Олена Перепелинська: про досвід роботи в INTEGRITES, діяльність Української Арбітражної Асоціації та про нову книгу про арбітраж в країнах СНД

09.11.2017

До команди INTEGRITES Олена Перепелинська приєдналася більше 2-х років назад. Вже рік вона є Президентом Української Арбітражної Асоціації. Нещодавно вийшла перша в своєму роді книга (видання Kluwer) з арбітражу в країнах СНД, де Олена написала главу про Україну. В інтерв’ю виданню “Юридична Газета” Олена поділилася своїми враженнями від роботи в компанії, розповіла про особливості діяльності української арбітражної спільноти і про нову книгу.

Інтервью опубліковано 25.10.2017

Про специфіку роботи в міжнародній юридичній фірмі, розвиток практики з арбітражу та український внесок у міжнародне видання Law and Practice of International Arbitration in the CIS Region «Юридична Газета» поговорила з партнером, головою арбітражної практики в СНД МЮФ INTEGRITES, президентом Української Арбітражної Асоціації Оленою Перепелинською.

– Ви приєдналися до INTEGRITES більше ніж 2 роки тому. З якими викликами Вам довелося зіштовхнутися та яких успіхів вже вдалося досягти?

– Ці 2 роки були дуже насиченими. Насамперед, потрібно було навчитися працювати за зовсім іншою бізнес-моделлю. До цього я працювала лише в суто українських фірмах – Василь Кісіль і Партнери та Саєнко Харенко. INTEGRITES – це регіональна фірма з офісами в найбільших країнах СНД. Зараз я відповідаю за арбітражну практику компанії в цілому регіоні, тому в мене значно збільшилась кількість подорожей та масштаб завдань.

INTEGRITES відома, зокрема, дуже активним розвитком юрбізнесу на українському ринку. Мені потрібно було дуже швидко поглибити знання та навички щодо різних інструментів продажу юридичних послуг. Перші півроку роботи в INTEGRITES у мене було більше зустрічей з потенційними клієнтами, ніж за 12 років мого попереднього досвіду юридичної практики в інших фірмах. Це дає свої результати, адже я вже встигла здобути три великі й дуже цікаві арбітражні проекти на загальну суму близько 40 млн доларів США та отримала позитивні рішення на користь моїх клієнтів (останнє надійшло від LCIA кілька тижнів тому).

Думаю, визнання та нагороди, здобуті за цей час арбітражною практикою INTEGRITES, говорять самі за себе: Юридична премія 2016 року – «Юридична фірма року з арбітражної практики», визнання всіма ключовими міжнародними ранкінгами (Chambers, Legal 500) та національними юридичними рейтингами. Окрім поточних арбітражних проектів, у моїй практиці є судові процеси в іноземних юрисдикціях на багатомільйонні та багатомільярдні суми, але всі вони ще тривають, тому деталями, на жаль, не можу поділитися. Однак впевнено можу сказати, що за цікавістю і складністю робота в INTEGRITES перевершує все, що було в мене до цього.

До того ж, працювати необхідно в умовах росту та трансформації компанії. Майже одночасно зі мною до фірми приєдналася велика команда з Gide Loyrette Nouel (яка раніше разом працювала в українському офісі Beiten Burkhardt), а також три партнери. Один з них, а саме Олексій Фелів, минулого року був обраний керуючим партнером в Києві, а другий – Юліан Ріс – керуючим партнером, що відповідає за іноземні офіси фірми. Мені складно порівнювати фірму з тим, що було «до мене», але навіть за ці 2 роки вона дуже сильно змінилася та продовжує змінюватися, враховуючи досвід партнерів і радників, які до цього працювали в провідних міжнародних та національних юридичних компаніях.

INTEGRITES вже увійшла до «best friends» альянсів 3-х великих міжнародних юридичних фірм, в тому числі зі списку «magic circle». Отже, я вважаю, що незважаючи на неминучі «проблеми росту», ми на правильному шляху.

– Наприкінці минулого року Вас було обрано Президентом Української Арбітражної Асоціації. Які програмні цілі Ви ставили перед собою? Чи вдається їх досягти?

