Як віднайти баланс між інтересами держави і бажанням бізнесу платити справедливі податки

26.02.2024

— Наприкінці минулого року була оприлюднена Національна стратегія доходів до 2030 року — глобальна програма реформування податкової та митної систем. Що вона передбачає?

— Національна стратегія доходів базується на двох основних напрямах — це приєднання України до Євросоюзу і вимоги щодо адаптації нашого законодавствавідповідно до acquis communautaire, а також реалізація плану дій BEPS, розпочата ще в 2017 році. Якщо розглянути стратегію з погляду податкових інновацій, на мою думку, ключові зміни стосуються оподаткування доходів фізичних осіб і спрощеної системи оподаткування, що застосовується відповідно як до фізичних, так і юридичних осіб. Пропонується встановити прогресивну ставку оподаткування доходів фізичних осіб (зараз ми маємо фіксовану ставку — 18%, а до окремих видів доходів — 5% та 9%). Також серед запропонованих змін — контроль доходів фізичних осіб і відповідно оподаткування цих доходів. 

У юридичній спільноті активно обговорюють пропозицію щодо доступу контролюючих органів до інформації про залишки на банківських рахунках доходів фізичних осіб. Нагадаю, зараз податкові органи отримують інформацію про відкриття рахунку, проте не мають доступу до інформації щодо руху коштів на банківських рахунках. Але вони хочуть її отримати. Ця дискусія триває. У Національній стратегії пропонують відкрити доступ. До чого це може призвести? Податкова матиме більше інформації, більше інструментів для того, щоб оподатковувати доходи громадян. 

Пропонуються також зміни щодо єдиного податку. Зараз є чотири групи оподаткування на спрощеній системі: перша, друга групи стосуються фізичних осіб, третя — як фізичних, так і юридичних, четверта група — с/г підприємств. Пропонують їх скоротити і залишити всього дві групи для фізичних осіб, при цьому першу групу — максимально, залишивши побутові послуги населенню, як-от ремонт взуття тощо. Для другої групи оподаткування пропонують зробити різні ставки податку залежно від видів послуг — від 3% до 18%. Це означає, що оподаткування для фізичних осіб-підприємців, які надають високомаржинальні послуги, збільшиться. 

Якщо говорити про податок на прибуток, йдеться про впровадження так званого exit tax для бізнесу, який змінює свою реєстрацію або фактично виходить з ринку України. Ця новація корелює зі стратегією щодо адаптації законодавства у межах BEPS. Цей тренд характерний для усіх країн, які слідують плану BEPS, де мінімальна ставка оподаткування — 15%. У нас зараз ставка на прибуток 18%, є певні пільги, особливо в межах інвестиційної діяльності, які можуть передбачати ставку менше 15%. Відповідно інвестори, які користуються пільгами в Україні, могли би дооподатковуватися в країні їхньої реєстрації. 

Багато змін запропоновано для мультинаціональних компаній. Це насамперед стосується правил трансфертного ціноутворення, правил тонкої капіталізації, тобто це й отримання кредитів, і поставка товарів, робіт, послуг у межах мультинаціональних компаній. Також ідеться про регулювання націнки та рівня витрат, що впливають на оподатковувану базу, щоб в Україні була можливість стягнути справедливу ставку податку. 

— На що варто звернути увагу, до чого готуватися бізнесу?

— Якщо говорити про Національну стратегію доходів, то найперші зміни, які варто очікувати, стосуються саме спрощеної системи оподаткування. Загалом я б звернула увагу на відновлення податкових перевірок. Власне, вони вже відновилися у грудні 2023 року. Звісно, там є обмеження. Але компанії, які підпадають під проведення податкових перевірок, повинні на це зважати. У серпні 2023 року відновилися строки позовної давності, але оскільки вони були призупинені на час дії карантину і воєнного стану, то зараз податкові перевіряють періоди, починаючи з 2017-го, а з питань трансфертного ціноутворення — з 2015-го. Перевірка охоплює досить тривалий період. Тому підприємства, які зараз проходять комплексні перевірки, завдяки подовженому періоду стикаються з багатьма спірними ситуаціями. Відповідно суми донарахувань за результатами таких перевірок збільшуються.  

