Розриваємо договір франчайзингу: на що звернути увагу

Стаття розміщена на медіа-ресурсі The Page

За українським законодавством, припинити договір франчайзингу можна шляхом односторонньої відмови від договору, одностороннього розірвання в судовому порядку, припинення прав франчайзера на об'єкт інтелектуальної власності (ОІВ), визнання однієї із сторін банкрутом.

За односторонньої відмови потрібно дотримуватися терміну повідомлення — 6 місяців до дати припинення, якщо інше не передбачено договором.

Якщо друга сторона вимагає припинити співпрацю раніше, необхідно наполягати на дотриманні зазначених положень, адже, якщо суперечка дійде до суду, останній прийме сторону несвоєчасно повідомленої сторони.

Якщо розірвання ігнорують

У ситуації, коли франчайзер направляє повідомлення про припинення договору, а франчайзі продовжує працювати, роблячи вигляд, що нічого не отримував, франчайзер може вимагати розірвання договору в судовому порядку.

Однак франчайзер повинен підтвердити в суді, що намагався повідомити франчайзі про припинення договору, наприклад, надавши довідку поштового сервісу про відмову одержувача прийняти документи, яка буде належним доказом.

Якщо ж договір підпорядкований іноземному праву з місцем розгляду спорів в арбітражі, франчайзер не зможе звернутися до українського суду за розірванням такого договору. І поки він готуватиметься до арбітражного розгляду і вестиме його, франчайзі буде продовжувати використовувати франшизу в Україні.

У таких ситуаціях франчайзер повинен відштовхуватися від того, що він вважає договір припиненим, а значить, використання його бізнес-моделі є незаконним.

Із цих міркувань франчайзер може звернутися з позовом до українського суду до вже ексфранчайзі про захист своїх прав інтелектуальної власності, посилаючись на незаконне використання його торговельних марок, патентів та інших ОІВ.

Український суд не зможе вирішити питання про правомірність припинення договору франчайзингу, адже договір підпорядкований праву іноземної держави з місцем розгляду спорів в арбітражі.

Але питання захисту інтелектуальної власності, навпаки, можуть бути розглянуті судами загальної юрисдикції.

Підстави для припинення договору

Серед основних причин, за якими франчайзер може припинити договір — системна несплата роялті, конкурування з франчайзером на його території, порушення умов конфіденційності, розкриття комерційної таємниці третім особам, порушення прав на ОІВ. Список можна продовжити, але безперечні «фаворити» — це:

• вчинення франчайзі правопорушення або якої-небудь дії, що може негативно позначитися на репутації франчайзера (без уточнень, як саме);
• порушення договору за результатами проведення франчайзером перевірки діяльності франчайзі (проведення такої перевірки часто передбачено умовами договору).

За такими формулюваннями може ховатися саме несуттєве порушення франчайзі, яке стане підставою для припинення договору.

Трапляються ситуації, коли точка торгівлі франчайзі, наприклад, із причини свого вдалого розташування, є дуже прибутковою, а сам франчайзер отримує лише невеликий відсоток роялті.

Франчайзер вирішує забрати собі цю точку торгівлі, проводить постійні перевірки діяльності франчайзі, чіпляючись до дрібних порушень, накопичуючи їх з метою розірвання договору і як наслідок — викупу точки франчайзі за мінімальною ціною.

Щоб убезпечити себе, франчайзі не варто підписувати запропонований проєкт договору відразу.

Краще проконсультуватися з фахівцем, поторгуватися з франчайзером за зазначені вище пункти, або хоча б попросити їх деталізувати.

Франчайзі — ініціатор розірвання договору

Основні причини для розірвання договору з ініціативи франчайзі:

• зміни в законодавстві (скасування податкових пільг, карантинних обмежень);
• неотримання економічного ефекту з огляду на неповне розкриття інформації франчайзером;
• переслідування недобросовісних цілей. 

«Кіт у мішку»

Купивши франшизу та взявши ще кредит під новий офіс, франчайзі з часом починає розуміти, що в цьому регіоні його послуги не користуються попитом, доходи мізерні, а конкуренція — божевільна. Про такі перспективи франчайзер промовчав.

Проблема в тому, що в нашому законодавстві відсутній інститут преддоговірного розкриття інформації.

Франчайзі зможе отримати дані про стан ринку в конкретному регіоні, обсяги обороту на ньому та іншу важливу інформацію тільки після підписання договору, коли дороги назад вже немає.

Франчайзі залишається тільки розірвати договір, а потім ще кілька років платити кредит за придбане приміщення.

Франчайзі не цікавила сама франшиза

Іноді франчайзі укладає договір не з метою ведення бізнесу, а, наприклад, щоб отримати доступ до комерційної таємниці або ноу-хау франчайзера, контакти перевірених контрагентів і бізнес-моделі.

Отримавши ці відомості, він, не маючи належних підстав для односторонньої відмови від договору, звертається до суду з позовом про визнання договору недійсним, як укладеного внаслідок помилки.

Профілактика конфлікту

Франчайзер повинен ретельно перевіряти франчайзі ще на етапі укладання договору та надавати повну та достовірну інформацію для ухвалення франчайзі правильного рішення: задовольнить така франшиза його комерційні апетити чи ні.

Це не заклик відкрити всі комерційні таємниці ще до підписання договору, просто будьте максимально чесні — не намагайтеся продати «сиру» франшизу або переконати франчайзі в успіху, який апріорі неможливий, інакше ризикуєте не тільки втратою репутації надійного франчайзера, а й додатковими витратами на судові тяжби.

Франчайзі при укладенні договору варто ретельно аналізувати запропонований йому текст договору та наполягати на чіткому визначенні підстав для припинення договору з ініціативи франчайзера, а саме:

• які порушення вважатимуться підставами для припинення;
• якими документами та доказами такі порушення повинні бути підтверджені;
• в чому має виражатися заподіяння шкоди репутації франчайзера, і якими документами має підтверджуватися;
• як часто і на яких підставах франчайзер може проводити перевірки діяльності франчайзі, як оформляються їхні результати, як із ними повинен бути ознайомлений франчайзі, наполягати на праві виправити виявлені в результаті перевірки порушення, а не відразу розривати договір;
• обумовлювати автоматичне продовження договору на встановлений термін.

Убезпечивши себе на підготовчому етапі укладення договору, сторони зроблять безболісним і його припинення.