Вікторія Швидченко, юрист практики податкового та митного права INTEGRITES, розповіла про основні акценти судової практики у сфері трансфертного ціноутворення у своїй статті для професійного юридичного видання «Юридична газета».
ТРАНСФЕРТНЕ ЦІНОУТВОРЕННЯ: ПОЗИЦІЇ СУДІВ ТА АКТУАЛЬНІ ПРЕДМЕТИ СПОРІВ
Трансфертне ціноутворення все ще залишається тією категорією судових спорів у сфері оподаткування, яка «зароджується» на наших очах. Формування судової практики в цій сфері – процес динамічний та мінливий, він потребує постійного контролю та вивчення. У цій статті поговоримо про головні акценти судової практики з трансфертного ціноутворення у 2017-2018 рр.
Звітність
Продовжуючи тенденцію минулих років, левова частка судових рішень нагадує нам про необхідність вчасного подання звіту про контрольовані операції. Зокрема, у постанові у справі №804/3278/17 суд вказав, що сплата штрафу за неподання звітності про контрольовані операції не звільняє платника від обов’язку подати такий звіт. Таким чином, штраф може бути накладено повторно після спливу 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати першого штрафу (Дніпропетровський окружний адміністративний суд, постанова від 20.09.2017 р. у справі №804/3278/17).
Якщо необхідна документація відсутня з об’єктивних причин і платник належним чином повідомив про це ДФС, то він не може бути притягнутий до відповідальності за неподання звітності. У справі №815/102/18 платник проінформував ДФС листом про неможливість надання документації з трансфертного ціноутворення у зв’язку з вилученням останньої під час обшуку. З огляду на зазначене, суд вирішив, що рішення ДФС про притягнення до відповідальності за неподання документації є неправомірним (Одеський апеляційний адміністративний суд, постанова від 07.08.2018 р. у справі №815/102/18).
Розрахунок діапазону рентабельності. Які помилки допускає ДФС?
В цьому питанні превалює частка рішень на користь платника податків. Тож розглянемо основні помилки з боку контролюючого органу. По-перше, розрахунок діапазону рентабельності за довгостроковими договорами може здійснюватися не лише станом на місяць укладення контракту, але й враховуючи показники рентабельності за весь рік. По-друге, для визначення ринкового діапазону цін не має включатися контрольована операція, яка є предметом аналізу. Ціни за усіма іншими контрольованими операціями платника можуть включатися в розрахунок діапазону рентабельності (Сумський окружний адміністративний суд, рішення від 22.02.2018 р. у справі №818/1786/17).
Окрім того, у справі №804/ 2025/17 суд наголосив, що в межах методу чистого прибутку для визначення рентабельності витрат мають враховуватися лише витрати, пов’язані з контрольованою операцією, яка аналізується (Дніпропетровський окружний адміністративний суд, постанова від 13.12.2017 р. у справі №804/2025/17).
Зіставність операцій
Достатньо часто посадові особи податкового органу для перевірки обґрунтування платником ціноутворення обирають інші операції як зіставні. У такому випадку, вирішуючи спори, суди зазначають наступне:
Щодо інформації для зіставлення фінансових та комерційних умов операцій:
В результаті цієї справи та через неможливість забезпечення зіставності операцій офіційні джерела інформації, зазначені в ПКУ, не могли бути використані для аналізу операцій. Джерелами визначення цін для суду був експертний аналіз цінових умов контракту (Вищий адміністративний суд України, ухвала від 12.12.2017 р. у справі №816/515/17).
Отже, під час визначення зіставності операцій необхідно проводити глибокий аналіз функціонального навантаження, повного спектра умов контрактів, маркетингову політику та економічне середовище, в якому укладається контракт. Лише за наявності повного обґрунтування платник зможе довести вибір конкретних операцій як зіставних.
Вибір методу ціноутворення
Сутнісні спори у сфері трансфертного ціноутворення не превалювали у 2017-2018 рр. Однак є кілька висновків суду, на які варто звернути увагу. Зокрема, у справі №804/2869/18 суд зазначив, що посилання контролюючого органу як на пріоритетний метод порівняльної неконтрольованої ціни не позбавляє позивача права на альтернативу у виборі методу, передбаченого ст. 39 ПК України, оскільки прямої заборони щодо застосування іншого методу, ніж методу порівняльної неконтрольованої ціни, чинним податковим законодавством не передбачено (Дніпропетровський окружний адміністративний суд, рішення від 01.06.2018 р. у справі №804/2869/18).
У справі №818/1786/17 платник обрав метод порівняльної неконтрольованої ціни, тоді як посадові особи податкового органу обрали метод чистого прибутку, посилаючись на те, що офіційні джерела не містять інформації, яка може бути використана для аналізу методом порівняльної неконтрольованої ціни. Суд дійшов висновку про хибність тверджень податкового органу, оскільки джерело інформації, застосоване платником, зазначене в переліку джерел від КМУ та може бути використане для цілей методу порівняльної неконтрольованої ціни (Сумський окружний адміністративний суд, постанова від 12.02.2018 р. у справі №818/1786/17).
У справі №826/14873/17 суд погодився з думкою платника про те, що Офіційні видання, на які посилаються посадові особи податкового органу, не містять достатньої кількості інформації для визначення зіставності операцій, встановлення фактів пов’язаності чи не пов’язаності сторін операцій та застосування методу «порівняльної неконтрольованої ціни». Суд виходив з того, що вказані податковим органом товарні позиції включають декілька видів товарів та не містять інформації про всі якісні та технічні характеристики товарів, які мають істотний вплив на ціноутворення в операції та можуть відрізнятися залежно від марки товару. Різні якісні та технічні характеристики мають істотний вплив на ціноутворення під час здійснення експорту тієї чи іншої марки товару (Київський апеляційний адміністративний суд, постанова від 27.09.2018 р. у справі №826/14873/17).
Питання визначення ціни. На що слід звернути увагу?
Найчастіше помилка посадових осіб ДФС полягає в тому, що вони застосовують дані інформаційно-аналітичного продукту «Тендерний монітор. Україна». Однак дані офіційного сайту Аграрної біржі містять набагато вищі ціни за той же період (Вищий адміністративний суд України, ухвала від 12.12.2017 р. у справі №816/515/17).
Окрім того, посадові особи податкового органу часто застосовують як зіставні операції з різним базисом поставки. Така поведінка зумовлена тим, що в офіційних джерелах відсутня інформація щодо цін за контрактами з таким самим базисом поставки, як у контрольованій операції, що підлягає аналізу. Однак така методологія є хибною, оскільки таким чином податковий орган фактично відхиляється від вихідних даних контрольованої операції, а всі подальші розрахунки автоматично стають хибними (Одеський апеляційний адміністративний суд, постанова від 19.12.2017 р. у справі №815/3424/17).
З аналізу практики за 2017- 2018 рр. у сфері трансфертного ціноутворення можна зробити висновок, що сутнісних судових рішень все ще не вистачає, проте вже існує змістовна судова практика з обґрунтуванням певних аспектів вибору методу ціноутворення. У сфері технічних спорів практика є більш сформованою, стабільною та численною. Однак не варто оминати нові тенденції судової практики, які з’являються у відповідь на все більш складні та об’ємні спори.