Субсидіарна відповідальність у разі доведення до банкрутства

Упродовж останніх років судова практика наповнила сферу субсидіарної відповідальності значним об’ємом пояснень, правових позицій та підходів. Розпочавшись у Господарському суді Херсонської області (суддя Пригуза П.Д.), дослідження підстав субсидіарної відповідальності наразі реалізується як обов’язкова складова ліквідаційної процедури.

Дедалі більше кредиторів оскаржують затвердження судами ліквідаційних балансів та остаточні ліквідації банкрутів через свої сумніви у повноті дій ліквідатора та у подальшому якісному судовому контролі за цим.

Кредитори обов’язково мають отримувати обґрунтовану відповідь, чи існують підстави для покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на керівника, учасників боржника та інших осіб, які мали змогу визначати його дії. Без отримання кваліфікованої відповіді на це питання провадження у справах про банкрутство закриватись не будуть. Доказом цього є численні скасування судових рішень та відправлення справ на новий розгляд. Наприклад, справа № 904/904/20, де 30 червня 2022 року Верховний Суд зазначив, що:

«53. Зокрема, господарські суди попередніх інстанцій не з`ясували, чи ґрунтується викладений у звіті ліквідатора висновок про відсутність підстав для покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Боржника на його керівника чи засновників на дослідженні обставин щодо підстав виникнення заборгованості Боржника перед кредиторами у справі про банкрутство; аналізі правочинів, що завдали збитків Боржнику чи призвели до збільшення кредиторської заборгованості, набуття майна за відсутності активів для розрахунку за нього, а також дій суб`єктів відповідальності щодо вчинення таких правочинів та захисту майнових інтересів Боржника; перевірці дійсного відображення у первинних документах та на балансі Боржника руху коштів, майна тощо.

54. Отже господарські суди попередніх інстанцій не перевірили як того вимагають виконання функцій судового контролю у справах про банкрутство, чи здійснив ліквідатор Боржника детальне та повне дослідження підстав та причин виникнення кризової ситуації, що призвела до банкрутства, а також не надали оцінки повноті та обґрунтованості такого дослідження.»

Надалі суд першої інстанції, вже з врахуванням висновків Верховного суду, нових пояснень і звіту ліквідатора, та за відсутності заперечень кредиторів, закрив провадження у справі.

Прикладом може бути і справа № 904/3551/20 з постановою Верховного Суду від 23 червня 2022 року:

«57. Як убачається з оскаржуваних судових рішень, у цій справі ліквідатор банкрута до господарського суду із заявою про покладення субсидіарної відповідальності на засновника боржника не звертався, обмежившись у звіті за результатами ліквідаційної процедури висновком про те, що у даній справі не виникло необхідності заявляти вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника, оскільки ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неплатоспроможності, незаконних дій у разі банкрутства не виявлено.

58. Такий висновок зроблений ліквідатором за відсутності даних і документів щодо діяльності банкрута (копій рішень щодо створення комунального підприємства, призначення керівництва, передачі майна, порядку розподілу прибутку тощо), яку не надав засновник боржника - Виконавчий комітет П`ятихатської міської ради.

59. Попри наведене ліквідатор до господарського суду із клопотанням про витребування відповідних документів від засновника боржника і контролюючого (материнського) підприємства не звертався, хоча в силу приписів статей 12, 61 КУзПБ арбітражний керуючий наділений відповідними правом.

60. При цьому, не має змістовного значення в контексті притягнення до субсидіарної відповідальності засновника/керівників боржника, посилання ліквідатора на лист слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС У Дніпропетровській області (вих. № 1980/10/04-97-03-03-10 від 08.06.2021) про неможливість кваліфікувати дії службових осіб банкрута за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статей 219, 222 КК України, позаяк такий лист обґрунтований саме беззмістовністю заяви ліквідатора про вчинення Виконавчим комітетом П`ятихатської міської ради кримінального правопорушення, яка не містила жодних фактичних відомостей про обставини правопорушення та осіб, що його вчинили.»

Наразі до участі у справі залучено додаткових суб’єктів - П`ятихатську міську раду та Комунальне підприємство П`ятихатської міської ради "П`ятихатський водоканал", їх явка в судове засідання визнана обов’язковою.

Одним із результатів інтенсивного розвитку практики з питань субсидіарної відповідальності є й публікації про аукціони з продажу дебіторської заборгованості, яка складається з грошових коштів для стягнення з фізичної особи в якості субсидіарної відповідальності за доведення до банкрутства. Прикладом є справа № 910/3191/20, де протоколом від 27 січня 2023 року погодили продаж такої дебіторської заборгованості з відкритих торгів.

Водночас зростає і різноманіття справ, в яких суди досліджують питання субсидіарної відповідальності. Зокрема, цікавою для самостійного дослідження є справа № 910/6614/20 з ухвалою суду першої інстанції від 13 лютого 2023 року, де одночасно розглядались вимоги ліквідатора щодо 6 осіб: колишніх керівників боржника, учасників товариства, іншої юридичної особи. На момент підготовки статті інформація щодо оскарження рішення відсутня.

Потенційно цікавою може бути й справа № 902/1068/20, де з 16 січня 2023 року розглядаються вимоги ліквідатора до керівника та засновника боржника, брата керівника та засновника боржника, дружини брата керівника та засновника боржника, іншого фермерського господарства про покладення субсидіарної відповідальності за доведення до банкрутства. Наразі у справі вже відмовлено у задоволенні заяви про відвід судді.

 

Автор:
Орест Цімерман, старший юрист

Опубліковано "Юрист і Закон"