пан Укрейн».

Через наявність форс-мажору, підтвердженого сертифікатом, на «Пан Укрейн» не може бути покладено визначену договором відповідальність за невиконання його умов.

На вимогу «Пан Укрейн» ФДМУ не зазначив механізму та порядку повернення орендованого майна. ФДМУ не вжив заходів щодо повернення орендованого майна, будь-яких запитів/позовів про витребування його з користування «Пан Укрейн» не було.

 

 

Отже, головними доказами, необхідними для звільнення від відповідальності за невиконання зобов’язань з орендної плати за оренду майна, що залишилось на тимчасово окупованих територіях, мають бути:

 

Сертифікат ТПП, який засвідчить обставини форс-мажору та період їх дії.

Підтвердження неможливості доступу та користування орендованим майном.

Підтвердження неможливості з боку орендаря попередити чи відвернути події форс-мажору (в ситуації з окупацією ця складова буде презюмуватися).

Своєчасне повідомлення орендодавця про неможливість виконання зобов’язань та настання обставин непереборної сили в порядку та строки, визначені договором.

Пропозиція повернути орендоване майно (як додаткова опція).

Розірвання договору оренди приміщення аптеки у зв’язку із настанням форс-мажору

 

ТОВ Медична компанія «Ірис» звернулось до ФОП (орендодавця) з позовом про розірвання договору оренди з підстав настання форс-мажору та істотною зміною обставин: запровадженням карантину і неможливості використовувати приміщення для розміщення аптеки. Компанія одночасно посилалась на карантин як (1) форс-мажорну обставину, яка є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договору, а також для розірвання договору й (2) істотну зміну обставин, яка теж може слугувати підставою для розірвання договору. На підтвердження позиції Компанія посилалась на значні економічні втрати; зменшення обсягів діяльності; неотримання ліцензії на розміщення аптечного пункту в орендованому приміщенні, оскільки робота органу ліцензування здійснювалася у дистанційному режимі, з затримками, через що робота аптеки так і не розпочалась. При цьому договір оренди укладався саме з метою розміщення аптечного закладу.

 

Суд визначив, що норми про форс-мажор та істотну зміну обставин не можуть бути застосовані одночасно до спірних правовідносин. При цьому суд аналізував: чи свідчать обставини у справі про наявність форс-мажору та чи може форс-мажор бути самостійною підставою для розірвання Договору, та дійшов наступних висновків:

 

Форс-мажор робить неможливим виконання зобов'язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести. Компанія не довела, які саме зобов’язання за договором були порушені, а намір розірвати договір пов’язаний з неможливістю відкриття аптеки в орендованому приміщенні.

Неотримання ліцензії, що надала б можливість використовувати орендоване приміщення за призначенням, не може вважатись форс-мажором, оскільки не має ознак надзвичайності і невідворотності. Робота державних органів у дистанційному режимі та збільшення строків розгляду документів на видачу ліцензії не свідчать про відсутність об'єктивної можливості її отримати.

 

Саме лише віднесення карантину до форс-мажорних обставин не свідчить про існування форс-мажору у конкретних правовідносинах сторін. Особа має довести, що конкретний обмежувальний захід, запроваджений в межах карантину (надзвичайного стану, надзвичайної ситуації тощо), унеможливлює виконання конкретного договору.

 

Форс-мажор може підтверджуватись не лише довідкою ТПП, але і будь-якими доказами. Компанією таких доказів надано не було.

 

Приміщення знаходилося в користуванні Компанії, у неї була можливість сплачувати оренду. При цьому відсутність коштів на оплату оренди не є підставою для звільнення від відповідальності. До того ж договір оренди передбачав можливість передання приміщення в суборенду і отримання доходу від суборендаря.

 

Компанія відповідно до умов договору мала можливість звернутись до орендодавця з відстрочкою виконання зобов'язань чи щодо зменшення або звільнення від орендної плати. Натомість, звертаючись до суду з позовом про розірвання договору, Компанія обрала спосіб захисту, який порушує співвідношення майнових інтересів сторін як суб'єктів господарювання.

 

Після розгляду цього рішення можна зробити одразу кілька висновків, які варто враховувати у договірних взаємовідносинах:

 

Форс-мажор робить неможливим виконання зобов'язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести. Тож для застосування форс-мажору як умови звільнення від відповідальності необхідно довести, які саме зобов'язання за Договором були порушені/не виконані через настання таких обставин.