— Розкажіть, будь ласка, про розвиток судової практики в податкових спорах. Яких справ стало більше?

— Актуальне запитання. Нещодавно ми видали статтю, де проаналізували актуальну практику 2023 року, яка описує тренди та підсумовує основні напрями податкових спорів. Насамперед у 2023-му діяла заборона на планові перевірки, відповідно відбувалися тільки позапланові. Якщо говорити про Верховний Суд, більша частина актуальної практики з податкових спорів стосується ще довоєнного періоду. Якщо брати першу та апеляційну інстанції, то це в основному ПДВ, донарахування штрафних санкцій за певними видами правопорушень. 

Ще один цікавий блок практики — господарські операції з нерезидентами. До початку повномасштабної війни під час податкових перевірок податкові органи зарезервували своє право додатково перевірити взаємовідносини з нерезидентами та розіслали багато запитів до контролюючих органів іноземних держав. І саме зараз почали отримувати відповіді на ці запити. У 2023 році в судах першої інстанції розглядалося багато справ у частині донарахування податків на прибуток нерезидентів, так званий податок на репатріацію, оскільки податкові органи оскаржували можливість застосування Конвенції про уникнення подвійного оподаткування і відповідно донараховували до загальної ставки 15%. 

Були цікаві спори з трансфертного ціноутворення. Вони традиційно є надскладними, кожна справа унікальна, і вивчення такої судової практики є обов’язковим, принаймні для адвокатів у податкових спорах і клієнтів, які готують відповідну документацію. 

Також я бачу тренд на відновлення практики податкових органів визнавати договори недійсними в судовому порядку. Колись це було популярно, потім на деякий час припинилося. Є податковий спір, який розглядається окремо адміністративним судом, потім ідуть до господарського суду, аби визнати договір недійсним, використовуючи всі доступні механізми.

— Як бізнес почувається в таких умовах? Чи є тиск з боку контролюючих органів? Як загалом оцінюєте ефективність роботи податкових і митних органів? Як їхня діяльність вплинула на інтенсивність практики?

— У деяких аспектах роботи податкової ми бачимо поглиблення експертизи, коли ретельніше збирається доказова база. У нас є декілька справ, де у порівнянні з минулим досвідом ми бачимо, що податкові органи приділили набагато більше часу для збору доказової бази та обґрунтування правопорушення. Але здебільшого зберігається тренд на донарахування без належного обґрунтування своєї позиції. Це переважно стосується центрального регіону, коли є певне донарахування за результатами перевірки, а обґрунтування зводиться до якихось загальних фраз, податкова фактично не має позиції. Ми очікуємо від податкових органів належного виконання їхніх функцій, тобто обґрунтованих актів перевірки про певні правопорушення. 

Досить часто бачимо тиск на платників податків через відображення податкового боргу в їхніх електронних кабінетах. Навіть коли платник податку це оскаржує, податкова вносить відомості в електронний кабінет, у такий спосіб здійснюючи певний тиск.

Нікуди не поділася кримінальна складова — посилення тиску на бізнес з боку БЕБ, застосування обшуків паралельно з податковими перевірками. Тобто відкривають кримінальну справу, проводять обшуки, викликають на допит. Є податкова перевірка, є правопорушення, яке ще треба довести в суді, і паралельно намагаються тиснути через кримінальне провадження. 

— Як бізнесу підготуватися до перевірок? Як попередити зловживання з боку контролюючих органів і захистити свої права?

— Якщо йдеться про податкову перевірку у звичайному порядку, планову, то потрібно відслідковувати графік перевірок. Пам’ятати, що через подовжений строк позовної давності це може бути великий період. Часто буває так, що за цей час змінилися працівники. Тому треба більше уваги приділяти документообігу, зберіганню документів, фактичній передачі справ і документів у випадку звільнень відповідальних осіб. Треба прискіпливо ставитися до спірних питань, підготовки бухгалтерських довідок, які документують підстави для прийнятого рішення. Це корисно для внутрішніх цілей, щоб пам’ятати про всі дії. Зараз, попри всі диджитал-сервіси, податкова вимагає роздрукований документ, завірений печатками, підписами сторін. Тобто електронні версії документів зазвичай є ризиком. Поки в Україні документування — це все ще про паперові файли, які роздруковані та зберігаються у відповідних теках. 

