Олег Загнітко: Головне – зберігати репутацію, множити соціальний капітал, поширювати модель співробітництва замість моделі конфронтації

26.08.2021

Новий герой рубрики «Обличчя фірми» – Олег Загнітко, партнер та експерт практики банківського та фінансового права INTEGRITES.

Олеже, спочатку про професійне. На яких проєктах, індустріях ви зараз концентруєтеся?

Найбільше – як кількісно, так і якісно, приділяю уваги фінансовим продуктам на енергетичних ринках. Енергетика в ЄС та, причепом, в Україні переживає трансформацію–приходять нові люди та інвестиції, складаються нові форми відносин. Відповідно, треба створювати нові договори, будувати нову довіру між учасниками. Кілька років триває проєкт з підтримки уряду, силами WartsilaCorporation, в моделюванні енергопереходу ОЕС України. В травні цього року розпочався проєкт Єврокомісії в Україні з технічної допомоги НКЦПФР, де INTEGRITES є одним із головних виконавців, а я – ключовим експертом з регуляторних питань.

Іншим напрямком є розвиток ринку капіталу. Це і транскордонна діяльність, і еволюція ринку кредиту, позик та пов’язаних із ними фінансових послуг. Цікаво слідкувати за випрямленням валютного та інших грошових ринків. Нещодавно команда нашої практики у складі групи експертів представила клієнту, міжнародній фінансовій установі, звіт щодо проблем кредитування житла в Україні та бізнес-можливостей у цьому секторі.

Впродовж останніх дванадцяти місяців багато часу займає координація проєктів групи Aptiv в Україні. Ця справа цікава масштабуванням уже обкатаної на практиці бізнес-моделі. Ми як юридичний радник допомагаємо реорганізувати чимало процесів, беремо участь у підготовці управлінських рішень – як стратегічних, так і операційних. Надзвичайно захоплює, уявляєш себе реальним персонажем відеогри – стратегії на кшталт Civilization чи Warcraft.

Як експерт, глибоко занурений в індустрію, які перспективи її розвитку ви бачите зараз і прогнозуєте на майбутнє?

Можна взяти досвід будь-якого члену ЄС серед посттоталітарних країн, щоб побачити наше майбутнє, в першу чергу поступ та можливості. Проте нас намагаються загальмувати популісти в політиці, ставлення до бізнесу досі душить ініціативу та відповідальність; постколоніальна свідомість заважає зосередитися на теперішньому моменті, перебільшує потребу у величі та надзавданнях.

Нас триматимуть наші недоліки – брак кваліфікованих кадрів, конфлікти інтересів, корупційний тиск, а до нього згодом додадуться й інші, з якими зараз стикаються в країнах ЄС – повільність ухвалення рішень, старіння населення, збільшення оподаткування.

Оскільки ми не робимо поступ до нового, нас наздоганяють старі знайомі: повернення одноосібного управління в НБУ, широкий розсуд голови Нацбанку в ліцензуванні фінансових установ та нагляді за ними, це неодмінно призведе до корупції та інших зловживань. Останнє, своєю чергою – до згортання лібералізації фінансового сектору, у тому числі валютної, запровадження адміністративних заходів і знищення довіри до фінансового сектору; відсутність довіри тягнутиме слабшу гривню, скорочення робочих місць та хвилю еміграції. Такі проблеми з’являться вже цього року.

У вас потужний досвід в юриспруденції та глибока експертиза. Які маєте плани та цілі в особистісному та професійному плані?

Думаю, що перейшов в другу половину (сподіваюся, з трьох!) кар’єрного шляху, тому трохи переглядаю свої орієнтири.

По-перше, щодо того, де юрист в мені, і хто я в професії. Тут деформація особистості цілком відбулася, і до більшості подій в житті я вже застосовую інструменти юриста.

По-друге, що треба встигнути і чим все закінчиться. Наше довше життя змінило ставлення до фахових цілей, адже після 10-15 років досвіду вже немає таємниць ремесла, чи їх досить мало. Хтось рухається до іншої царини, хтось залишається і разом з молодшими колегами дбає про якість, передачу знань, витискає браконьєрів з професії. Так чи так, фінал відкритий, гарантій ніхто не дає, бо конкуренцію можна і програти.