 

Саме лише віднесення законом карантину, війни, воєнної агресії до форс-мажорних обставин не свідчить про існування форс-мажору у конкретних правовідносинах сторін, де така обставина може стати форс-мажорною лише у випадку, якщо особа доведе, що конкретний обмежувальний захід, запроваджений в межах карантину (надзвичайного стану, надзвичайної ситуації тощо), унеможливлює виконання конкретного договору.

 

Відсутність коштів на рахунках, неотримання ліцензії на здійснення господарської діяльності не вважатимуться такими, що роблять виконання зобов’язань неможливим. Це, скоріше, обставини, які залежать від волі третіх осіб (не розрахувались контрагенти, орган ліцензування відмовив у видачі ліцензії), а отже, такі обставини не мають ознак надзвичайності і невідворотності.

 

Настання форс-мажорних обставин, навіть якщо це передбачено умовами договору оренди, не слугуватиме безумовною підставою для його розірвання, інакше це може призвести до порушення балансу економічних  інтересів обох сторін.

 

Якщо така можливість передбачена умовами договору, спершу необхідно:

 

Вжити заходів щодо здачі приміщення в суборенду (розмістити оголошення, заручитись підтримкою ріелтора і т.д.)

Звернутись до орендодавця з листом про відстрочення оплати у зв’язку з настанням обставин непереборної сили.

 

Також варто звернутись до орендодавця з офіційним листом щодо зменшення розміру орендної плати або звільнення від неї. Якщо перелічені вище звернення не дадуть бажаного результату, можна ініціювати розірвання договору.

 

ПІДРЯД: відсутність матеріалів на виконання робіт не є форс-мажорною обставиною

 

АТ «Укртрансгаз» (замовник) звернулося з позовом до ТОВ «ПМК-77» (підрядник) про стягнення штрафних санкцій за договором підряду на виконання робіт з заміни труби та ізоляційного покриття. Підрядник звертався до замовника з листами про зміну обставин – відсутність необхідних матеріалів для виконання робіт, оскільки вони виготовляються лише в росії, та просив про продовження термінів. Висновком Харківської ТПП підтверджена відсутність на території України виробників труб із необхідними параметрами та вказано про істотну зміну обставин, що може бути підставою для розірвання договору. Підрядник також ініціював розірвання договору.

АТ «Укртрансгаз» наполягало на тому, що ТОВ «ПМК-77» не використало всіх можливостей з пошуку інших постачальників необхідних труб, хоча такі можливості були, та не підтвердив доказами обставини, які звільняють його від відповідальності.  Суди врахували, що недотримання ТОВ «ПМК-77» договірного зобов'язання щодо виконання робіт стало наслідком відсутності у нього необхідних для виконання умов договору матеріалів, але частково задовольнили вимоги АТ «Укртрансгаз», зазначивши, що ТОВ «ПМК-77» не довело наявності обставин непереборної сили, які би звільняли його від відповідальності.

Форс-мажорні обставини повинні мати ознаки надзвичайності і невідворотності, однак встановлені висновком Харківською ТПП обставини таких ознак не мають. Сам висновок не може підтвердити наявність форс-мажору,  оскільки підтвердити такі обставини може лише сертифікат.

 

Які корисні висновки варто зробити з аналізу цієї справи:

 

Форс-мажорні обставини мають підтверджуватись сертифікатом ТПП, а не висновком.

 

Відсутність на ринку певних товарів не може вважатись обставиною непереборної сили, якщо сторона не доведе, що, по-перше, була відсутня фізична можливість замінити такі товари товарами іншого виробника, по-друге, така можливість не залежала ані від волі сторони за договором, ані від волі третіх осіб.

 

Окрім того, сторона повинна надати докази, що вона зробила все від неї залежне, аби знайти іншого постачальника та виконати договірні зобов’язання.

 

Якщо навіть товари поставлялися з росії, неможливість їх замінити товарами іншого виробника також не вважатиметься форс-мажорною обставиною.

ПОСТАВКА: відсутність на ринку товарів не є форс-мажором

АТ «Российская самолетостроительная корпорация «МиГ» подала позов до ДП «Жулянський машинобудівний завод «ВІЗАР»  про стягнення 2,4 млн грн попередньої оплати (авансу) за договором поставки товару в 2016 р. Через збройну агресію рф Завод не зміг поставити продукцію, посилаючись на форс-мажорні обставини та на: (1) рішення РНБО України від 27.08.2014 щодо припинення експорту до рф товарів військового призначення та подвійного використання; (2) сертифікат ТПП України про форс-мажорні обставини, яким підтверджено наявність таких обставин відносно зобов'язань Заводу; (3) лист-повідомлення про настання форс-мажору.