Коли підприємство вже у графіку та очікує на перевірку, варто орієнтуватися на певні тренди за індустріями. У податкової є методичні рекомендації для аудиторів. Відповідно, розуміючи слабкі сторони, треба найбільшу увагу зосередити на них. Наприклад, в агросекторі найбільша проблема — нереальність операцій. Як податкова їх доводить? Це насамперед перевірка контрагента, щоб він мав в оренді земельні ділянки, якщо щось вирощує — мав техніку для обробки цих ділянок, техніку для перевезень, повинні бути журнали обліку тощо. Це докази, які потім можуть бути надані в суді. На сьогодні належна перевірка контрагентів — це обов’язок підприємства, оскільки це підтверджує належну обачність.

Якщо йдеться про питання трансфертного ціноутворення, то такі перевірки досить складні. Період, який перевіряють — це сім і навіть 10 років. Тут потрібно вчасно готувати документацію, не відкладати на потім. Зазвичай подали звітність, а документацію роблять, коли запитають. Але для підготовки такої документації потрібен час. Припускати, що до вас не прийдуть на перевірку, досить ризиковано. 

Якщо говорити про обшуки і кримінальний процес, досить часто персонал підприємства не готовий до такого розвитку подій, а обшук найчастіше відбувається несподівано. Підприємство повинно мати порядок дій для персоналу, підписаний договір з адвокатом або адвокатським об’єднанням, яке відреагує на дзвінок і приїде для супроводження обшуку. Доречними будуть тренінги та пояснення алгоритму дій, інформація про права та обов’язки. Якщо йдеться про надання документів, то в офісі повинні бути тільки ті документи, які підприємство готове показати. Будь-яка протидія і суперечка недопустимі, вони тільки можуть погано вплинути на хід обшуку. Щодо допиту, то все залежить від статусу особи та її прав. Про права та обов’язки у статусі свідка чи підозрюваного також потрібно знати. Людина має бути емоційно готова до стресової ситуації та провокативних запитань. 

— Що повинен зробити законодавець, щоб електронний документообіг враховувався при податкових перевірках?

— У Національній стратегії доходів є цілий блок про диджиталізацію перевірок, обмін документів з податковою. Я думаю, що тренд на диджиталізацію є, і в нас із цим не найгірша ситуація. Є куди рухатися, але якщо порівнювати з деякими країнами Європи, то ми на 10 років попереду. Не вистачає законодавчого регулювання в частині ЕЦП. Є законодавство, але враховуючи трактування законів податковою та банками, ми розуміємо, що воно має бути покращене. А з іншого боку, є питання належного захисту даних, особливо зараз, під час війни. Паперові форми також можуть бути знищені під час обстрілу, водночас електронні дані — це ризики хакерських атак. Ми всі мали негативний досвід після атаки вірусу Petya. Алгоритм покращення має починатися із захисту інформації і поліпшення довіри до електронних сервісів загалом. 

— Як велика війна вплинула на податкову практику, які кардинальні зміни можна виокремити за два роки повномасштабного вторгнення? Як розвивається податкова практика під час війни у вашій компанії? Яких справ стало більше? З якими запитами клієнти звертаються найчастіше?

— Якщо говорити про навантаження та клієнтську роботу, то перша половина 2022 року була часом ургентних питань: не було доступу до комп’ютера, можливості здати звітність без комп’ютера, знищені документи, виплати зарплат наперед без податкових наслідків. Вже у 2023-му робота в звичайному режимі повністю відновилася.  

У податковій практиці INTEGRITES під моїм керівництвом працює п’ять юристів і одна помічниця юриста. Вони займаються винятково податковими та митними питаннями. Це консультування, супроводження податкових і митних перевірок, спорів з податковими органами. Також значна частина роботи з приватними клієнтами в розрізі податкових питань. Це КІК, декларування доходів, питання з податковою амністією, підтвердження доходів для іноземних банків. Збільшується кількість податкових спорів, які стають більш комплексними, складнішими. Щодо КІКів, то всі клієнти зараз проходять стадію прийняття. Всі ще сподівалися на скасування, зважаючи на законопроєкт і заяви бізнес-спільноти про призупинення на час війни. Однак ні — до 1 травня фізособам потрібно подати звіти. 