По-третє, самому не втратити цікавість та бути цікавим для ринку. Праця в нішевому ринку, в одноманітних проєктах веде до виродження: поступово знижує як доходи, так і фаховий рівень. Тож постійно слід шукати нові виклики. В Україні це не проблема, але розвиток кожного нового продукту вимагає кількадесят місяців і кілька стратагем.

Головне при цьому – зберігати репутацію, множити соціальний капітал, поширювати модель співробітництва замість моделі конфронтації.

Чи є у вас формула успіху? Яка вона?

Успіх є суб’єктивним відчуттям. Для мене головне – тримати власний моральний компас: зберігати гідність, міняти на краще себе та життя людей, які мені не байдужі. Це і робить мене щасливим.

Яка риса характеру допомагає вам досягати мети?

Від природи в мене непогана пам’ять, а також впертість, яка з роками перетворилася на терплячість та наполегливість. Час від часу трапляються творчі ідеї, багато з яких позичено із інформаційного простору. Хоч натхнення складно передбачити, його неодмінна умова – час на підготовку, принаймні, в моєму випадку. От у цьому контурі й будуємо успіх.

Які якості ви найбільше цінуєте в людях?

Щирість, надійність, здатність до рефлексії та розвитку. Здатність до іронії й самоіронії та гострий розум дуже вітаються – це цінні активи.

Як вдається постійно розвиватися?

Боюся відстати від життя, FOMO (від англ. – fear of missing out). Питання, радше, не в розвиткові як такому, а в тому, що всупереч бажанню змін доводиться понижувати очікування від себе та від оточення до рівня реальності, який відповідає можливостям. Крім того, відмовлятися від напрямків, які не є сталими, де швидко станеться відкат назад.

Про що мрієте?

Хочу, щоб близькі, родичі, знайомі, я – це і є для мене Україна, почувалися у безпеці.

А які маєте захоплення?

Мене легко зацікавити чимось новим. Але, розуміючи, що часу не так багато, роблю те, що надихає. Люблю ходити пішки, грати в командні ігри, подорожувати містом, країною та планетою, готувати нові страви, проводити час з родиною, читати, слухати музику, вести господарство. Дещо вдається поєднувати і робити водночас.

Якщо відпочивати, то як?

Найчастіше – змінюю вид діяльності. Обов’язково також планувати відпочинок від думок, бути на самоті. Раніше грав у футбол і волейбол, тепер перейшов на менш контактні ігри – бадмінтон, настільний теніс, декілька місяців займаюся йогою (він’яса). Влаштовуємо сімейні турніри, в т.ч. у настільні ігри.

Слідкую за футболом через аналітичні передачі, але поки що задовільного україномовного спортивного контенту не знайшов.

Подорожі – частина вашого життя? Яка улюблена країна?

Дуже люблю Європу, після 2005 року приємно дивує Україна. Про Північну Америку не вистачає узагальнень, хоча й побував в десятку штатів США та двох провінціях Канади. В Азії та Африці бував небагато, Латинська Америка ще в планах. Більшість країн залишили гарні враження, але найбільше на моє життя вплинули, мабуть (за абеткою), Австрія, Італія, Нідерланди та США. В австрійській Каринтії, до речі, мав допоки найкращий сімейний відпочинок кілька років поспіль на лижному курорті, всім рекомендую!

Чи є час на перегляд фільмів, серіалів? Який топ-список?

Фільми дивлюся доволі спонтанно. Люблю переважно infotainment, приємно відкривати сучасну англійську мову та нові сфери життя. Даю обмежений перелік, але це були для мене надихаючі відкриття, які можна переглядати ще не раз. Якщо серіали (почав дивитися їх десь в останні 3 роки), то “BigBangTheory”, “Dear White People”, “Grace&Frankie”, “Sherlock”. Якщо кіно – «Адвокат диявола», «Догвілль» та «Пропала грамота». Мультфільми – «Cars», «South Park», «Spirited Away» та «Залізний вовк» (все – в алфавітному порядку).

