Закон про BEPS: що змінилося в правилах трансфертного ціноутворенняПублікації

26.08.2021

Закон про BEPS* суттєво змінив правила трансфертного ціноутворення (ТЦУ). Більшість нововведень вступили в силу вже 23 травня 2020 року (крім вимог щодо нових видів звітності / документації).

Про які головні новели потрібно знати?

 

Оновлені правила визначення контрольованих операцій («КО»)


 

Змінено критерії пов’язаності:

  • Поріг для визнання осіб пов’язаними підвищено з 20% до 25%;
  • У разі участі у спільній діяльності (утворення без статусу юридичної особи) із вкладом на 25% і більше, пов’язана особа такого учасника вважається пов’язаною особою такого утворення без статусу юридичної особи (якщо між ними здійснюються операції)
  • При визначенні належної фізичній особі частки в юридичній особі враховується опосередковане володіння через корпоративні права
  • Факт пов’язаності може бути доведений контролюючим органом в суді на основі ознак контролю

 

Розширено перелік господарських операцій для цілей ТЦУ:

  • КО вважаються операції, у результаті яких обсяг доходу / фінансовий результат платника податку зменшується шляхом передачі функцій (з активами (без них), вигодами, ризиками, можливостями), якщо у відносинах між непов’язаними особами така передача не здійснювалась би без компенсації
  • Передбачено методику для визначення відповідності умов КО з передачі функцій принципу «витягнутої руки», якщо неможливо застосувати жоден із традиційних методів ТЦУ

 

Звітність та документація


 

Запроваджено трирівневу структуру ТЦУ документації, а також додаткову звітність для компаній міжнародних груп («МГК»):

Окрім локальної документації, яку готують у тому числі і компанії, що не входять до МГК, компанії-члени МГК зобов’язані надати контролюючому органу:

  • Глобальну документацію з ТЦУ (майстер-файл) – на його вимогу, якщо дохід МГК становить 50 і більше млн. євро (вперше – за фінансовий рік, що закінчується у 2021 році)
  • Звіт у розрізі країн МГК – на його вимогу, якщо дохід МГК перевищує 750 млн. євро, і виконується передбачений Податковим кодексом України («ПК України») критерій для подання звітності в Україні (вперше – за фінансовий рік, що закінчується у 2021 році, але не раніше року укладення багатосторонньої угоди про обмін звітами)
  • повідомлення про участь у МГК (вперше – у 2021 році за 2020 рік)

 

До документації з ТЦУ тепер, серед іншого, входить: 

  • Інформація про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів)
  • Опис КО із зазначенням ланцюга постачання (створення вартості) товарів (робіт, послуг) у КО
  • Обґрунтування економічної доцільності (вигоди) і наявності ділової мети при придбанні робіт (послуг), нематеріальних активів, інших предметів (крім товарів)
  • Якщо платник входить до МГК – окремі документи по внутрішньогруповим угодам, пов’язаним з КО
  • Контракти з додатками, на підставі яких здійснювалися КО
  • Копія аудиторського висновку щодо фінансової звітності (якщо є обов’язковим)

 

Визначення ціни, коригування та інші новели


 

Щодо визначення ціни КО: 

  • Передбачено критерії аналізу ризиків, які беруть на себе сторони КО, під час визначення зіставності комерційних / фінансових умов операції з умовами неконтрольованих операцій
  • Встановлюються особливості визначення ціни в КО з сировинними товарами (необхідність повідомлення про укладення договорів, використання котирувальних цін під час застосування методу порівняльної неконтрольованої ціни тощо)

 

Щодо проведення коригувань:

  • Передбачене самостійне коригування ціни КО, якщо умови КО не відповідають розумній економічній причині (діловій меті)
  • Уточнено механізм проведення пропорційного коригування (коригування податкових зобов’язань платника за результатами коригування податкових зобов’язань іншої сторони КО за принципом «витягнутої руки»)

 

Контрольовані іноземні компанії («КІК») та ТЦУ:

