Релокація бізнесу в Україні під час війни: топ-10 питань

Щоб допомогти компаніям врятувати виробництва від руйнувань, український уряд запустив Програму щодо тимчасового переміщення підприємств з постраждалих від війни регіонів, зокрема, до західних областей. Станом на початок травня 2022 року вже близько 500 підприємств переїхало, 300 з них поновило роботу, ще 122 підприємства перебувають в процесі переїзду, повідомив голова комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев у Telegram.

Що потрібно врахувати компанії, яка хоче переміститися в інший регіон України, – читайте далі.

1. Хто може взяти участь в урядовій програмі?

Взяти участь в урядовій програмі просто. Треба подати до Мінекономіки онлайн-заявку з основними відомостями про підприємство: назва, адреса виробництва, спеціалізація, можливість виробляти продукцію для потреб оборонної сфери, контакти, потреба у виробничому приміщенні.

Пріоритет мають:

1. стратегічні підприємства та компанії, які виробляють товари першої необхідності;
2. підприємства, які можуть самостійно забезпечити демонтаж та перевезення своїх потужностей до найближчої станції АТ «Укрзалізниця».

Вивезення підприємств здійснюється у випадках, коли існує така логістична можливість без надмірної загрози для водіїв та залізничників. У зоні безпосередніх бойових дій та через гуманітарні коридори релокація не проводиться. Зараз підприємства можуть переїхати до дев’яти областей: Закарпатської, Львівської, Івано-Франківської, Тернопільської, Хмельницької, Чернівецької, Вінницької, південних територій Волинської та Рівненської областей.

2. Чим регулюється релокація бізнесу в Україні?

Наразі реалізація програми з релокації здійснюється на основі таких нормативно-правових актів:

• Постанова «Про особливості роботи акціонерного товариства «Укрпошта» в умовах воєнного стану» № 305 від 17 березня 2022 року: регламентує безоплатне перевезення майна вітчизняних підприємств, установ та організацій згідно з переліком, який формується Міністерством економіки і передається до Міністерства інфраструктури;
• Розпорядження «Про затвердження плану невідкладних заходів з переміщення у разі потреби виробничих потужностей суб’єктів господарювання з територій, де ведуться бойові дії та/або є загроза бойових дій, на безпечну територію» № 246-р від 25 березня 2022 року: передбачає план невідкладних заходів з переміщення у разі потреби виробничих потужностей суб’єктів господарювання з територій, де ведуться бойові дії та/або є загроза бойових дій, на безпечну територію.

Важливо: компенсації витрат бізнесу на переміщення підприємств, яке було здійснено самостійно за власний кошт бізнесу, не передбачається. Тому, якщо дозволяють обставини, варто відправляти заявки на Мінекономіки та скористатися для релокації послугами Укрзалізниці та Укрпошти, послуги яких в рамках програми мають бути безкоштовними.

Власники компаній, які планують релокацію, мають чимало питань щодо того, як організувати та оформити роботу компанії на новому місці. Нижче відповідаємо на найбільш актуальні.

3. Чи потрібно реєструвати компанію за місцем релокації і як це зробити?

В умовах війни Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань («ЄДР») працює в обмеженому функціоналі. Проведення державної реєстрації здійснюється лише державними реєстраторами, які включені до особливого переліку, який постійно оновлюється.

Релокація пов’язана з фізичною зміною місця розташування бізнесу, яка може оформлюватися в різний спосіб. Наразі можна зареєструвати в ЄДР зміну місцезнаходження юридичної особи або створення відокремленого підрозділу юридичної особи. Органи місцевої влади, які приймають підприємства, що переїжджають, безумовно зацікавлені в тому, щоб такі компанії юридично оформлювали свій переїзд та нове місце розташування та сплачували податки та збори на новому місці. Варто відзначити, що податки та збори підлягають сплаті за місцем нової реєстрації вже з початку нового бюджетного періоду, тобто з 2023 року.

