Як війна вплинула на реалізацію Плану дій BEPS в Україні

01.10.2023

Приєднання у 2017 році України до Плану протидії розмиванню бази оподаткування та виведенню прибутку з-під оподаткування (Плану дій BEPS) зумовило істотні зміни податкового законодавства. Їхня мета — запобігати ухиленню від сплати податків та агресивному податковому плануванню із використанням прогалин у правилах оподаткування.

У межах Плану дій BEPS Україна прийняла мінімальний пакет зобов’язань, який передбачає:

  • обов’язкове розкриття резидентами України своєї участі в іноземних компаніях, які вони контролюють (КІК);
  • правила оподаткування нерозподіленого прибутку КІК;
  • обмеження можливості нарахування витрат на фінансові операції з пов’язаними особами;
  • унеможливлення протиправного використання податкових пільг договорів про уникнення подвійного оподаткування;
  • вдосконалення інституту постійного представництва для запобігання штучному уникненню податкової присутності в Україні;
  • удосконалення регулювання трансфертного ціноутворення;
  • долучення до міжнародного автоматичного обміну податковою інформацією. Імплементація низки зазначених дій і деяких інших заходів, спрямованих на запобігання ухиленню та уникненню від сплати податків, про які йдеться у цій статті, припала на дію в Україні режиму воєнного стану.

КІК

Резиденти України, що здійснюють юридичний або фактичний контроль за іноземною компанією (контролюючі особи), щорічно мають звітувати перед податковою службою про здійснення такого контролю разом із поданням річної декларації про майновий стан і доходи або декларації з податку на прибуток підприємств, залежно від того, фізична чи юридична особа здійснює контроль.

Звіт про контрольовані іноземні компанії, серед іншого, має містити:

  • розмір частки контролюючої особи;
  • фінансові показники компанії;
  • розрахунок скоригованого прибутку компанії та його частини, що підлягає оподаткуванню в Україні;
  • суми, що були виплачені на користь контролюючої особи;
  • перелік операцій компаніїі з нерезидентами — пов’язаними особами та із нерезидентами, зареєстрованими у низькоподаткових юрисдикціях. До звіту контролююча особа обов’язково має додати фінансову звітність іноземної компанії за відповідний звітний рік. Перший звіт про контрольовані іноземні компанії треба було подати цього року за попередній звітний рік.

Водночас є альтернативний варіант із поданням звіту у 2024 році одразу за два звітні роки — 2022-й та 2023-й. Загалом скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії оподатковуватиметься в Україні у випадку, коли компанія зареєстрована в офшорній або низькоподатковій юрисдикції та отримує пасивний дохід.

До багатьох інших випадків застосовуватиметься звільнення від оподаткування, оскільки між Україною та 72 державами діють договори про уникнення подвійного оподаткування і ставка податку на прибуток підприємств (корпоративний податок) у більшості держав не є нижчою за 13% (середня ставка у 2022 році у Європі — 19,74%, серед країн-членів ОЕСР — 23,57%, у світі загалом — 23,37%).

Окрім цього, за певних умов звільнення від оподаткування може застосовуватися щодо компаній, у складі доходів яких переважають активні доходи або доходи яких не перевищують 2 млн євро, або акції яких розміщені на визнаних фондових біржах. Проте необхідно зауважити, що звільнення від оподаткування не виключає обов’язку подавати звіт про КІК. Причому в такому звіті потрібно неодмінно зазначити підставу звільнення від оподаткування.Єдиною умовою для звільнення від подання звітності є втрата статусу контролюючої особи до кінця звітного періоду. Крім цього, резидент України має інформувати податкову щодо кожного набуття або припинення контролю за іноземною компанією, що відбулося з 1 січня 2022 року, протягом 60 днів із дня такого набуття чи припинення. Питання виконання податкових зобов’язань у межах КІК привернуло увагу багатьох бізнесів через значні штрафи за невиконання або неналежне виконання таких зобов’язань.

Скажімо, за неподання звіту про КІК передбачено штрафу розмірі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи на 1 січня звітного року (268 400 грн у 2023 році). А неповідомлення платником про набуття ним статусу контролюючої особи або про припинення здійснення такого контролю призведе до штрафу у розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму,тобто 805 200 грн у 2023 році. Однак є певні винятки із наведених правил, що зумовлені правовим режимом воєнного стану. Наприклад, платник, який має повідомити про набуття або припинення статусу контрольованої особи, звільнявся від відповідальності за неподання відповідного повідомлення, якщо такий обов’язок виник у період з 24 лютого до 23 листопада 2022 року включно, та мав подати відповідне повідомлення протягом 60 днів після 23 листопада 2022-го.

Щодо періоду з 24 листопада 2022 року, то платник не звільнятиметься від відповідальності, проте якщо таке невиконання зумовлене наслідками збройної агресії рф проти України, платник звільняється від відповідальності за відповідні правопорушення з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення дії режиму воєнного стану. Та й у цьому випадку потрібно буде надати податковій підтвердження наявності обставин такого характеру. Питання щодо застосування штрафів при неподанні повідомлення про набуття або припинення статусу контрольованої особи у 2023 році є дискусійним, враховуючи публічну позицію податкових органів та численні індивідуальні податкові консультації, які подекуди містять протилежні позиції. Щодо правопорушень, пов’язаних із визначенням та обчисленням прибутку КІК, то штраф і пеня за такі діяння не застосовуються у 2022–2023 звітних роках. Варто також зауважити, що платники повністю звільняються від адміністративної та кримінальної відповідальності за порушення податкових зобов’язань у межах КІК, а інформація, яку податкова отримує щодо КІК за 2022–2023 звітні роки, не може передаватися правоохоронним органам та вважатися доказом у кримінальному провадженні.