Суд встановив, що підстави для стягнення авансу відсутні, оскільки: (1) невиконання Заводом зобов'язань з поставки виникло у зв'язку із форс-мажорними обставинами; (2) договір не було розірвано, а отже, прострочення поставки не відбулося, тож строк поставки змістився на строк дії фор-мажору. Суд зазначив, що особа звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Окрім того, суд визнав необґрунтованими доводи АТ «МиГ» про те, що Завод знав про настання обставин непереборної сили з початку 2014 р., але повідомив АТ «МиГ» про їх настання лише у 2016 р. Так суди підтвердили загальновідомість факту збройної агресії рф і тимчасову окупацію частини території України, а отже, цей факт не потребує доказування. Зазначений факт розглядається як загальновідомий для обох сторін. Факт військової агресії визнаний на національному рівні, в тому числі в низці законів. Він був відомий обом сторонам за договором та, у випадку якщо б вони вважали за необхідне, вони, виходячи з засад свободи договору та проявивши розумну обачливість, мали достатньо часу для внесення змін до зазначеного договору. Відсутність протягом тривалого часу ініціативи будь-якої зі сторін на зміну умов договору чи його розірвання свідчить про те, що його умови повністю відповідають меті його укладення та є прийнятними для сторін.

Якщо договір не було розірвано сторонами, а за умовами договору постачальнику було сплачено аванс, при доведенні форс-мажору можна посилатись на те, що прострочення поставки не відбулося, оскільки строк поставки змістився згідно із строком дії обставин непереборної сили. Якщо ж сторони розірвали договір, підхід буде протилежним.

 

Постачальник звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо доведе, що порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, і відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Факт військової агресії є загальновідомою обставиною, а отже не потребує доказування в судовому порядку. Якщо договір укладався(-ється) в період дії воєнного стану (або до нього), суд може розцінити не внесення змін до нього протягом його дії як безініціативність сторін.

Враховуючи, що за період дії воєнного стану сторони мали достатньо часу для внесення змін до договору, якщо вважали б це за необхідне, відсутність ініціативи будь-якої зі сторін на зміну умов договору, а також той факт, що договір до цього моменту не є розірваним, свідчить про те, що його умови повністю відповідають меті його укладення та є прийнятними для сторін.

ПОСЛУГИ: виконання зобов’язань підприємством, що знаходиться на тимчасово окупованій території

Повернення замінної речі, визначеної родовими ознаками

ТОВ «Вог Трейдинг» звернулось з позовом до ДП «Підприємство із забезпечення нафтопродуктами» про зобов'язання повернути позивачу дизельне паливо та бензин, які були передані на відповідальне зберігання Підприємству за договором про надання послуг з перевалки нафтопродуктів. Підприємство заперечувало проти задоволення позову, зазначаючи, що строк виконання зобов'язання з повернення нафтопродуктів не настав, та посилаючись, з-поміж іншого, на:  (1) висновок ТПП України, що події на території АР Крим є форс-мажором починаючи з 27.02.2014 і дату закінчення яких встановити неможливо;  (2) лист-повідомлення про неможливість виконання умов договору внаслідок втрати контролю над майном нафтобази, де зберігалися нафтопродукти, та настання обставин непереборної сили (анексія півострова Крим); (3) положення договору, за якими строк виконання зобов’язань продовжується на період дії форс-мажорних обставин.

 

«Вог Трейдинг» посилалося на те, що події в Криму не звільняють Підприємство від виконання своїх зобов'язань на решті території України, адже пальне - це замінна річ, а умовами договору не встановлено, що повернення речей зі зберігання здійснюється виключно на території АР Крим. Суд в задоволенні позову відмовив і зазначив:

 

Сторони в договорі прямо передбачили, що у разі форс-мажору строк виконання сторонами своїх обов'язків за договором продовжується на період дії таких обставин.

Якщо місце виконання зобов'язання не встановлено у договорі, виконання провадиться за місцем виготовлення або зберігання товару (майна), якщо це місце було відоме кредиторові на момент виникнення зобов'язання. Таким чином, як місце зберігання нафтопродуктів, так і місце виконання щодо їх повернення за умовами договору - це Крим, тому посилання суду апеляційної інстанції на можливість повернення нафтопродуктів на території України є помилковими.

ТПП України підтвердила, що анексія АР Крим є обставинами непереборної сили, які тривають. Тож строк виконання підприємством зобов'язань за договором не настав.