Якщо водночас із переїздом ваша компанія зазнає внутрішньої реорганізації, тоді має сенс створити нову юридичну особу. Це дозволить передати необхідне майно (обладнання, майнові права) новому підприємству в іншій місцевості. Однак такий спосіб підійде далеко не всім, адже передача прав за дозвільними документами іншій юридичній особі переважно є неможливою або ускладненою.

4. Чи може засновник або керівник підприємства делегувати повноваження іншій людині?

Багатьом засновникам або керівникам потрібно делегувати повноваження діяти від імені юридичної особи. Можливість вносити додаткового підписанта від імені підприємства до ЄДР вже відновлено. Крім того, державні та приватні нотаріуси можуть посвідчувати довіреності від імені юридичних осіб. Наразі такі довіреності можуть видаватися без використання спеціальних бланків. Всі ці реєстраційні дії потребують письмового рішення учасників, оформленого протоколом із нотаріальним засвідченням підписів.

5. На що звернути увагу під час оформлення оренди комерційної нерухомості?

Зараз більшість державних реєстрів не працює або має обмеження на доступ. Це суттєво впливає на операції з нерухомим майном та земельними ділянками.

Лише нещодавно частково запрацював Державний реєстр речових прав на нерухоме майно («Реєстр нерухомості»), але доступ до нього отримали лише деякі державні реєстратори та нотаріуси. З переліком таких нотаріусів можна ознайомитися за посиланням. Відповідно, в них можна отримати витяг з Реєстру нерухомості з актуальними відомостями про власника, а також про технічні та цільові характеристики нерухомості, а також посвідчити правочини щодо оренди нерухомості, якщо строк оренди перевищує 3 роки.

Щодо оренди землі, ситуація складніша, адже право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації. За нашою інформацією, внесення відповідних відомостей в Реєстр нерухомості зараз неможливе. Отже, будь-які домовленості щодо прав оренди земельної ділянки не матимуть юридичної сили.

6. Як діє держава, щоб допомогти бізнесу в питаннях оренди?

За повідомленнями власників бізнесу, ціни на оренду комерційної нерухомості в західних регіонах України суттєво зросли. Тому держава намагається діяти, аби допомогти підприємствам, які змушені релокуватися.

Зокрема, 1 квітня 2022 року Верховна Рада прийняла Закон, який наділяє уряд повноваженнями спростити процедуру оренди державного та комунального майна протягом воєнного стану. Таке спрощення має забезпечити оперативний процес передачі в оренду необхідних приміщень в державній або комунальній власності підприємствам, що релокуються, та допомогти врегулювати рівень орендної плати.

Крім того, Фонд держмайна у співпраці з Мінекономіки вже підготували проєкт Постанови щодо запровадження пільг для чинних орендарів. Він передбачає пільгову орендну ставку (1 грн за 1 м²) протягом перших 6 місяців оренди. Різниця в орендній платі сплачуватиметься у визначений період після закінчення воєнного стану.

Також, ДП «Прозорро.Продажі» за ініціативи Мінекономіки й за підтримки Мінцифри запустили платформу цифрової взаємодії для допомоги з релокації бізнесу. Платформа, з-поміж іншого, допомагає з’єднати компанії, які потребують релокації, та ті компанії, які мають вільні потужності й приміщення і можуть надати їх в оренду тим, що потребують переїзду.

7. Що робити з договорами, чинними на день введення воєнного стану, і новими?

Релокація пов’язана з укладенням нових договорів, внесенням змін або припиненням чинних договорів. Зокрема, нові договори укладатимуться:

• щодо перевезення обладнання та персоналу;
• щодо оренди приміщень для релокації з метою встановлення виробничих потужностей та проживання персоналу;
• з новими постачальниками та клієнтами;
• щодо підключення та надання комунальних послуг.

Багато в чому з цього можуть допомогти органи місцевого самоврядування та державні адміністрації. Зокрема, вони заявляють про підтримку з пошуку виробничих приміщень, гуртожитків для поселення працівників, підключення до мереж. Також держава та міжнародні організації працюють над тим, аби допомогти виробникам збувати свій товар, або навіть викуповують його, якщо він має гуманітарне або військове призначення.