До речі, дуже гарним ключем до сучасного гумору є Monty Python’s Flying Circus та всі три фільми Monty Python. Ще часто дивлюся документальні фільми та розлогі інтерв’ю.

Яку книгу зараз читаєте? Чи є must read з не професійної літератури?

Перечитую Еріка Берна «Ігри, в які грають люди», обмірковую Сергія Жадана «Антена», навчаюся сприймати поезію. Це, до речі, істотно впливає на емоційний інтелект – щоб зробити презентацію небанальною, можна взяти образ чи метафору з «укрсучліту».

Ренкінг книжок залежить від контексту, предмету, а також жанру. Мій друг, до речі, нещодавно запитав про must read у шкільного вчителя в Великій Британії, так от той порадив понад 700 найменувань лише англомовних авторів.

Свого часу праця Карла Поппера «Відкрите суспільство та його вороги» розклала мені прогалини нашого аналітичного мислення і спорідненості мітів про суспільний лад / долю.

Для тих, у кого, як і в моїй родині, не збереглася культурна тяглість, раджу праці Оксани Забужко «Notre Dame d’Ukraine: Українка в конфлікті міфологій» чи «Шевченків міф України: спроба філософського аналізу», всю публіцистику та «Казку про калинову сопілку». Також з цієї теми сподобалися праці Юрія Шевельова з мовознавства, його ж, під псевдонімом Юрій Шерех, – з літературознавства, також захопливі його спогади про Харків та діячів української еміграції.

В художній прозі віддаю перевагу науковій фантастиці та казкам (мітам), дуже багато нового і цікавого.

Які українські, міжнародні медіа регулярно читаєте, який контент взагалі споживаєте поза роботою?

Люблю музику, найбільше – рок, джаз та класичну, слухаю і сучасні проєкти, серед них чимало українських. Слухати вдається переважно під час роботи чи в дорозі.

Завдяки відеоблогам трохи менше читаю новини. Оскільки я багато пишу та редагую сам, то паралельно можу слухати новини по радіо, аналітичні огляди чи науково-популярні випуски. Знов таки, баланс FOMOта браку часу.

Досить давно я відмовився від російськомовного контенту, тому мене радують знахідки в україномовному середовищі. Денні новини – це UMN/Skrypin.ua, щотижневі – чудова медійно-політична аналітика на каналі Ragulivna, ток-шоу Борковського та Портнікова (Еспресо), дещо з інтерв’ю на радіо НВ. Із розширенням українського сегменту вже не встигаю на усе, що цікаве.

З міжнародних каналів надаю перевагу перевіреним часом CNN, Wallstreet Journal, NY Times, Washington Post, Financial Times. В другій черзі – BBC, DW, Radio Liberty, Atlantico. Люблю Last Week Tonight with John Oliver та Closer Look with Seth Meyers.

Аудіоконтент, подкасти споживаю найменше, хіба оце почав приглядатися до YouTube music.

Що ви можете порадити молодим фахівцям, які хочуть приєднатися до вашої команди?

Жити щасливо – важливо для здоров’я. Та в будь-якій роботі є речі, які не подобаються. Щоб це терпіти, треба займатися тим, що любиш – тож не бійтеся змінити місце роботи, бійтеся втратити інтерес.

Робіть плани на десятиліття – це дає перспективу та реальну ціну досягнень.

Процитую також Ллойда Бланкфейна, керуючого директора GoldmanSachs, – «прагніть бути цілковитим як особа» (complete person).

Звідки ви черпаєте енергію і ресурси для такого насиченого різнопланового життя?

«Мерсі за компліман»(с). Мені цікаві люди та людство, разом із тим, як я вже казав, для перезарядки недостатньо лише зміни занять. Обов’язково треба планувати час на «подумати», фізичні навантаження та сон, поступово обмежую нездорове харчування. Також допомагає позитивне мислення.