Міжнародний автоматичний обмін податковою інформацією: CRS і FATCA

У 2023 році в Україні почали діяти загальні правила міжнародного автоматичного обміну податковою інформацією у межах системи CRS та FATCA. CRS (Загальний стандарт звітності) передбачає щорічний обмін між державами-членами податковою інформацією щодо рахунків їхніх резидентів, відкритих у фінансових установах інших держав-членів, незалежно від балансу таких рахунків. Це означає, що Державна податкова служба буде автоматично отримувати від податкових органів держав-учасниць стандарту CRS інформацію про фінансові рахунки податкових резидентів України, що розміщені за кордоном. Варто зауважити, що фінансова інформація щодо руху та складу коштів протягом звітного року не підлягає обміну. Податкова, за загальним правилом, отримуватиме тільки інформацію щодо залишку на рахунку станом на кінець календарного року. Так само й український контролюючий орган буде передавати аналогічну інформацію до податкових органів держав-учасниць стандарту CRS щодо фінансових рахунків їхніх податкових резидентів, що відкриті в українських фінансових установах. Перший обмін податковою інформацією щодо рахунків: a) відкритих з 1 липня 2023 року та b) фізичних осіб із залишком понад 1 млн доларів США станом на 30 червня 2023 року, відбудеться 30 вересня 2024-го.

Щодо інших рахунків обмін заплановано на 30 вересня 2025 року. Отриману податкову інформацію контролюючий орган може використовувати для визначення суми податкових зобов’язань резидента. Втім, якщо станом на 31 грудня року, що припадає на дію режиму воєнного стану, залишок на всіх рахунках громадянина України не перевищує 250 000 доларів США, контролюючий орган не використовуватиме цю податкову інформацію для визначення суми податкових зобов’язань такого резидента. FATCA (звітування щодо іноземних рахунків) також є системою обміну податковою інформацією. Проте, на відміну від CRS, обмін відбувається в односторонньому порядку. США у такий спосіб щорічно отримує податкову інформацію щодо рахунків американських громадян і резидентів (американські особи), відкритих в іноземних фінансових установах. Українські фінансові установи зобов’язані розкрити інформацію про рахунки американських осіб (ФО), якщо залишок на їхньому рахунку перевищує 50 000 доларів США станом на кінець звітного року. У 2021 році Державна податкова служба передала компетентним органам США інформацію за 2014–2020 роки щодо рахунків американських осіб, відкритих в українських фінансових установах. У цьому році відбудеться передання інформації за 2021-й та 2022 роки, до 1 вересня фінансові установи мають надати податковій відповідні звіти. Як для цілей CRS, такі FATCA, власники рахунків зобов’язані надавати фінансовим установам інформацію про своє податкове резидентство, а у разі його зміни — протягом 30 днів повідомити фінансовій установі про таку зміну. Інакше вона має право відмовити у наданні фінансових послуг.

Розкриття структури власності нерезидентів, які отримують доходи з України

Нерезиденти, які здійснюють господарську діяльність в Україні через постійне представництво, та іноземні юридичні особи, що мають місце свого ефективного управління на території України, відтепер зобов’язані зберігати на території України, регулярно оновлювати та подавати до податкової служби інформацію про свою структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників.

Перше повідомлення вони мають подати протягом 40 днів після закінчення першого звітного кварталу року, наступного за роком, у якому припинено режим воєнного стану. Про оновлення вказаної інформації податковій треба повідомити протягом 30 днів із дня виникнення таких змін. Однак нерезидент може делегувати обов’язок щодо подання зазначеної інформації банку, у якому відкрито його рахунок. У такому разі у будь-якому повідомленні про структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників нерезидент має вказати банк, на який покладений обов’язок подання подальших повідомлень.

Розкриття інформації про трасти, управителями або адміністраторами яких є резиденти України

Після припинення режиму воєнного стану резиденти України будуть зобов’язані інформувати податкову службу про виконання ними функцій управителя або адміністратора трасту. Відповідне повідомлення вони повинні надати податковій протягом 30 днів із дня укладення або припинення договору про управління або адміністрування трасту. Окрім цього, такі резиденти мають зберігати в Україні документи щодо ключових осіб трасту (засновників, управителів, вигодонабувачів, кінцевих бенефіціарних власників) та фінансову звітність трасту.

А за запитом податкової треба буде надавати їй такі документи протягом 10 днів із дня одержання запиту — щодо структури власності та кінцевих бенефіціарних власників, та 30 днів — щодо фінансової звітності. Перше повідомлення про укладення або припинення договору про управління або адміністрування трасту відповідні резиденти мають подати протягом 180 днів після припинення дії воєнного стану.

Висновок

Отже, навіть в умовах воєнного стану Україна спрямовує свої зусилля на імплементацію Плану дій BEPS та виконання своїх зобов’язань щодо надання податкової інформації уряду США. Наразі всі дії в межах мінімального стандарту BEPS в українському податковому законодавстві імплементовані. Надалі потенційно можливе покращення інституту КІК шляхом, зокрема, вдосконалення визначення КІК та контролюючої особи, зменшення розмірів штрафів за порушення законодавства про КІК, збільшення строку подання звітності та спрощення порядку розрахунку скоригованого прибутку КІК (законопроєкт №8137).

Автори: Вікторія Фоменко, партнер, Данило Мартинюк, молодший юрист
Опубліковано Юридичною газетою