Особливу увагу потрібно приділити поточним договорам, особливо, якщо їх виконання є неможливим в умовах війни. Якщо компанія, посилаючись на форс-мажорні обставини, повідомила своїх контрагентів про неможливість виконати свої зобов’язання за договором, то релокація може змінити цей статус. Тому важливо перед релокацією створити зведений реєстр всіх договорів та проаналізувати можливий вплив релокації на кожен з них.

8. Чи можна перевести працівників з одного місця роботи на інше?

Законодавче регулювання трудових відносин у військовий час постійно зазнає змін. На період дії воєнного стану роботодавець має право перевести працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди (за виключенням переведення на роботу в іншу місцевість, де тривають активні бойові дії). Така робота повинна бути не протипоказана працівникові за станом здоров'я, з оплатою праці не нижчою, ніж середній заробіток за попередньою роботою, та не має загрожувати життю чи нормальним життєвим умовам для працівника. Це називається «зміна істотних умов праці», і для того, щоб це запровадити, за новими правилами працівника не потрібно попередньо повідомляти про це за 2 місяці.

У випадку, якщо персонал тимчасово переводять до іншої компанії, це можна оформити у формі договору про стажування або договором аутстафінгу (про надання персоналу). В таких випадках роботодавець не змінюється, але фактично працівник виконує роботу для нової компанії. Після закінчення певного періоду або військового стану працівники зможуть повернутися до виконання роботи на користь свого роботодавця. Така схема дозволяє роботодавцям зберегти своїх працівників та їхню заробітну плату та отримати компенсацію такої заробітної плати від нових компаній.

9. Як винаймати нових працівників під час воєнного стану?

На період воєнного стану скасовується вимога дотримуватися письмової форми трудового договору. При укладенні трудового договору умова про випробування при прийнятті на роботу може встановлюватися для будь-якої категорії працівників. Роботодавці можуть укладати з новими працівниками строкові трудові договори на період дії воєнного стану або на період заміщення тимчасово відсутнього працівника.

10. Чи потрібно переоформлювати ліцензії та дозволи?

На період дії воєнного стану Кабмін запровадив декларативний принцип набуття права провадити господарську діяльність без необхідності отримувати документи дозвільного характеру, ліцензії тощо. З понад 600 дозволів і ліцензій для бізнесу залишилися обов’язковими близько 20 особливих ліцензій, наприклад, про поводження з радіоактивними відходами чи для виробництва ліків. Крім того, строки дії чинних строкових ліцензій та документів дозвільного характеру автоматично продовжені на період воєнного стану.

Додатково, уряд зупинив строки видачі документів дозвільного характеру, ліцензій на час воєнного стану в Україні. Зупинені строки підлягають поновленню впродовж місяця після припинення чи скасування воєнного стану.

Замість висновку

Релокація в межах України – це можливість врятувати бізнес, відновити його працездатність та підвищити ефективність. Уряд та громадський сектор активно долучаються та допомагають у цьому процесі фінансово (гранти, розстрочки за платежами, пільгові тарифи) та організаційно (бази даних нерухомості, допомога зі збутом продукції, контакти з місцевими підприємцями та партнерами). Обираючи місце для релокації, варто поцікавитися у місцевих адміністрацій програмою підтримки релокованих компаній.

Багато з компаній, що переїхали, після закінчення війни планують відновлювати діяльність у своїх рідних містах та селах, але не збираються припиняти роботу там, куди вони змушені були переїхати. Таким чином може відбутися своєрідне масштабування бізнесу та збільшення обсягів, порівняно з довоєнними. Тож потрібно підходити до вибору місця та способу релокації стратегічно, адже нове місце ведення бізнесу та його структура можуть стати надійною основою для відновлення та розвитку бізнесу після війни.

Автор
Антон Бабак, старший юрист

Опубліковано The Page