Хотіли як краще: чому Верховна Рада блокує продаж російського бізнесу в Україні?

22.11.2017

Публікація розміщена на сайті бізнес-порталу Mind.

9 листопада 2017 року парламент прийняв законопроект №4287 «Про внесення змін до Закону України «Про захист економічної конкуренції» щодо удосконалення процедур контролю за концентрацією суб’єктів господарювання». Прийняття зазначеного закону підтримали 228 народних депутатів. Якщо президент закон підпише, Антимонопольний комітет України отримає повне право відмовити у розгляді заяви про отримання дозволу на придбання/об’єднання підприємств за участю осіб, до яких застосовано санкції, протягом 15 днів з моменту подачі заяви.

По суті, така норма побічно забороняє продавати активи (частки/акції) компаній, які ведуть бізнес в Україні і знаходяться під санкціями, зазначає радник практики антимонопольного та конкурентного права юркомпанії Integrites Павло Логінов. У співавторстві з юристом практики антимонопольного та конкурентного права Integrites Андрієм Ласіковим спеціально для Mind він пояснює, в чому суть нововведень ухваленого народними депутатами закону.

Санкційні списки. Перелік таких підприємств встановлюється в певних нормативно-правових актах. Як приклад можна згадати рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», введене в дію указом президента від 15 травня 2017 року. До чорного списку тоді потрапили такі гіганти, як «Лабораторія Касперського Україна», «Доктор Веб», «Яндекс Україна», «Абі Україна ЛТД» і багато інших.

Без АМКУ – ніяк. Здійснити операцію купівлі-продажу санкційного бізнесу без попереднього дозволу АМКУ (там, де це необхідно) буде неможливо, оскільки до її учасників будуть застосовані певні види санкцій. На них буде накладено штраф до 5% доходу від обігу групи (пов’язаних відносинами контролю фізичних і юридичних осіб) за минулий рік. Також законодавством України передбачається анулювання такої угоди, що, до речі, нехарактерно для нашої країни і ніколи раніше не застосовувалося.

Отже, всі компанії, які знаходяться в подібних «стоп-листах», опиняться в патовій ситуації, бо ведення ними діяльності в Україні буде обмежено, а продаж бізнесу – і зовсім заборонений.

Контроль і раніше був суворим. На практиці АМКУ і так розглядав подібні заяви з особливою обережністю і зайвий раз перевіряв їх на відповідність вимогам законодавства. Але якщо раніше дозвіл на концентрацію, хоча і з труднощами, але можна було отримати, то тепер зробити це буде неможливо.

При цьому навіть якщо потенційний покупець бізнесу готовий взяти на себе ризики і придбати контроль над компаніями без дозволу АМКУ (з подальшим штрафом), то продаж банківських установ, наприклад, неможливий без дозволу НБУ, для якого наявність узгодження Антимонопольного комітету є обов’язковою.

Негативні наслідки. Без сумнівів, держава зобов’язана контролювати компанії, які тим чи іншим чином підтримують країну-агресора, але заборона на продаж санкційного бізнесу носить явно негативний характер. Щонайменше таке нововведення обмежує передбачене міжнародними конвенціями право на розпорядження приватною власністю. Навіть більше, таке рішення не вирішує питання виходу російського бізнесу з України, а навпаки, пригальмовує його.

Не варто також забувати, що метою отримання дозволу на концентрацію є аналіз впливу на конкуренцію в разі здійснення транзакції, а не виконання «квазіоборонних» завдань держави. Отже, прийняття закону суттєво обмежує повноваження АМКУ, при цьому не надаючи будь-яких інших варіантів вирішення питання.

Альтернативний варіант. Очевидно, що їм може стати здійснення додаткового контролю з боку уповноважених органів. Наприклад, перевірка потенційного покупця санкційного бізнесу на добропорядність з боку таких контролюючих органів, як РНБО, адже в більшості випадків саме він визначає, чому та чи інша компанія підпадає під санкції, а також Мінекономрозвитку і Національний банк України.

Якщо йти таким шляхом, то вдасться зберегти баланс у повноваженнях державних органів, оскільки контролюючі органи прийматимуть рішення про те, «гідний» чи ні потенційний покупець придбати бізнес. А АМКУ в свою чергу займатиметься своєю основною функцією – аналізом впливу концентрації на конкурентне середовище. Крім того, повторимося, такий розподіл сприятиме якнайшвидшому виходу російського бізнесу з України замість його блокування, що жодним чином позитивно не впливає на споживачів і бізнес-середовище.

Посилання на ресурс, де знаходиться публікація

https://mind.ua/openmind/20178...