– В Українській Арбітражній Асоціації (далі – УАА) я працювала з першого дня її створення. З 2012 р. мої цілі в УАА не зазнали значних змін, адже ще тоді для мене були очевидними основні проблеми міжнародного арбітражу в Україні та можливі шляхи їх вирішення. Власне, ідея створення УАА полягала в тому, щоб об’єднати зусилля арбітражної спільноти України та зробити Україну кращим місцем арбітражу. Можна виокремити 3 основні напрямки для вдосконалення та розвитку України в цьому контексті: арбітражне законодавство України (особливо в частині судового контролю та підтримки міжнародного арбітражу), пов’язана з цим якість судової практики, арбітражна освіта українських студентів та юристів. Першим і третім напрямком я активно займаюся вже багато років, в тому числі після обрання Президентом УАА. На мою думку, вже є перші результати.

Зокрема, напрацювання та коментарі робочої групи УАА щодо вдосконалення арбітражного законодавства, яку я координувала, були частково враховані розробниками нещодавно прийнятого законопроекту №6232. Після набуття чинності цим законом в Україні має суттєво змінитися арбітражний «ландшафт», з’являться нові процесуальні можливості отримання судової підтримки, яких багато років бракувало.

Кожного року УАА проводить чимало просвітницьких заходів: арбітражна школа, конкурс есе, майстер-класи з міжнародного арбітражу, арбітражні заходи з різних питань. Їхня цінність полягає в тому, що українські студенти та юристи мають змогу отримати в концентрованому вигляді дуже багато цінної практичної й теоретичної інформації від іноземних та українських арбітражних спеціалістів. Найближчий захід УАА проводить спільно з LCIA YIAG з питань корупції та нелегальності в міжнародному арбітражі, який відбудеться 02.11.2017 р. в офісі INTEGRITES.

Цього року УАА почала активно займатися питанням судової практики та подавати свої незалежні експертні висновки (Amicus Curiae Brief) у справах, в яких порушуються важливі арбітражні питання. Адже від вирішення цих питань судами вищих інстанцій залежить формування судової практики. Для того щоб Україна ставала юрисдикцією більш дружньою для арбітражу, вкрай важливо, щоб українські суди дотримувалися проарбітражних підходів та кращих міжнародних практик. УАА у своїх висновках намагається надати українським суддям інформацію щодо таких підходів та практик (зокрема, на прикладі судової практики інших країн із застосування аналогічних положень арбітражного законодавства чи конвенцій).

У квітні цього року було подано перший такий висновок УАА у справі Нібулон проти Райз. У жовтні ведеться активна робота над другим висновком. Сподіваюся, найближчим часом його буде подано до ВССУ. Я не координую цей напрямок, але беру в ньому посильну участь, коли немає конфлікту інтересів. Тут важливо дотримуватися повної нейтральності та незалежності щодо всіх сторін спору.

Інший приклад активності УАА з питань судової практики – це переклад посібника для суддів Міжнародної Ради з комерційного арбітражу (ІССА) «Рекомендації ІССА з тлумачення Нью-Йоркської конвенції 1958» українською мовою, над вичиткою якого я зараз працюю.

Також є інші цікаві проекти та плани діяльності Асоціації, тому роботи ще дуже багато. Звичайно, все, що робить УАА – це не моя особиста заслуга, це колективна праця членів Правління, Генерального секретаря і членів УАА. Отже, всі досягнення Асоціації – спільні.

– Чи вдається займатися ще чимось, окрім роботи в INTEGRITES та УАА?

– Насправді, це не просто. Однак той, хто хоче знайти час для чогось важливого, обов’язкового його знайде! Наприклад, справами, які я розглядаю як арбітр, займаюся переважно у вільний від роботи час. На сьогодні у мене 3 такі поточні справи. Найцікавіше, що в них немає жодного українського питання чи сторони, місце арбітражу знаходиться в інших країнах. Звичайно, такі справи вимагають більших часових затрат та інтелектуальних зусиль, але воно того варте.

Інший приклад, це написання статей та колективних монографій. Нещодавно у видавництві Wolters Kluwer вийшла книга Law and Practice of International Arbitration inthe CIS Region, в якій я написала українську главу. Книга в багатьох аспектах є унікальною. Вона містить не лише огляд арбітражного законодавства 10-ти країн регіону, але й дає розуміння локальної практики та навіть менталітету. Наш регіон дає чимало справ місцевим та іноземним арбітражним інститутам. Безперечно, він заслуговує на увагу міжнародної спільноти. Авторський колектив працював над цією книгою декілька років. У мене це був перший досвід роботи з видавництвом такого рівня. Сподіваюсь, що його буде більше.