І якщо дотепер все було зрозуміло, то зараз маємо зростання попиту на податковий консалтинг для фізичних осіб. У власників бізнесу всі просять декларації, є запити щодо походження коштів. Якщо зважати на досвід Європи, то актуальність цих запитів, а також кількість податкових спорів, консультацій для приватних клієнтів тільки зростатиме. 

Зважаючи на постійні зміни в нашому податковому законодавстві, а також відсутність однозначних підходів до трактування податкового законодавства з боку податкових органів, потреба в кваліфікованій допомозі залишиться актуальною. Це питання матеріальне, бо є відповідальність директора та головного бухгалтера і немає готового рішення, яке лежить на поверхні. 

— Які головні виклики ви як партнерка та керівниця практики податкового і митного права маєте на порядку денному?

— Для мене команда — це опора, на якій все тримається. Робота з командою та її формування є принциповими для успіху практики. Що для мене важливо в роботі з командою? Насамперед це спілкування, здорова атмосфера, коли можна поставити один одному питання, порадитися, обговорити ширшим колом, влаштувати брейнстормінг. Ми командою ділимо всі можливі ризики прийняття спільного рішення. Для мене важливе спілкування з кожним окремо і з командою загалом. Є командний дух, і я повинна розуміти прагнення та цілі кожного, надавати можливість розвиватися. 

Податкове право — це та сфера, якої не навчають в жодному університеті. У нас у фірмі є навчання у форматі peer to peer. Це корисно і молодим, і досвідченим юристам. 

— Чи будуть колись уніфіковані підходи до податкового законодавства? Може, є сенс скористатися міжнародним досвідом? Яку модель і досвід яких країн нам варто перейняти?

— Я чула багато позитивних відгуків про податкову систему Казахстану. Колеги казали, що законодавство там досить straightforward, є однозначне розуміння та чіткі роз’яснення податкових органів. Європейське законодавство більше зарегульоване, і там податки — це найскладніша сфера. У Франції, Іспанії, Німеччині, Італії податкові органи настільки жорсткі, що тримають платників податків у міцних лещатах. В Іспанії є кейси, коли податкова чергує під будинком, щоб порахувати кількість днів, які особа перебуває в країні. Один з прикладів — кейс Монсеррат Кабальє, яка зазначала, що є податковим резидентом Андорри, проте податкова встановила, що фактично вона проводила багато часу в Іспанії і залишалася податковим резидентом саме там. 

— Чи може бізнес впливати на процеси оподаткування в країні через професійні спільноти або лобіювати свої інтереси через бізнес-асоціації?

— Якщо повернутися до питання КіКів, то законопроєкт, який мали розглянути до кінця минулого року, передбачав певні доречні зміни у 2024 році щодо періоду 2023-го. Професійні асоціації на різних майданчиках комунікували необхідність цих новел. СУП виступила з публічною заявою. Але суттєвих змін ми дотепер не бачимо. Я думаю, що це така зарегульована сфера, де дуже важко знайти баланс між інтересами держави й бізнесу, оскільки податки — це пряме наповнення бюджету. Тому будь-які зміни, які математично можуть призвести до зниження надходжень до бюджету, особливо зараз, під час війни, будуть не на часі. І не варто очікувати послаблення системи оподаткування, а навпаки.  

Якщо говорити про податки, які є в Європі, то у нас досить низькі ставки. Наша проблема — це постійний тиск з боку податкової в частині визначення оподатковуваної бази. Якщо взяти ставку податку на доходи фізосіб, то це ПДФО 18% та 1,5% військового збору. У деяких країнах ставки нижче. Але здебільшого у країнах Європи діє прогресивна ставка залежно від доходу. У багатьох країнах є податок на багатство. Це коли додатково, ще до податку на доходи, якщо є дорогі активи, щороку сплачується податок на володіння такими активами. Треба віднайти баланс між інтересами держави і бажанням бізнесу платити справедливі суми податків. У нас поки справедливості немає. Баланс у питаннях податків має урівняти бізнес.