Санкції: державний реєстр, "санкційні" справи у ВАКС, посилення відповідальності банків, мінус 1 спонсор війни

З початку літа 2023 року український санкційний режим зазнав важливих змін. В цьому повідомленні розповідаємо про ключові зміни та їхні наслідки.

1. Державний реєстр санкцій та інші зміни в сфері санкційного законодавства

Нещодавно Парламент прийняв закон, який започатковує створення Державного реєстру санкцій та вдосконалює порядок застосування санкції у вигляді стягнення активів в дохід держави. Йдеться про Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо застосування санкцій" (надалі "Закон"), який набрав чинності 29.07.2023 (за винятком положень, що стосуються Державного реєстру санкцій).

Державний реєстр санкцій

Як відомо, чинне законодавство встановлює певні обмеження щодо підсанкційних осіб. Зокрема, закон зобов'язує державних реєстраторів, нотаріусів, фінансові установи тощо перевіряти, чи до їх клієнтів (або пов'язаних з ними осіб) застосовано санкції. Однак така перевірка часто виявлялася надто складною або неефективною через відсутність уніфікованого та офіційного реєстру санкцій, застосованих на підставі Закону України "Про санкції". Тож новим Законом, який щойно набрав сили, запроваджено створення Державного реєстру санкцій (надалі "Реєстр").

Реєстр ведеться українською та англійською мовами та передбачає надання безоплатного публічного доступу до актуальної та достовірної інформації про всіх суб’єктів, щодо яких застосовано українські санкції, а саме про:

• підстави для застосування, скасування чи внесення змін до санкцій;
• перелік санкцій, що застосовуються, скасовуються чи змінюються;
• перелік підсанкційних осіб та відомості для їх ідентифікації;
• дані про суб’єкта внесення пропозиції застосування, скасування чи внесення змін до санкцій;
• державні органи, відповідальні за виконання рішення про застосування, скасування чи внесення змін до санкцій.

Варто звернути увагу, що до Реєстру вноситься інформація про усі санкції, навіть ті, що були застосовані до набрання чинності Законом.

Джерелами інформації для Реєстру є:

• рішення Ради національної безпеки і оборони України (надалі "РНБО"), введені в дію указами Президента або затверджені постановами Верховної Ради,
• рішення Вищого антикорупційного суду (надалі "ВАКС") про застосування санкції у вигляді стягнення активів в дохід держави.

Важливо, що персональні дані осіб, щодо яких застосовано санкції, а також інша інформація, пов’язана з реалізацією Закону та внесена до Реєстру, не вважається конфіденційною. Її обробка та поширення здійснюються в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та забезпечення прав людини без згоди таких осіб.

Порядок ведення та доступу до Реєстру буде визначатися відповідним Положенням про Реєстр. Обов'язок з підготовки такого Положення покладено на РНБО.

Щодо очікуваних строків запуску Реєстру, РНБО повинна забезпечити створення та функціонування Реєстру не пізніше шести місяців з дня набрання чинності Законом, тобто по 28.01.2024.

Зміни щодо розгляду справ про застосування санкцій у ВАКС

Закон також вніс суттєві зміни до положень Кодексу адміністративного судочинства України, що регулюють порядок розгляду ВАКС справ про стягнення активів в дохід держави як санкції (надалі "Стягнення активів").

По-перше, процесуальні строки розгляду справ було збільшено. Тепер ВАКС розглядає позовні заяви Міністерства юстиції України про Стягнення активів протягом 30 (замість 10) днів з моменту надходження позовної заяви. Апеляційні скарги на рішення суду розглядаються протягом 15 днів (замість раніше встановлених 5) з дня отримання судом скарги.

По-друге, Закон уточнив особливості розгляду справ про Стягнення активів. Як відомо, така санкція може бути застосована лише у період дії воєнного стану. Закон встановлює, що припинення або скасування правового режиму воєнного стану не є підставою для закриття провадження у справах, розпочатих у період дії воєнного стану та у яких на день його припинення або скасування не ухвалено рішення суду.

Важливо: нові процесуальні правила застосовуються до всіх справ про Стягнення активів, які перебувають у проваджені ВАКС. Таким чином, всі справи розглядаються, а судові рішення набирають чинності та оскаржуються за правилами, що діють з дня набрання чинності Законом.

2. Нацбанк посилив відповідальність банків за порушення санкційного законодавства

Як відомо, Національний банк України (надалі "НБУ", "Нацбанк"), здійснюючи банківський нагляд, уповноважений приймати рішення про застосування заходів впливу (санкцій) до банків, філій іноземних банків та інших осіб, які можуть бути об’єктом перевірки Нацбанку. Підстави та порядок вжиття таких заходів визначені у Положенні про застосування НБУ заходів впливу, що затверджене постановою Правління НБУ №346 від 17.08.2012 року (надалі "Положення").

Наприкінці червня 2023 року перелік підстав для застосування заходів впливу було розширено. Відтепер НБУ вправі застосовувати заходи впливу до тих банків, які порушують норми санкційного законодавства, зокрема, Закону України "Про санкції".

Зокрема, за порушення вимог санкційного законодавства Нацбанк має право:

• прийняти рішення про обмеження, зупинення чи припинення окремих видів здійснюваних банком операцій, у тому числі обмеження операцій з пов'язаними з банком особами;
• накласти штраф в розмірі 0,01% від суми зареєстрованого статутного капіталу банку за кожен вид порушення.

Як і раніше, Нацбанк застосовує заходи впливу за порушення санкційного законодавства протягом півроку з дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через 3 роки з дня його вчинення.

Отже, Нацбанк не лише продовжує імплементувати санкційне законодавство в сфері банківської діяльності, а також посилює відповідальність банків за його порушення.

3. Вперше компанію було виключено зі списку Міжнародних спонсорів війни

У червні Національне агентство з питань запобігання корупції (надалі "НАЗК") вперше виключило компанію зі списку Міжнародних спонсорів війни (надалі "Список МСВ"). До цього часу реєстр лише наповнювався, тому таке виключення є першим та знаковим.

Йдеться про ірландську компанію Peninsula Petroleum Limited - провідного в світі постачальника суднового палива. Як повідомляє НАЗК, компанія Peninsula Petroleum Limited повідомила НАЗК про виконання умов щодо виключення компаній з Реєстру МСВ, а саме припинення постачання бункерного палива не тільки до суден, що належать росіянам або ходять під російським прапором, а й тим, що перевозять російську нафту. Такі кроки компанія вжила на знак засудження російської агресії.

Нагадуємо, що метою проєкту "Міжнародні спонсори війни" є скорочення ресурсів росії, привернення уваги до компаній-спонсорів війни та наближення перемоги України.

Згідно з інформацією, що міститься на сайті проєкту Війна&Санкції, для виключення зі Списку МСВ компанії необхідно:

• вийти з російського ринку або припинити ведення бізнесу з росією; або
• надати реалістичний, досяжний в короткостроковій перспективі план виходу разом із письмовими та публічними гарантіями забезпечити його виконання до визначеної дати; або
• припинити всі господарські операції в росії, залишивши там лише формальну присутність, обумовлену складнощами виходу.

Потрібна юридична допомога під час воєнного стану? Звертайтесь до практики Захисту бізнесу, комплаєнсу та протидії корупції