Мама «в законі»: 7 основних соціальних гарантій для жінок з дітьми
Вікторія Мельниченко, керівник практики Сompliance та Agro&Food INTEGRITES, розповіла про чинне трудове законодавство України та виокремила 7 основних соціальних гарантій для жінок з дітьми.
Останнім часом у соціальних мережах активно поширюються чутки про скасування декретних виплат під час відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами. Уряд України офіційно заперечує такі нововведення, пов’язуючи чутки з нерозуміннями, що виникли відносно запланованого запровадження додаткових заходів щодо соціального захисту сімей з дітьми, – так званої «муніципальної няні». Як все виглядає насправді, спеціально для Mind пояснює керівник практики Compliance МЮФ INTEGRITES Вікторія Мельниченко.
Чинне трудове законодавство України надає вагітним жінкам і жінкам, які мають дітей у віці до трьох років, значні пільги. Тут мова йтиме саме про соціальні гарантії для офіційно працевлаштованих (!) майбутніх мам.
Неповний робочий день. На підставі письмової заяви вагітної жінки, жінки, яка має дитину віком до чотирнадцяти років, роботодавець зобов’язаний встановлювати їй неповний робочий день або неповний робочий тиждень. Оплата праці в цих випадках провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку. Таким чином, жінка може вибрати, як їй зручно працювати: наприклад, півдня протягом тижня, або тільки повних три дні на тиждень (стаття 56 Кодексу законів про працю (КЗпП) України).
Щорічна відпустка «поза графіком». Згідно письмової заяви жінки, до відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами роботодавець зобов’язаний приєднати щорічну основну та додаткову відпустку незалежно від того, скільки жінка працює на даному підприємстві. Таким чином, жінка може взяти всі дні щорічної відпустки до декретної відпустки або після (стаття 180 КЗпП).
Жодних авралів і відряджень. Вагітних і жінок, які мають дітей віком до трьох років, заборонено залучати для роботи в нічні зміни, до надурочних робіт, робіт у вихідні дні, а також направляти у відрядження. Письмова згода в таких випадках самої жінки може бути тільки обставиною, яка пом’якшує відповідальність роботодавця, який порушив цю норму (стаття 176 КЗпП).
Декретна відпустка. На 30-му тижні вагітності жінці в жіночій консультації лікарем видається листок непрацездатності (лікарняний), на підставі якого надається оплачувана відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами тривалістю 70 календарних днів до пологів і 56 календарних днів після пологів (стаття 179 КЗпП). Останній термін збільшується до 70 календарних днів у разі народження двох і більше дітей або в разі ускладнених пологів (наприклад, кесарів розтин). Ця відпустка оплачується в розмірі середньої заробітної плати, але з урахуванням обмежень законодавця за такими виплатами. На сьогоднішній день сума декретних не може бути менше, ніж 3723 грн з розрахунку за 1 місяць виплати, і не може бути більшою, ніж 55 845 грн з розрахунку за 1 місяць виплати.
Відпустка по догляду за дитиною. Згідно письмової заяви жінки їй надається відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (стаття 179 КЗпП). Згідно медичного висновку при необхідності домашнього догляду за дитиною, така відпустка може бути продовжена до досягнення дитиною 6 років. Нюанс полягає в тому, що, ту мізерну державну допомогу, яка була по догляду за дитиною, скасовано в 2017-му. В даний час існує тільки виплата від держави при народженні дитини. І як бонус-новинка від Мінсоцполітики – «baby box» із набором необхідних речей для новонародженого.
Перерви для годування дитини. Жінкам, які мають дітей до півтора року, надаються, додатково до загальної перерви для відпочинку і обіду, додаткові перерви для годування дитини. Такі перерви повинні надаватися роботодавцем не рідше ніж через три години робочого часу тривалістю не менше 30 хвилин кожна. Перерви на годування включаються в робочий час і оплачуються відповідно (стаття 183 КЗпП).
Заборона на звільнення. Споконвіку суспільство традиційно з трепетом і повагою ставиться до вагітної жінки. Закон також піклується про неї. Так, стаття 184 КЗпП забороняє звільняти вагітних і жінок з дітьми до трьох років (в окремих випадках – до шести років) з ініціативи роботодавця. Таке звільнення допускається тільки у випадках повної ліквідації підприємства, але роботодавець все одно зобов’язаний працевлаштувати таку жінку на будь-якому іншому підприємстві.
Стаття 1 Конституції України задекларувала нашу державу як соціальну. Тому соціальні гарантії для вагітних жінок і жінок з дітьми державою гарантуються і охороняються законом. Кожна жінка повинна знати свої права і вміти відстояти їх перед роботодавцем, спираючись на букву закону.
Посилання на ресурс, де знаходиться публікація
Повернутися назад