  • Доходи і витрати КІК по операціям із пов’язаними нерезидентами, а також нерезидентами зі списків «офшорних» територій і організаційно-правових форм мають визначатися з дотриманням принципу «витягнутої руки»
  • Контролюючий орган може зобов’язати контролюючу особу КІК надати документацію з ТЦУ (разом з первинними документами) по операціям КІК і зазначених нерезидентів (якщо виконуються вартісні критерії). Наслідок ненадання – збільшення прибутку КІК до оподаткування на 30% вартості доходів/витрат, щодо яких не подані документи, і штраф

 

Інші важливі зміни передбачають, серед іншого, наступне:

  • Окремі виплати на користь нерезидентів у КО понад суму, розраховану за принципом «витягнутої руки», можуть визнаватись дивідендами, що підлягають оподаткуванню за ставкою 15% (якщо інше не передбачено міжнародним договором)
  • Податкова перевірка щодо дотримання принципу «витягнутої руки» може бути проведена також у разі подання платником податків заяви про намір провести пропорційне коригування (перевірятиметься дотримання принципу «витягнутої руки» для з’ясування підстав для такого коригування)

 

Санкції


 

За порушення правил ТЦУ запроваджено (оновлено) штрафні санкції:

 

Неподання повідомлення про участь у МГК >>> 50 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб («ПМ») (станом на 2020 – 105 100 грн.)
Неподання глобальної документації з ТЦУ (майстер-файлу) >>> 300 розмірів ПМ (станом на 2020 – 630 600 грн.)
Неподання звіту у розрізі країн МГК >>> 1000 розмірів ПМ (станом на 2020 – 2 102 000 грн.)
Неподання звіту про КО, документації з ТЦУ, вказаних вище документів після спливу 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати штрафів >>> 5 розмірів ПМ за кожен день прострочення, але не більше 300 розмірів ПМ (станом на 2020 – 630 600 грн. Раніше цей штраф не був обмежений 300 розмірами ПМ)
Невключення до поданого звіту про КО інформації про всі здійснені протягом звітного періоду КО >>> 1% суми незадекларованих КО, але не більше 300 розмірів ПМ (станом на 2020 – 630 600 грн.)
Неподання уточнюючого звіту про КО після спливу 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати штрафу (штрафів) >>> 1% суми незадекларованих КО, але не більше 300 розмірів ПМ (станом на 2020 – 630 600 грн.)
Невключення до поданого звіту в розрізі країн МГК інформації відповідно до вимог статті 39 ПК України >>> 1% суми доходу (виручки) учасника МГК, інформація про якого не відображена у звіті, але не більше 1000 розмірів ПМ (станом на 2020 – 2 102 000 грн.)
Надання недостовірної інформації у повідомленні про участь у МГК >>> 50 розмірів ПМ (станом на 2020 – 105 100 грн.)
Надання недостовірної інформації у звіті у розрізі країн МГК щодо учасника МГК >>> 200 розмірів ПМ (станом на 2020 – 420 400 грн.)
Несвоєчасне подання повідомлення про участь у МГК >>> 1 розмір ПМ за кожен день прострочення, але не більше 100 розмірів ПМ (станом на 2020 – 210 200 грн.)
Несвоєчасне подання глобальної документації з ТЦУ (майстер-файлу) >>> 3 розміри ПМ за кожен день прострочення, але не більше 300 розмірів ПМ (станом на 2020 – 630 600 грн.)
Несвоєчасне подання звіту у розрізі країн МГК >>> 10 розмірів ПМ за кожен день прострочення, але не більше 1000 розмірів ПМ (станом на 2020 – 2 102 000 грн.)
Неподання або подання не у повному обсязі контролюючою особою документації з ТЦУ, копій первинних документів щодо КІК на запит контролюючого органу >>> 3% від суми доходу КІК, щодо яких не було подано документацію та/або копії первинних документів, але не більше 1000 розмірів ПМ (станом на 2020 – 2 102 000 грн.)

 

* Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – «Закон»)