У зобов’язаннях з поставки замінної речі, визначеної родовими ознаками, вирішальне значення має місце виконання зобов’язання, яке визначено в договорі.

 

Якщо місце не встановлено у договорі, виконання провадиться за місцем виготовлення або зберігання товару (майна), якщо це місце було відоме кредиторові на момент виникнення зобов'язання.

 

Тимчасова окупація територій (за аналогією з АР Крим) буде вважатись форс-мажорною обставиною.

 

Проте суд також братиме до уваги той факт, чи є річ замінною (наприклад, пальне, зерно, пісок, тощо) та чи була у постачальника за договором об’єктивна можливість виконати своє зобов’язання на підконтрольній Україні території.

 

АГРАРНИЙ СЕКТОР: погодні умови як форс-мажор

ДП з іноземною інвестицією «Сантрейд» звернулось до аграрно-виробничого ТОВ «Агроцентр К» з позовом про стягнення збитків, штрафу та пені у зв’язку з несвоєчасною поставкою соняшника за договором поставки. Суд підтримав позицію «Агроцентр К» та відмовив у задоволенні позову, оскільки неможливість виконання зобов’язань була спричинена обставинами надзвичайного характеру (засухою), які не можна було передбачити на час укладення договору. Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив з того, що форс-мажорні обставини: (1) не залежать від волі учасників господарських відносин; (2) мають надзвичайний характер і є невідворотними; (3) унеможливлюють виконання зобов'язань; (4) не мають преюдиціального (заздалегідь встановленого) характеру. Сторона, яка посилається на конкретні обставини, повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі саме для конкретного випадку.

 

Доведення надзвичайності та невідворотності форс-мажору не виключає можливість його засвідчення відповідним компетентним органом. Саме з приводу компетентного органу виникло чи не найбільше суперечок: сертифікатом якої ТПП мають бути підтверджені форс-мажорні обставини, зважаючи на те, що в договорі поставки було наведено неоднозначне формулювання: «торгова палата відповідної країни». «Сантрейд» наполягало, що таким органом має бути ТПП України, «Агроцентр К», у свою чергу, надав сертифікат Дніпропетровської ТПП.

 

Для вирішення спірного питання суд застосовував тлумачення «contra proferentem» - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав. Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов'язаний з неясністю такої умови. Суд встановив, що пункт про форс-мажор був включений у договір в редакції «Сантрейд», яке і повинно нести ризик, пов'язаний з неясністю такої умови. Тож суди дійшли висновку про те, що належним підтвердженням існування форс-мажорних обставин є відповідний сертифікат Дніпропетровської ТПП, а отже, надані «Агроцентр К» докази щодо засухи є належним свідченням існування обставин непереборної сили, які звільняють його від відповідальності за невиконання умов договору поставки.

 

У спорах про невиконання зобов’язань в аграрному секторі, які пов’язані з погодними умовами як форс-мажором, надання одного сертифіката про форс-мажор буде недостатньо. Необхідно надати документи, які б підтверджували погані погодні умови в регіоні. По суті, це будуть ті ж самі документи, які сторона надавала в ТПП для підтвердження форс-мажору.

 

При укладанні договору необхідно пересвідчитися, що в пункті про форс-мажор правильно вказана назва компетентного органу, який уповноважений на засвідчення форс-мажорних обставин.

 

Якщо ж назва такого органу вказана нечітко, варто в листуванні з контрагентом домовитися, сертифікат якої ТПП буде прийнятним для обох сторін.

 

Якщо ж домовитися не вдалося, враховуйте, що суд при тлумаченні умов договору стане на бік контрагента, якщо з’ясує, що таке формулювання пункту договору було вашою ініціативою. Наприклад, саме ви розробили і надали для підписання проєкт договору.

 

 

ПАТ «Аграрний фонд» звернулося з позовом до сільськогосподарського ТОВ «Довіра» про стягнення заборгованості за біржовим договором поставки зерна у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем зобов’язань щодо поставки своєчасно та у повному обсязі. СГ ТОВ «Довіра» проти задоволення позову заперечувало, посилаючись на настання обставин непереборної сили (граду, який знищив значну частину посівів), що є достатньою підставою для звільнення від виконання зобов'язання з поставки пшениці.

В якості доказів ТОВ «Довіра» надало: сертифікат ТПП України про несприятливі погодні умови; довідку гідрометцентру; акт комісії про обстеження посівів; протокол засідання комісії з питань техногенно-екологічної без

 
 

Автор:
Дар’я Ганзієнко, старший юрист, адвокат, керівник практики ІР

Опубліковано Юридичною газетою